Ухвала суду № 53405904, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2015 рокусправа № 808/7404/14(ДО/808/734/14) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Шелепова Ю.О.

за участю представників:

позивача:- не зявився

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року

у справі № 808/7404/14(ДО/808/734/14)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 №0007341700 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 14762,50 грн., в тому числі за основним платежем 11810,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2952,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в ході перевірки податковому органу надано всі первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальність та дійсність цивільно-правової угоди з ТОВ «Компанія Мередіан Трейд». Посилання податкового органу на довідку ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 20.05.2014 р. №572/04-62-22-3/38433951 «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» щодо документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ ТД «Ветек» (код ЄДРПОУ 38809821) реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року», якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-покупцями, суперечить приписам податкового законодавства. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. До того ж, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності, відсутності її реального здійснення та судового рішення щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки не міститься посилань податкового органу, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства, в свою чергу, позивачем надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарської операціях і правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивачем порушено приписи п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за березень 2014 року на суму 11810,00 грн., що підтверджується даними довідки звірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20.05.2015 №572/04-62-22-3/38433951 «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія «Меридіан Трейд», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ТД «Ветек» щодо реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2014 року», якою встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій по ланцюгу ТОВ «Компанія «Меридіан Трейд» - ТОВ «Торговий ОСОБА_2» - ФОП Благов.

Представники сторін, в судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08.08.2014 відповідачем - Добропільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість за березень 2014 року, за результатами якої складно акт № 408/17/НОМЕР_1 від 08.08.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.138.8.1 п.138.1 ст.138, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» - ТОВ «Торговий дім ОСОБА_2» - ФОП ОСОБА_1; завищення позивачем податкового кредиту за березень 2014 року на суму ПДВ 11810 грн. та неправомірне включення до податкового кредиту податкових накладних з веденням господарської діяльності за нікчемними правочинами з ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» у березні 2014 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на даних Довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20.05.2014 № 572/04-62-22-3/38433951 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» (код ЄДРПОУ) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ТД «Ветек» (код ЄДРПОУ 38809821) реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року».

Вищевказаною довідкою встановлено, що ТОВ «Меридіан Трейд» документально не підтверджено реальність проведення господарський операцій у лютому 2014 року з постачальником ТОВ ТД «Ветек» з урахуванням їх виду, обсягу, якості на розрахунку, також не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-покупцями в частині реалізації товарів, попередньо отриманих від ТОВ ТД «Ветек» за лютий 2014 року.

На підставі акту перевірки № 408/17/НОМЕР_1 від 08.08.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007341700 від 10.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 14762,50 грн., в тому числі за основним платежем 11810,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2952,50 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно із п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач мав правовідносини з ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» на підставі укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» (Постачальник) договору поставки нафтопродуктів від 24.03.2014 №МТ-00023, відповідно до якого Постачальник зобовязується передати у погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Згідно з п.2.2 договору постачання товару автомобільним транспортом здійснюється в рамках наступних базисів постачання: СРТ пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару, постачання транспортом і за рахунок Постачальника; ЕХW резервуар нафтобази зберігання, вказаний Постачальником, вивіз товару Транспортом (та за рахунок) Покупця. Базис постачання тієї чи іншої партії товару визначається згідно заявки на постачання товару, поданої з боку Покупця. Загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару Покупцем протягом всього строку дії договору; Покупець зобовязується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах до моменту поставки товару (п.3.1, 3.2 договору).

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою №МТ-000000023 від 24.03.2014 на загальну суму 70860,00 грн., видатковою накладною №МТ-24031 від 24.03.2014 на загальну суму 70860,00 грн., податковою накладною №24031 від 24.03.2014 на загальну суму 70860,00 грн., в т. ч. ПДВ 11810,00 грн., платіжним дорученням №123 від 24.03.2014 на загальну суму 70860,00 грн., товарно-транспортною накладною №МТ-24031 від 24.03.2014.

Також позивачем надано паспорт продукції на дизельне паливо ЄВРО, сорт С, вид ІИ (ДТ-5) №11Л1402181 від 03.03.2014 та сертифікат відповідності №UA1.163.0182672-13 від 16.08.2013.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Виписана контрагентом позивача ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» податкова накладна, на підставі якої позивачем відповідна сума ПДВ віднесені до податкового кредиту, складена у відповідності до ст.201 ПК України.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій з поставки нафтопродуктів в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять. Відповідачем в ході перевірки не встановлено, що отриманий позивачем товар був використаний ним в неоподатковуваних операціях.

На момент вчинення відповідних правочинів, контрагент позивача ТОВ «Компанія Меридіан Трейд» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Крім того, господарські зобовязання з поставки товару (купівлі-продажу) не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Також зазначений вище правочин, вчинений позивачем, не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства, або порушував публічний порядок.

ОСОБА_2 позивача та його контрагента вчинені на виконання умов вказаного вище договору поставки нафтопродуктів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладений вказаний вище договір, настання правових наслідків, обумовлені цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Взаємозвязок між фактичною поставкою товару та діями контрагента позивача відповідачем в установленому порядку не спростований.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Належні докази на підтвердження доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обовязковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Стосовно посилання податкового органу на довідку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20.05.2015 №572/04-62-22-3/38433951 «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія «Меридіан Трейд», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ТД «Ветек» щодо реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2014 року», апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно цьому ж Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Пункт 7 «Реалізація матеріалів проведеної зустрічної звірки» Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 №236 (розроблених відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України), визначає, що результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки (п.7.1 Методичних рекомендацій).

При цьому, згідно п.7.2 Методичних рекомендацій при отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:

у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;

у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Згідно з п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків (в даному випадку позивачем) вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Використовуючи висновки податкового органу в довідці про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Меридіан Трейд», відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені належні докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки нафтопродуктів ТОВ «Компанія «Меридіан Трейд» на адресу позивача меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Зазначені відповідачем обставини щодо контрагента позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками (виконавцями), в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено суду наявності законних підстав для збільшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми грошових зобовязань з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 рокуу справі № 808/7404/14(ДО/808/734/14) залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко