Ухвала суду № 53405534, 05.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

05 листопада 2015 року м. Київ № 826/23964/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову у справі

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення № 195/26-50-17-05-36/3071618731 від 30.09.2015 р., зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 195/26-50-17-05-36/3071618731 від 30.09.2015 р., зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 195/26-50-17-05-36/3071618731 від 30.09.2015 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Обґрунтовуючи заявлене клопотання позивач зазначає, що оскаржуване рішення містить очевидні ознаки протиправності, оскільки податковим органом було свідомо проігноровано документально підтверджену інформацію щодо виконання позивачем податкового зобов'язання.

Крім того, позивач зазначає, що його діяльність здійснювалася із розрахунку статусу останнього як платника єдиного податку. З огляду на викладене, позивач вважає, що ліквідація його реєстрації як платника єдиного податку фактично призведе до ліквідації його статусу як фізичної особи-підприємця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 р. призначено судовий розгляд клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В контексті наведених правових норм вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Зокрема, слід зазначити, що протиправність оскаржуваного рішення відповідача в даній справі не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної справи.

Отже, виходячи із пов'язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 195/26-50-17-05-36/3071618731 від 30.09.2015 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку частково призведе до ухвалення рішення по справі без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Таким чином, забезпечуючи позов у такий спосіб, не можна виходити за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, та частково, до розгляду справи по суті, вирішувати позовні вимоги.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2015 р.