Постанова № 53403626, 09.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 листопада 2015 року (14 год. 15 хв.) Справа № 808/7078/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№77)» про стягнення податкового боргу.

11.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заявою Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№77)» (далі відповідач), в якому позивач просить: стягнути кошти у сумі податкового боргу у розмір 104092,83 грн. з рахунків платника податків у банках обслуговуючих відповідача.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 104092,83 грн. Борг виник внаслідок несплати підприємством узгоджених сум податкових зобовязань, визначених самостійно у податковій звітності, нарахування відповідачу штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірок та внаслідок нарахування пені.

Через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 14.09.2015 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 01.10.2015.

У визначений судом строк від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов, у якому позивач вірно зазначив найменування відповідача - Державне підприємство «Підприємство Бердянської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№77)».

Ухвалою від 05.10.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 21.10.2015.

01.10.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 21.10.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.

Ухвалою від 21.10.2015 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до 09.11.2015.

Ухвалою від 09.11.2015 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 09.11.2015.

У судове засідання 09.11.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідач 17.07.2000 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість:

-№ НОМЕР_1 від 22.04.2014, за терміном сплати 30.04.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 11439,00 грн., за рахунок часткової сплати борг становить 5035,36 грн.;

-№ НОМЕР_2 від 27.05.2014, за терміном сплати 30.05.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4695,00 грн.;

-№ НОМЕР_3 від 11.06.2014, за терміном сплати 30.06.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 2082,00 грн.;

-уточнюючий розрахунок згідно наказу № 213 № НОМЕР_4 за 01.04.2014 у сумі 2,00 грн.;

-№ НОМЕР_5 від 18.07.2014, за терміном сплати 30.07.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 10157,00 грн.;

-№ НОМЕР_6 від 15.08.2014, за терміном сплати 30.08.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 2157,00 грн.;

-№ НОМЕР_7 від 22.09.2014, за терміном сплати 30.09.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 30204,00 грн.;

-№ НОМЕР_8 від 14.10.2014, за терміном сплати 30.10.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 1531,00 грн.;

-№ НОМЕР_9 від 20.11.2014, за терміном сплати 30.11.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 13206,00 грн.;

-№ НОМЕР_10 від 19.01.2015, за терміном сплати 30.01.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 293,00 грн.;

-№ НОМЕР_11 від 20.02.2015, за терміном сплати 02.03.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 851,00 грн.;

-№ НОМЕР_12 від 20.03.2015, за терміном сплати 30.03.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 8807,00 грн.;

-№ НОМЕР_13 від 20.05.2015, за терміном сплати 30.05.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 595,00 грн.;

-№ НОМЕР_14 від 19.06.2015, за терміном сплати 30.06.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 5605,00 гри.;

-№ НОМЕР_15 від 20.07.2015, за терміном сплати 30.07.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 1232,00 грн.;

Крім того, за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобовязання відповідачу була нарахована пеня у розмірі 12148,16 грн.

Позивачем на підставі п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 15.02.2013 по 31.03.2014, за наслідками якої складено акт від 28.04.2014 №57/08-22-15-03/08680081 (далі Акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, а саме встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

У звязку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0007631503 від 28.04.2014, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 4132,31 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача та було отримане 28.04.2014, про що свідчить відмітка про отримання, наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивачем на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2014, за наслідками якої складено акт від 19.06.2014 № 90/08-22-15-03/8680081 (далі Акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу II, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме встановлено факт несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість.

У звязку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0011591503 від 19.06.2014, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача та було отримане 19.06.2014, про що свідчить відмітка про отримання, наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивачем на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень-вересень 2013, за наслідками якої складено акт від 12.11.2013 № 400/08-22-15-03/08680081 (далі Акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу II, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме встановлено факт несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість.

У звязку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004211503 від 28.11.2013, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 340,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки про стан частини податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 104092,83 грн.

Вищезазначена сума грошових зобовязань відповідачем не сплачена.

17.10.2001 у звязку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням позивачем була сформована та направлена перша податкова вимога №1/102 на суму 1998,10 грн., яка була отримана відповідачем 20.11.2001 та друга податкова вимога від 20.12.2001 №2/571 на суму 605,58 грн., яка була отримана відповідачем 04.12.2001.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість, якими самостійно визначено суми податку, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобовязання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкові вимоги були направлені відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3. пунктом 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги від 17.10.2001 №1/102, яка була отримана відповідачем 20.11.2001, та другої податкової вимоги від 20.12.2001 №2/571, яка була отримана відповідачем 04.12.2001.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкові вимоги відкликаними, крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкові вимоги позивача є чинними.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що у звязку з несвоєчасним поданням відповідачем податкової звітності, позивачем було складено податкові повідомлення-рішення №0011591503 від 19.06.2014 та №0004211503 від 28.11.2013, якими відповідачу визначалися суми штрафу у розмірі 1020,00 грн. та 340,00 грн. відповідно.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у звязку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобовязань позивачем складено податкове повідомлення-рішення №0007631503 від 28.04.2014, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 4132,31 грн.

Керуючись вимогами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, відповідно до якої після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, позивачем була нарахована пеня у розмірі 12148,16 грн.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже, з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№77)» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№77)» (код ЄДРПОУ 08680081, зареєстроване: 71100, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 1) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на додану вартість в сумі 104092,83 грн. (сто чотири тисячі девяносто дві гривні 83 коп.) на р/р 31115029700011, отримувач Державний бюджет, код платежу 14010100, код отримувача 38042560, банк Бердянський УДКСУ Запорізької області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль