Рішення № 53400866, 27.10.2014, Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.10.2014

Справа №482/1601/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 жовтня 2014 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі судового засідання Шведовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 09.09.2014 року звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за комерційним кредитом.

В своєму позові представник позивача зазначив, що 25.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись на порушення відповідачем умов вищевказаного кредитного договору, на не виконання ним своїх зобовязань щодо погашення кредиту, внаслідок чого виникла загальна заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30.06.2014 року, склала 9266,30 грн, і яку позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приват Банк» та судові витрати у в розмірі 243,60 гривень по оплаті судового збору.

В судове засідання сторони не зявилися.

До суду надійшла письмова заява від представника позивача, в якій він, посилаючись на п.5.12 Правил користування платіжною карткою, що входять до складу Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Банку № СП-2007-299 від 13.09.2007 року, згідно якого термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю в пять років, зменшив свої позовні вимоги.

У зменшених позовних вимогах , з огляду на те, що відповідачем заявлено вимогу про застосування строків позовної давності, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість, що була нарахована за період з 06.09.2009 року по 30.06.2014 року в сумі 7131,17 грн., з яких: 1247,35 грн., - заборгованість за кредитом; 3025,52 грн. - заборгованість по % за користування кредитом; 2394,66 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також 250,00 грн. штрафу (фіксована частина) і 213,64 грн. штрафу (процентна складова) та просив суд слухати справу у його відсутності.

До суду надійшла письмова заява від відповідача з частковим визнанням змінених позовних вимог позивача в частині визнання 1247,35 грн. заборгованості за кредитом та 3025,52 грн. заборгованості по % за користування кредитом і з проханням слухати справу у його відсутності.

Заява відповідача про часткове визнання зміненого позову є добровільною, не суперечить закону, правам та інтересам сторін та третіх осіб, а тому приймається судом.

Справа, у відповідності до заяв представника позивача, відповідача, розглянута у відсутність сторін на підставі їх заяв та наявності в матеріалах справи достатніх даних про права та взаємовідносини сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем і позивачем 25.09.2007 року було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач, отримавши 25.09.2007 року кредит, в порушення умов вищевказаного кредитного договору, не виконував своїх зобовязань щодо погашення кредиту, відсотків, комісії по ньому, внаслідок чого у нього перед кредитором виникла загальна заборгованість за кредитним договором, яка згідно заяви представника банку про уточнення розміру позовних вимог, за період з 06.09.2009 року по 30.06.2014 року в сумі 7131,17 грн., з яких: 1247,35 грн., - заборгованість за кредитом; 3025,52 грн. - заборгованість по % за користування кредитом; 2394,66 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також 250,00 грн. штрафу (фіксована частина) і 213,64 грн. штрафу (процентна складова).

Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, односторонньо не виконує належним чином своїх зобовязань по цьому кредитному договору, порушує вимоги ст.ст.526, 530, 1054 ЦК України, тому, у відповідності до умов цього кредитного договору, відповідно до вимог ст.ст.610-612,1050ч.2 ЦК України, беручи до уваги вимоги статтей 256, 259 ЦК України, відповідач повинен нести відповідальність та відшкодувати позивачу заборгованість по кредиту, виниклу за період з 06.09.2009 року по 30.06.2014 року в сумі 7131,17 грн.

Але, разом з тим, приймаючи до уваги рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 року по справі №1-12/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», враховуючи фактичні обставини справи, вимоги розумності, справедливості, пропорційності та добросовісності, на засадах яких ґрунтуються зобовязання, суд, на підставі ст.551 ЦК України, приходить до висновку, що розмір, нарахованої банком пені відповідачу, являється непомірним тягарем, який не відповідає вимогам принципів розумності та справедливості, спотворює дійсне правове призначення неустойки і порушує права відповідача, як споживача банківських послуг, а тому цей розмір пені, на думку суду, повинен бути зменшений до розміру існуючої заборгованості по кредиту, тобто до 1247,35 грн., так як розмір нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків.

Що ж стосується вимоги банку стосовно стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) в розмірі 250,00 грн. за неналежне виконання ним грошового зобовязання, то суд не може погодитися з задоволенням цієї вимоги позивача.

Цей висновок суду грунтується на наступному.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до вимог цієї статті, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається з обставин справи, банком в його позові вже заявлено вимогу стосовно стягнення з відповідача 213,64 грн. штрафу (процентної складової), окрім цього, позивач ще й обчислив зазначену неустойку в фіксованому грошовому виразі, а саме: в розмірі 250,00 грн., що суперечить чинному законодавству.

Приймаючи до уваги те, що позивачем при підписанні заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг , при укладенні договору про надання кредиту, було невірно, всупереч ч. 2 ст. 459 ЦК України розтлумачено поняття штрафу, а саме те, що штрафом являється неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, внаслідок чого, відповідачеві було нараховано штраф не тільки у відсотках від суми невиконаного зобовязання, а ще й у фіксованому грошовому виразі, що істотно порушує права відповідача, як споживача банківських послуг та не відповідає вимогам ст. 459 ч.2 ЦК України.

В звязку з порушенням вимог ст. 459 ч.2 ЦК України, при підписанні заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг , при укладенні договору про надання кредиту від 25.09.2007 року щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання умов угоди, штраф у нарахованому розмірі 250,00 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

За таких обставин, приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до даного виду правовідносин, суд вважає, що з з відповідача на користь банку за порушення та невиконання зобовязань по вищезазначеному кредитному договору слід стягнути: 1247,35 грн. заборгованості за кредитом; 3025,52 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 1247,35 гривень пені за несвоєчасну сплату кредиту; 213,64 гривень - штрафу (процентна складова), а всього стягнути заборгованість в розмірі 5733,86 грн.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 243, 60 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 179, 212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Змінені позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 5733,86 гривень загальної заборгованості по кредитному договору б/н від 17.10.2013 року, яка складається з:

?1247,35 грн. заборгованості за кредитом;

?3025,52 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

?1247,35 гривень пені за несвоєчасну сплату кредиту;

?213,64 гривень - штрафу (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 243,60 гривень судового збору.

В іншій частині розміру заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через

Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 10

днів дня проголошення рішення.

Головуючий: