Ухвала суду № 53397458, 09.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

09 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Качана В.Я.

Суддів: Рейнарт І.М., Барановської Л.В.

при секретарі: Архіповій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Господар Дарницького району м. Києва» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа 753/19586/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/13270/2015Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.З матеріалів справи вбачається, що09.11.2000 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір міни, за яким відбувся обмін квартири на частину квартири, а саме: ОСОБА_4 обміняла належну їй однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,10 кв.м., жилою площею 13,0 кв.м. на Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 43,70 кв.м., жилою площею 25,80 кв.м., яка належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.06.2000.

Із довідки Форми 3 ЖЕД-222 від 08.09.2014 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованими значаться дві особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, який зазначений як колишній власник квартири.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.12.2014 позов ОСОБА_1 задоволено та визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Із довідки № 12 від 20.01.2015, виданої КП «Господар Дарницького району м. Києва», вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованими значаться дві особи - ОСОБА_1 з 31.08.2004 та ОСОБА_5 з 20.10.1985 по теперішній час.

Із рахунків на сплату за житлово-комунальних послуг вбачається, що в кожному рахунку зазначено дві особи та враховано пільгу на одну особу в розмірі 25% - Діти війни.

Із довідки № 19 від 20.01.2015, виданої КП «Господар Дарницького району м. Києва», вбачається, що від ОСОБА_1 власника квартири АДРЕСА_1 звернень стосовно не проживання за даною адресою ОСОБА_5 та не нарахування на нього вартості житлово-комунальних послуг за період з 2011 по 01.11.2014 не надходило.

Із листа КП «Господар Дарницького району м. Києва» від 08.10.2014 вбачається, що на вимогу Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації було припинено нарахування пільги по квартирі АДРЕСА_1 на ОСОБА_5 з поверненням до бюджету суми в розмірі 2 994,55 грн. за період з 01.01.2006.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 322, 383 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Як вбачається із позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача надлишково сплачені кошти за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2006 по 01.06.2014 у зв'язку із тим, що такі послуги нараховувалися та стягувалися з розрахунку на дві особи з урахуванням пільги на одну особу в розмірі 25%.

При цьому, позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що саме діями відповідача позивачу завдано шкоду.

Враховуючи викладене та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги не доведені та не підтверджені належними та допустимими доказами, тому правові підстави для задоволення таких вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що з 01.01.2006 по 01.01.2014 ОСОБА_1 сплачував комунальні платежі за особу, яка не проживала у квартирі ОСОБА_5, про існування реєстрації в квартирі якого позивачу стало відомо лише під час листування з відповідачем, є безпідставними, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1, отримуючи рахунки на сплату за житлово-комунальних послуг, оплачував їх за дві особи, про що було зазначено в даних рахунках. Тому, це дає підстави вважати, що ОСОБА_1 не міг не знати про наявність реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_5 Крім того, на момент укладання позивачем договору міни у 2000 році та на момент реєстрації позивача в квартирі у 2004 році факт реєстрації в квартирі ще однієї особи, також, не міг бути не відомим.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до обставин справи, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: