Ухвала суду № 53397396, 03.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/13852/2015 Головуючий в 1 інстанції - Тітов М.Ю.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Іванченка М.М.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2, звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до ПАТ «Універсал Банк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погодившись такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Посилався на те, що постановлена ухвала порушує конституційні права ОСОБА_2 на судовий захист, так як даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги обґрунтовані тим, що банк, як кредитор не надав інформацію позичальнику щодо укладеного між ними кредитного договору № 06-2144К-07 від 02 листопада 2007 року. Право на таку інформацію передбачено ст. 56 Законом України «Про банки і банківську діяльність».

В судове засідання позивач та його представник не з'явились. Про розгляд справи повідомлені, що підтверджується зворотними повідомленнями, приєднаними до справи.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно з п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спір між позивачем та відповідачем стосується оскарження бездіяльності у частині доступу до публічної інформації, а тому такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він є передчасний та не повній мірі відповідає вимогам закону.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просив суд зокрема про наступне:

Визнати бездіяльність Відкритого акціонерного товариства «Банк Універсальний» - протиправною.

Зобов'язати Відповідача надати інформацію на запит ОСОБА_2 від 18 серпня 2015 року, а саме:

Повідомити чи подавалась заява на Міжбанківську валютну біржу від ВАТ «Банк Універсальний» від 02 листопада 2007 року про конвертацію в сумі 100 000,00 доларів США від Заявника через Банк і купівлю української гривні.

Повідомити чи направлялась заявка від 02 листопада 2007 року про продаж на Міжбанківській валютній біржі в сумі 100 000,00 доларів США від Позичальника через Банк на купівлю української гривні.

Якщо направлялась заявка, про продаж на Міжбанківській валютній біржі валюти то прошу вказати по якому курсу була проведена продаж валюти на гривню, яка була знята комісія і скільки коштів зараховано в гривні після продажі вказаної суми валюти.

Повідомити номер валютного рахунку на який банк зарахував 100 000,00 доларів США кредитних коштів.

Надати копії меморіальних ордерів (заяви про видачу готівки) та/або платіжних доручень на оплату 100 000,00 доларів США - на споживчі цілі.

Надати такі розрахунки:

суму погашеного кредиту;

сума нарахованих відсотків (комісії);

сума сплачених відсотків (комісії);

сума нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій.

Сальдо розрахунків на дату надання інформації.

Підтвердити повноваження: особи, яка підписала генеральний договір про надання кредитних послуг № 06-2144К-07 від 02 листопада 2007 року від імені Банку.

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі спором щодо ненадання відповідачем на думку позивача інформації позичальнику щодо укладеного між ними кредитного договору № 06-2144К-07 від 02 листопада 2007 року.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 2, 3 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року №3, цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст.15 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст.ст.15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист прав, що виникають із цивільних, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) віднесено до компетенції адміністративних судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно з ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Таким, чином висновок суду першої інстанції про те, що спір між позивачем та відповідачем стосується оскарження бездіяльності у частині доступу до публічної інформації, а тому такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є передчасним, оскільки у правовідносинах що склались між сторонами відповідач не виконує владних управлінських функцій та не є суб'єктом делегованих владних повноважень, не є розпорядником публічної інформації в розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а тому даний спір в силу ст.ст.3, 4, 17 КАС України не являється публічно-правовим, тому підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Крім того, колегія суддів вважає, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відносини, які склалися між позивачем та ПАТ «Універсал Банк», випливають з кредитного договору та спрямовані на зміну або припинення цивільних правта обов'язків позивача.

За таких обставин, судова колегія вважає, що при постановленні ухвали в частині відмови у відкритті провадження в справі було порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання.

При цьому, апеляційна скарга задовольняється частково, оскільки прохання в апеляційній скарзі про направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду не може бути задоволене апеляційним судом, оскільки провадження в даній справі не було відкрито, а вирішення даного питання відноситься виключно до компетенції суду першої інстанції.

Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИ Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: