Постанова № 53397271, 11.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 918/468/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради на рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 р. у справі № 918/468/15

за позовом комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд"

про стягнення боргу в сумі 8 400 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28 липня 2015 року у справі № 918/468/15 в позові комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" про стягнення 8400,09 грн. відмовлено.

Стягнуто з комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради на користь ТзОВ фірма "Рекорд" 1500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 28 липня 2015 року у справі № 918/468/15 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає:

- відсутність у видаткових накладних № 3 від 28.03.2012р. на суму 8800,70 грн. та № 16 від 24.12.2013р. на суму 2400,19 грн. підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначених у довіреностях на отримання матеріальних цінностей, не може бути підставою вважати зазначені видаткові накладні недійсними;

- довіреності № 187 від 27.03.2012р. та № 66 від 20.12.2013р. містять печатку ТОВ фірма «Рекорд», підписи керівника підприємства та головного бухгалтера;

- у період видачі видаткових накладних № 3 від 28.03.2012р. на суму 8800,70 грн. та № 16 від 24.12.2013р. на суму 2400,19 грн. між позивачем та відповідачем не існувало інших господарських відносин, а тому суд безпідставно не взяв до уваги часткову оплату в розмірі 2800,70 грн., яка проведена відповідачем 25.04.2012р.;

- податкові накладні № 16 від 17.09.2012р. на суму 8800,00 грн. та № 18 від 20.12.2013р. на суму 2400,00 грн.можуть слугувати підставою для встановлення факту наявності господарських операцій між сторонами в даному спорі з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 01.10.2013р. у справі № 905/898/13-г.

Таким чином, позивач вважає, що правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні; просить рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю зясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.1, а.с.128-130/.

Ухвалою Рівненського апляційного господарського суду від 07.09.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. /а.с.109-110/.

Ухвалою суду від 23.09.2015 року розгляд справи № 918/468/15 відкладено на 28.10.2015 року в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів /а.с.162-163/.

Розпорядженням голови суду від 27.10.2015 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Тимошенка О.М. та відповідно до п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою суду від 27.10.2015 року розгляд справи № 918/468/15 відкладено на 11.11.2015 року в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів /а.с.182-184/.

Розпорядженням голови суду від 10.11.2015 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Юрчука М.І. та відповідно до п.6.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Демидюк О.О.

Ухвалою суду від 10.11.2015р. апеляційну скаргу КП «Теплосервіс» та справу № 918/468/15 прийнято до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Демидюк О.О.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 11 листопада 2015р. не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений в установленому порядку, що підтверджується поштовим повідомленням та розпискою-заявою від 28.10.2015р. Подав до суду письмову заяву про розгляд справи № 918/468/15 за відсутності уповноваженого представника ТОВ фірма «Рекорд»/а.с.179, 185, 195/.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення, судова колегія вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Рівненської області - скасувати, з огляду на таке.

27.03.2012р. між комунальним підприємством «Теплосервіс» (надалі продавець, позивач, апелянт) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Рекорд» (надалі покупець, відповідач) укладено Договір № 14 купівлі-продажу шлаку (надалі Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупцеві товар, визначений у п.1.2 цього договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Найменування товару, що підлягає поставці за цим Договором шлак в кількості 176 тоо (п.1.2 Договору).

Згідно розділу 2 Договору, відвантаження товару здійснюється у термін, що дорівнює 2-м дням з моменту перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Форма отримання товару самовивіз.

Ціна однієї тонни шлаку за даним договором становить 50,00 грн. з ПДВ (п.3.1 Договору).

Загальна вартість шлаку по договору становить 8800,70 грн. (п.3.2 Договору).

Розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.3.3 Договору).

За умовами п.7.1, п.7.2 Договору, Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012р.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками /а.с.9-10/.

Відповідач попередню оплату товару не здійснював.

28 березня 2012 року позивачем у відповідності до п.п.1.2, 3.1, 3.2 Договору відвантажено відповідачу шлак у кількості 176,00 тонн загальною вартістю 8800,70 грн. за видатковою накладною № 3 від 28.03.2012р. та на підставі довіреності № 187 від 27.03.2012р. через ОСОБА_2 /а.с.155, 157/.

25.04.2012р. відповідачем сплачено позивачу 2800,70 грн. з призначенням платежу «опл.за шлак зг.рах.б/н від 15.03.12р.», що підтверджується банківською випискою від 25.04.2012р. /а.с.158/.

24 грудня 2013 року на підставі усної домовленості позивачем поставлено відповідачу шлак у кількості 48,0 т загальною вартістю 2400,19 грн. за видатковою накладною № 16 від 24.12.2013р. та на підставі довіреності № 66 від 20.12.2013р. через ОСОБА_3 /а.с.154, 156/.

Термін оплати товару за видатковою накладною № 16 від 24.12.2013р. на суму 2400,19 грн. сторонами не обумовлено.

18 лютого 2015 року КП «Теплосервіс» направлено ТОВ «Рекорд» претензію № 121 про сплату 8400,19 грн. заборгованості за отриманий шлак /а.с.18/.

26 лютого 2015 року ТОВ фірма «Рекорд» претензію КП «Теплосервіс» від 18.02.2015р. № 121 отримано і залишено без розгляду, оскільки, на думку відповідача, будь-якої заборгованості підприємство перед позивачем не має, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача від 11.11.2015р. /а.с.191-193/.

Таким чином, несплата ТОВ фірма «Рекорд» 8400,19 грн. заборгованості за отриманий шлак слугувала підставою для звернення КП «Теплосервіс» з позовом до суду про стягнення 8400,19 грн. боргу.

При прийнятті судового рішення суд виходить з такого.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (част.1 ст.655 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поскільки Договір від 27.03.2012р. № 14 не містить умов щодо оплати товару, а товар за видатковою накладною від 24.12.2013р. № 16 поставлено на підставі усної домовленості, то при визначенні взаємних прав та обовязків сторін слід керуватися ст.ст.655, 692 ЦК України.

Згідно з статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

27 березня 2012 року ТзОВ фірма «Рекорд» видано ОСОБА_2 довіренсть № 187 на отримання від КП "Теплосервіс" шлаку у кількості 176 т, довіреність підписано керівником підприємства без зазначення прізвища та ініціалів особи, скріплено печаткою. Довіреність дійсна до 05.04.2012р. /а.с.155/.

20 грудня 2013 року ТзОВ фірма «Рекорд» видано директору з виробництва ОСОБА_3 довіренсть № 66 на отримання від КП "Теплосервіс" шлаку у кількості 48 т, довіреність підписано керівником підприємства та головним бухгалтером без зазначення прізвища та ініціалів осіб, скріплено печаткою. Довіреність дійсна до 30.12.2013р. /а.с.154/.

Факт передачі у березні 2012 року та грудні 2013 року товару - шлаку на загальну суму 12000,89 грн. позивач підтверджує видатковими накладними № 3 від 28.03.2012р. на суму 8800,70 грн. та № 16 від 24.12.2013р. на суму 2400,19 грн.

Як вбачається з видаткових накладних, підстава здійснення господарських операцій сторонами не вказана.

В графі «Отримав» видаткової накладної № 3 від 28.03.2012р. зазначено: отримав ОСОБА_2 за дов. № 187 від 27.03.2012р.; в графі «відвантажив» наявні підписи особи, що відвантажила ОСОБА_4, директора ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6, скріплено печаткою КП «Теплосервіс».

В графі «Отримав» видаткової накладної № 16 від 24.12.2013р. зазначено: отримав ОСОБА_3 за дов. № 66 від 20.12.2013р., в графі «відвантажив» наявні підписи особи, що відвантажила ОСОБА_4, директора ОСОБА_5 та головного бухгалтера, скріплено печаткою КП «Теплосервіс».

17.09.2012 року продавцем КП «Теплосервіс» видано покупцю ТзОВ «Фірма «Рекорд» податкову накладну № 16 на суму 8800,70 грн на товар шлак у кількості 176,0 т, підстава видачі договір, що підтверджується реєстром виданих та отриманих подакових накладних за вересень 2012р. /а.с.149-150/.

Податкову накладну № 16 від 17.09.2012р. на суму 8800,70 грн., в т.ч. 7333,92 грн. обсягу постачання, 1466,78 грн. ПДВ, включено КП «Теплосервіс» до податкових зобовязань до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р. згідно з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації) /а.с.146-148/.

На вимогу ухвали апеляційного суду від 23.09.2015р., відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012р., згідно додатку 5 до якої ТзОВ-фірма «Рекорд» до податкового кредиту включено податкову накладну видану постачальником КП «Теплосервіс», ІПН 331669017056 у вересні 2012 року за обсягом постачання 7333,92 грн, 1466,78 грн. ПДВ /а.с.168-172/.

24.12.2013р. продавцем КП «Теплосервіс» видано покупцю ТзОВ «Фірма «Рекорд» податкову накладну № 18 на суму 2400,19 грн. на товар шлак у кількості 48,0 т, підстава видачі договір, що підтверджується реєстром виданих та отриманих подакових накладних за грудень 2013р. /а.с.140, на звороті, 145/.

Податкову накладну № 18 від 24.12.2013р. на суму 2400,19 грн. включено КП «Теплосервіс» до податкових зобовязань до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. згідно з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації) /а.с.132-134/.

Згідно з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. відповідачем не включено до податкового кредиту операції за видатковою накладною від 24.12.2013р. № 16 /а.с.80-85/.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначена норма не визначає в якості обов`язкового реквізиту посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а лише вказує на обов`язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою, згідно ст.1 Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (у даному випадку зазначені накладні підтверджують здійснення господарської операції дії /передачі товару/, що викликає певні зміни у структурі зобов`язань).

З видаткових накладних вбачається, що вони містять підпис осіб, посвідчених печаткою КП «Теплосервіс», крім того, неправильно зазначене у документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності посадове положення осіб або невідображення їх взагалі не тягне за собою припинення господарських зобов`язань. Спір у даній справі виник не у зв`язку з регулюванням, організацією або веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності.

Отже, недотримання працівниками підприємства відповідача вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не може впливати на належне виконання обов`язків відповідача ТОВ фірма "Рекорд" за договором, розрахунки за виконання якого є предметом даного спору.

Суд критично оцінює подану відповідачем копію видаткової накладної № 3 від 28.03.2012р. на суму 2800,70 грн. /а.с.68/, поскільки остання не завірена відповідачем, на вимогу ухвали апеляційного суду від 28.10.2015р. надати оригінал зазначеної накладної, відповідач у письмових поясненнях від 11.11.2015р. вказав, що оригінал накладної знищено за закінченням терміну зберігання, не подавши при цьому Акт про знищення.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції на дату видачі податкових накладних вересень 1012р., грудень 2013р., податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у своєму податковому обліку відобразив поставку по видатковим накладним від 28.03.2012р. № 3 та від 24.12.2013р. № 16, натомість, відповідач порушуючи норми подакового законодавства у податковій звітності не відобразив операцію по видатковій накладній від 24.12.2013р. № 16.

Судом встановлено, що у період з 27.03.2012р., дати укладення Договору № 14, до 24.12.2013р., дати поставки по видатковій накладній від 24.12.2013р. № 16, будь-яких інших правовідносин по поставці шлаку, ніж по накладним від 28.03.2012р. № 3 та від 24.12.2013р. № 16, між позивачем та відповідачем не існувало, а тому оплату 2800,70 грн., проведену відповідачем 25.04.2012р., слід зарахувати в рахунок оплати за вказаними накладними.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене та інші досліджені у справі фактичні обставини, що підтверджують поставку товару за видатковими накладними від 28.03.2012р. № 3 на суму 8800,70 грн. та від 24.12.2013р. № 16 на суму 2400,19 грн., апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку сплатити вартість отриманого товару за вказанами накладними, враховуючи часткову оплату товару 25.04.2012р. у сумі 2800,70 грн. Заборгованість становить 8400,19 грн. (8800,70 грн. + 2400,19 грн. 2800,70 грн.).

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 24.06.2015р. заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення 8400,19 грн. боргу.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до част.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки строк оплати товару сторонами ні у Договорі № 14 від 27.03.2012р., ні у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем одразу після отримання товару у відповідності до част.1 ст.692 ЦК України.

За видатковою накладною від 24.12.2013р. № 16 трирічний строк позовної давності закінчується 24.12.2016р.

Відповідно до част.1, 3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що позивачем податкова накладна № 16 від 17.09.2012р. видана по операції постачання шлаку ТзОВ-фірма «Рекорд» у кількості 176 т за ціною постачання без ПДВ 41,67 грн., обсягом постачання 7333,92 грн.без ПДВ, ПДВ 1466,78 грн., разом 8800,70 грн., що відповідає умовам поставки шлаку за Договором № 14 від 27.03.2012р. та видатковій накладній від 28.03.2012р. № 3 на суму 8800,70 грн.

В свою чергу, відповідач до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р., згідно додатку 5 якої, до податкового кредиту включено податкову накладну, видану постачальником КП «Теплосервіс», ІПН 331669017056 у вересні 2012 року за обсягом постачання 7333,92 грн, 1466,78 грн. ПДВ. Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012р. подано до податкового органу 22 жовтня 2012 року /а.с.170/.

Тобто у жовтні 2012 року ТзОВ-фірма «Рекорд» вчинено дії включення операції до податкового кредиту за вересень 2012 року, які фактично свідчать про визнання відповідачем операції по купівлі шлаку у позивача у кількості 176 т за ціною постачання без ПДВ 41,67 грн., обсягом постачання 7333,92 грн.без ПДВ, ПДВ 1466,78 грн., разом 8800,70 грн.

А тому на підставі част.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності за видатковою накладною від 28.03.2012р. № 3 на суму 8800,70 грн. є таким, що перервався та почався заново з 22.10.2012р., дати подачі ТзОВ-фірма «Рекорд» податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року до податкового органу. Відповідно, трирічний строк позовної давності закінчується 22.10.2015р.

Водночас, матеріали справи не містять іншої податкової накладної, виданої на підставі поставки шлаку у кількості 176 т. у березні 2012 року за видатковою накладною від 28.03.2012р. № 3 на суму 8800,70 грн..

Позивач з позовом до суду звернувся 01.05.2015р. згідно з відтиском поштового штемпеля /а.с.24/.

Відтак, станом на день звернення позивача до суду з позовом у даній справі строки позовної давності за накладними від 28.03.2012р. № 3 на суму 8800,70 грн. та від 24.12.2013р. № 16 на суму 2400,19 грн. не сплинули.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 8400,19 грн. заборгованості за поставлений шлак є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Згідно з ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності, рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 року у справі № 918/468/15 підлягає скасуванню, оскільки ухвалюючи його, місцевий господарський суд не зясував обставин, що мають значення для справи, і припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладається витрати позивача по слаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради на рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 р. у справі № 918/468/15 задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 р. у справі № 918/468/15 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" (вул.Молодіжна, 16, с.Селець, Дубровицький район, Рівненська область, 34141, іден.код 22570365) на користь комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради (вул.Шкільна, 27Б, м.Дубровиця, Рівненська область, 34100, іден.код 33166903) 8400 грн. 19 коп. заборгованості по розрахунках за шлак, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/468/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Демидюк О.О.