Постанова № 53397183, 10.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р.Справа № 916/2463/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: Шевченко В.В.

судді: Ліпчанська Н.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 31.08.2015 року

про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод

до Приватного акціонерного товариства „Елопак-Фастів

про зменшення суми неустойки, інфляційних нарахувань, 3% річних, процентів за товарний кредит за договором №117/10-SC-UKR/FST-DYA від 01.03.2010 р. на 50%

у справі № 916/2463/15

за позовом Приватного акціонерного товариства „Елопак-Фастів

до Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод

про стягнення 271.969 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИЛА:

16.06.2015 р. Приватне акціонерне товариство „Елопак-Фастів (далі Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод (далі Завод) про стягнення грошових коштів в сумі 271.969 грн. 81 коп. за укладеним між сторонами у справі договором № 117/10-SC-UKR/FST-DYA від 01.03.2010 р.

01.10.2015 р. Завод звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Товариства про зменшення суми неустойки, інфляційних нарахувань, 3% річних, процентів за товарний кредит за договором №117/10-SC-UKR/FST-DYA від 01.03.2010 р. на 50%

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2015 р. (суддя Панченко О.Л.) зустрічна позовна заява Заводу повернута заявникові без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, оскільки останнім не додано до позовної заяви доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано доказів надсилання відповідачеві копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

В апеляційній скарзі Завод просить вищеназвану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на те, що місцевий суд повинен був прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву, оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, так як судовий збір сплачено при поданні первісного позову, внаслідок чого ухвала місцевого суду є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду справи сторони були своєчасно та належним чином повідомлені, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 16.06.2015 р. Товариство звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Заводу про стягнення грошових коштів в сумі 271.969 грн. 81 коп. за укладеним між сторонами у справі договором № 117/10-SC-UKR/FST-DYA від 01.03.2010 р.

01.10.2015 р. Завод звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Товариства про зменшення суми неустойки, інфляційних нарахувань, 3% річних, процентів за товарний кредит за договором №117/10-SC-UKR/FST-DYA від 01.03.2010 р. на 50%.

Як вбачається з тексту зустрічного позову Заводом в якості додатку до названого позову надана лише копія довіреності, що беззаперечно свідчить про те, що Заводом до зустрічного позову не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також, доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а тому повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, місцевий суд підставне виходив з того, що Заводом до зустрічної позовної заяви не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано доказів надсилання відповідачеві копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов, повинний бути взаємоповязаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальним правилами подання позовів, у звязку з чим колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що зустрічний позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54-58 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.

Аналогічні приписи містяться і в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якою передбачено, що якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушенням вимог, викладених у ст. ст. 54 - 58 ГПК, господарський суд повертає позовну заяву на підставі ст. 63 ГПК.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, у звязку з чим колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що до зустрічної позовної заяви Завод повинний був надати суду докази надіслання цієї заяви і доданих до неї документів Товариству.

Але, доказів, що свідчать про направлення Заводом Товариству названих документів в матеріалах справи на міститься та таких доказів, всупереч ст. 33 ГПК України, скаржником ані суду першої інстанції, ані апеляційної не надано.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, у звязку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що Заводом при зверненні з даним зустрічним позовом порушено встановлені ст. 56 ГПК України правила надіслання відповідачеві копії відповідної зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви згідно ч. 2 п. 6 ст.63 ГПК України.

На підставі п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Будь-яких виключень щодо звільнення від сплати у разі подання зустрічного позову ані положеннями ГПК України, ані положеннями Закону України "Про судовий збір" не встановлено, а тому при поданні зустрічного позову повинні бути додані до позовної заяви докази сплати судового зору у відповідності до вимог ст. 57 ГПК України та ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

До зустрічної позовної заяви Заводом не надано жодного доказу, який би свідчив про сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, внаслідок чого колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду щодо наявності підстав для повернення вказаного зустрічного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд, дійшов до правомірного висновку про те, що, оскільки, до зустрічної позовної заяви Заводом не було додано жодних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а тому правомірно повернув зустрічну позовну заяву Заводу на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, у звязку з чим оскаржена ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2015 року у справі № 916/916/2463/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Шевченко В.В.

Судді:Ліпчанська Н.В.

ОСОБА_1