Постанова № 53396908, 12.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015 року Справа № 912/1287/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Березкіної О.В.

при секретарі: Однорог О.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2015 року у справі № 912/1287/15

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія", с. Овсяниківка Кіровоградського району Кіровоградської області

до державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", с. Чарівне Бобринецького району Кіровоградської області

про стягнення 185605 грн. 57 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2015 року (суддя Колодій С.Б.) з державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" стягнуто 102526 грн. 84 коп. курсової різниці, 20660 грн. 28 коп. річних, 37334 грн. 84 коп. пені та 22903 грн. 41 коп. збитків, всього 183425 грн. 37 коп., а також 4706 грн. 05 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України зазначає, що товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" вже реалізувало своє право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, еквіваленту іноземної валюти, у справі № 912/3104/14. З даного питання прийнято рішення, яке набрало законної сили та, як стверджує скаржник, повністю виконано 06.03.2015 року. Крім того, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України стверджує, що звертаючись до суду з позовом про стягнення еквіваленту іноземної валюти, позивач фіксує відповідну суму в національній валюті - гривні на дату подання позовної заяви, у зв'язку з чим подальше коригування ціни позову, в залежності від зміни курсу, після прийняття рішення не є можливим, оскільки в такому разу вбачається одностороння зміна ціни товару та договору в сторону збільшення. Оскільки інші вимоги носять похідний характер, скаржник вважає, що вони також не підлягають задоволенню.

Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. Позивач вважає, що оскільки грошове зобов'язання за рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/3104/14 виконано неналежним чином, із запізненням, курс долара США на день оплати суттєво відрізнявся від курсу долара на момент винесення рішення, то нарахування курсової різниці до стягнення, а також інших грошових зобов'язань є правомірним.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

11.04.2013 року між товариством з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" (продавець) і державним підприємством "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (покупець) укладено договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 11.04.2013 року № 04-К.

За п.1.1 договору продавець зобов'язується здійснити постачання товарів. За цим договором постачаються засоби захисту рослин, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар вказаний відповідно до п. 1.2 цього договору.

Загальна кількість товару, асортимент, ціна, строки поставки та строки оплати товару, що постачається за даним договором, визначаються сторонами у доповненнях до нього ( п. 1.2 договору).

Виконуючи умови договору позивач передав відповідачу товар у відповідності до доповнень до договору на загальну суму 364386 грн. 16 коп.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" повинно було оплатити цей товар частинами, а саме: 30% вартості переданого товару у термін, вказаний у доповненнях до договору, та 70% від вартості товару - до 15.11.2013 року.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 309000 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо умов розрахунку за поставлений по договору товар позивач направив відповідачу повідомлення про коригування суми заборгованості за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №04-К (вих. №/01/12-2014 від 01.12.2014 року), яким повідомив про залишок боргу за договором від 11.04.2013 року в сумі 15211,73 дол. США, що відповідно до курсу гривні до долара за даними НБУ становило 229 034 грн. 08 коп. (курс 1 505,6413 за 100 дол. США).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2014 року у справі №912/3104/14, що набрало законної сили, позов товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" задоволено повністю, стягнуто з державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" борг в сумі 229034 грн. 08 коп., 1054 грн. 18 коп. пені, 1957 грн. 77 коп. річних, всього 236686 грн. 03 коп., а також 4 640 грн. 92 коп. судового збору.

Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Посилання скаржника на неможливість коригування ціни позову в залежності від зміни курсу, після прийняття рішення у справі № 912/3104/14 колегією суддів до уваги не приймається, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися незалежним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ч. 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визнання грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1 договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 11.04.2013 року №04-К ціна товару, що постачається, вказується сторонами у доповненнях до договору, визначається як "попередня ціна", яка визначається у гривнях, а також встановлюється її еквівалент у іноземній валюті. "Попередня ціна" може підлягати коригуванню продавцем на день зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У пункті 3.3.1 договору сторони погодили, що "ринковий курс" - це ринковий курс продажу іноземних валют (долар США) на міжбанківському валютному ринку України, який склався за результатами торгів за минулий день від дати укладання доповнення до договору, який визначений на підставі інформації, що є загальнодоступною.

Сторони домовились, що вартість цього договору може бути уточнена (скоригована) продавцем без додаткового погодження з покупцем, шляхом коригування (уточнення) вартості доповнень, які були укладені за «попередніми цінами», за настанням такої обставини: якщо з моменту поставки товару до моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (кінцевого терміну оплати, остаточного розрахунку), "ринковий курс" продажу іноземної валюти (долар США) за гривні, збільшився від "погодженого курсу" гривні до іноземної валюти (пункт 3.5 договору ).

У разі настання умов, передбачених п. 3.5 договору, покупець погоджується з тим, що продавець коригує (уточнює) вартість доповнень, які були укладені за «попередніми цінами» на підставі визначених в доповненнях еквівалентів у іноземній валюті (п. 3.6.1 договору).

Відтак, за кожним фактом платежу з відповідача може бути стягнуто суму збільшення заборгованості у гривнях, що визначається як різниця між сумою, яку відповідач мав сплатити за збільшеним курсом гривні до долара на момент оплати, та сумою, яку відповідач сплатив фактично.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що повністю виконав рішення господарського суду у справі № 912/3104/14 та сплатив на користь товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" 236686 грн. 95 коп.

Так, державне підприємство "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" 06.03.2015 року сплатило 100000 грн., 13.03.2015 року сплатило 80 000 грн., 23.03.2015 року сплатило 4 809 грн. 50 коп. та 28.04.2015 року сплатило 51 877 грн. 45 коп., що вбачається із звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року (а.с. 97-101).

Однак, згідно довідок управління Національного банку України в Кіровоградській області від 19.05.2015 року № 13-014/1489 та від 20.05.2015 року № 13014/1515 (а.с. 77, 78) курс гривні до долару США на міжбанківському валютному ринку України (далі УМВР) на 06.03.2015 року (дата здійснення відповідачем оплати) становив 22,897045 грн. за 1 долар США, тобто оплачена сума 100000 грн. еквівалентна 4367,38 дол. США; на 13.03.2015 року (дата здійснення відповідачем оплати) курс становив 21, 616059 грн. за 1 долар США, тобто оплачена сума 80000 грн. еквівалентна 3700,95 дол. США; на 23.03.2015 року (дата здійснення відповідачем оплати) курс становив 23,149873 грн. за 1 долар США, тобто оплачена сума 4809 грн. 50 коп. еквівалентна 207,75 дол. США; на 28.04.2015 року (дата здійснення відповідачем оплати) курс становив 22,262406 грн. за 1 долар США, тобто оплачена сума 51877 грн. 45 коп. еквівалентна 2330,27 дол. США.

Враховуючи заборгованість відповідача за договором від 11.04.2013 року № 04-К, визначену у рішенні господарського суду по справі №912/3104/14 в сумі 15211,73 дол. США, а також проведені оплати боргу 06.03.2015 року - 4367,38 дол. США, 13.03.2015 року - 3 700,95 дол. США; 23.03.2015 року - 207,75 дол. США; 28.04.2015 року - 2 330,27 дол. США, залишок боргу становить 4605,38 дол. США., що еквівалентно 102526 грн. 84 коп.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 102 526 грн. 84 коп. боргу з урахуванням курсової різниці.

Крім того, товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградська сільгоспхімія" у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 87-89)), крім курсової різниці, просило стягнути з відповідача 39364 грн. 44 коп. пені, 20810 грн. 88 коп. річних та 22903 грн. 41 коп. збитків.

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

У пункті 10.2 договору сторони домовились, що за порушення строків оплати переданого товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем залишено поза увагою приписи згаданої вище правової норми і безпідставно нараховано пеню за період з 22.04.2014 року (дата винесення судом рішення про стягнення заборгованості за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 11.04.2013 р. № 04-К) по 21.06.2015 року.

Оскільки рішенням господарського суду у справі №912/3104/14 з відповідача вже стягнуто пеню за період прострочення оплати поставленого товару з 10.12.2014 року по 22.12.2014 року, то нарахування пені у даній справі, з урахуванням обмеженого шестимісячного періоду, має здійснюватись з 23.12.2014 року по 10.06.2015 року.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу з 23.12.2014 року по 10.06.2015 року з державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" підлягає стягненню 37334 грн. 84 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.5 договору визначено, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 24% річних від простроченої суми.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, розрахунок 24% річних від простроченої суми виконаний позивачем з помилковим включенням в період нарахування 22.12.2014 року, оскільки ця дата включена в період по розрахунку річних за попереднім рішенням суду від 22.12.2014 року по справі №912/3104/14. Отже господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 24% річних від простроченої суми за договором за період з 23.12.2014 року по 21.06.2015 року, а саме 20660 грн. 28 коп.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України та статті 220 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 5 статті 225 Господарського кодексу України унормовано, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

В силу частини 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання.

У відповідності з п. 10.8. договору якщо покупець прострочить оплату товару більш ніж на 60 календарних днів, то відшкодовує продавцю збитки у розмірі 10 від ціни несплаченого товару, якщо більш ніж 100 днів, то 20 % від ціни несплаченого товару, а якщо більш ніж на 150 днів, то 30% від ціни несплаченого товару (п. 5 ст. 225 ЦК України).

Оскільки відповідальність у вигляді відшкодування збитків встановлена договором, що відповідає вимогам частини 5 статті 225 Господарського кодексу України, а матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 04-К з повної і своєчасної оплати вартості отриманого товару, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача узгоджений сторонами розмір збитків у сумі 22903 грн. 41 коп. (229034 грн. 08 коп. х 10%).

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2015 року у справі № 912/1287/15 залишити без змін, а скаргу Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя О.В. Березкіна