Рішення № 53396636, 11.11.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2015 р.Справа № 916/4057/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача Астаф`єв С.В. (довіреність б/н від 18.09.2014р.),

від відповідача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.10.2015р.),

від третьої особи ОСОБА_2 (довіреність № 67 від 26.10.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства Адміністрація морський портів України в особі Іллічівської філії державного підприємства Адміністрація морський портів України

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-23

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Одеській області

про стягнення 17 496, 36 грн.

встановив:

Державне підприємство Адміністрація морський портів України в особі Іллічівської філії державного підприємства Адміністрація морський портів України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-23 про стягнення збитків в сумі 17 496, 36 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2015р. порушено провадження по справі № 916/4057/15 за даним позовом, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Одеській області, розгляд справи призначено на 28.10.2015р.

22.10.2015р. до господарського суду надійшли письмові пояснення третьої особи (вх. № 26344/15), відповідно до яких Державна фінансова інспекція в Одеській області просить суд задовольнити позовні вимоги державного підприємства Адміністрація морський портів України, вважаючи їх обґрунтованими та підставними.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2015р. розгляд справи відкладено на 11.11.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 11.11.2015р.:

- представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити;

- представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні, в обґрунтування своєї позиції надав відзив на позовну заяву (вх. № 28171/15);

- представник третьої особи підтримав заявлені вимоги позивача, просив суд їх задовольнити.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.11.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

22 жовтня 2014р. між ДП „АМПУ (ОСОБА_3), в особі керівника Іллічівськом філії ДП „АМПУ (Адміністрації Іллічівського морського порту) ОСОБА_4, та ТОВ „Монтаж - 23 (Підрядник), в особі директора ОСОБА_5, укладено Договір підряду на виконання поточного ремонту огорож по периметру підприємства Іллічівського терміналу ДП „АМПУ № 201-В-ІЛФ-14, згідно якого Підрядник зобовязався виконати поточний ремонт огорож по периметру підприємства Іллічівського терміналу ДП „АМПУ від СОК „Чайка до тилу 4 терміналу (район колишньої Вінбази), розташованого за адресою: вул.. Транспортна, 2-Г, та здати у встановлений строк відповідно до технічного завдання (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, а ОСОБА_3 зобовязався прийняти виконані роботи з поточного ремонту згідно ДСТУ БД.1.1-1-2013 та оплатити на умовах, викладених в договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість робіт складає 357 402грн., у тому числі ПДВ 59 567грн., та включає плату за виконану роботу та відшкодування всіх видатків Підрядника. Загальна вартість робіт за цим договором визначена згідно договірної ціни (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 Договору ОСОБА_3 після підписання Договору на протязі 5 банківських днів здійснює авансування Підрядника в сумі 20% загальної вартості робіт, що складає 71 480,40грн., у тому числі ПДВ 11 913,40 грн.

Здача Підрядником результатів виконаних робіт та приймання їх замовником оформлюється ОСОБА_3 приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), який надається Підрядником ОСОБА_3 протягом пяти робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за договором. У випадку виявлення недоліків під час приймання результатів робіт, ОСОБА_3 має право відмовитись від підписання ОСОБА_3 приймання виконаних робіт та скласти акт із зазначенням недоліків та строків їх усунення. Після підписання ОСОБА_3 приймання виконаних робіт Підрядник надає ОСОБА_3 податкову накладну та рахунок (п. 3.2, п. 3.3 Договору).

Розрахунок з Підрядником здійснюється ОСОБА_3 на протязі 20 банківських днів після підписання ОСОБА_3 приймання-передачі робіт та виставлення рахунку Підрядником (п. 3.4 Договору).

Розділом 4 Договору сторони узгодили строки виконання робіт, а саме: строк виконання робіт 70 днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок Підрядника авансового платежу згідно п. 3.1 Договору. Датою закінчення робіт є дата підписання ОСОБА_3 приймання виконаних робіт (п. 4.1, п. 4.2 Договору).

П. 6.2 Договору, серед іншого, визначено, що Підрядник з письмової згоди ОСОБА_3 - має право долучити до виконання допоміжних робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед ОСОБА_3 в повному обсязі за результати виконаних робіт.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31.12.2014р.

29.10.2014р. позивачем сплачено відповідачу 126 047,60грн. авансу за договором підряду № 201-В-ІЛФ-14 від 22.10.2014р., що підтверджується платіжним дорученням № 126.

Роботи за зазначеним вище Договором на загальну суму 356 258грн. було виконано Підрядником та прийнято ОСОБА_3 без зауважень, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2014р.: від 01.12.2014р. та від 26.12.2014р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими печатками підприємств.

17.12.2014р. та 29.12.2014р. позивачем на виконання вимог договору підряду сплачено відповідачу ще 126 047,60грн. та 158 730грн. згідно платіжних доручень № 307 та 540, відповідно.

В період з 14.05.2015р. по 24.07.2015р. Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "АМПУ" за період з 01.05.2012р. по 30.04.2015р., про що складено ОСОБА_3 № 05-11/48 від 31.07.2015р. Було перевірено роботи, виконані ТОВ „Монтаж-23 на загальну суму 356 258грн. відповідно до актів ф. № КБ-2.

В ході ревізі, з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ДП "АМПУ" та його структурних підрозділів, в ТОВ „Монтаж-23 проведено зустрічну звірку, за результатами якої співставленням кількості та вартості матеріально-технічних ресурсів, що враховані в актах КБ-2в, з даними бухгалтерського обліку підприємства, встановлено окремі завищення на загальну суму 17 496,36грн. (з урахуванням ПДВ).

Також, Державною фінансовою інспекцією в Одеській області під час проведення ревізії встановлено, що до виконання договору підряду № 201-В-ІЛФ-14 від 22.10.2015р. ТОВ „Монтаж-23 залучало субпідрядну організацію ТОВ „Інвестбудгарант 36, з приводу чого здійснено зустрічну звірку ТОВ „Інвестбудгарант 36, за результатами якої встановлено, що на виконання договору підряду № 201-В-ІЛФ-14 від 22.10.2015р. між ТОВ „Монтаж-23 та ТОВ „Інвестбудгарант 36 було укладено договір субпідряду № 201/1 від 29.10.2014р., згідно якого ТОВ „Інвестбудгарант 36 сплачено 133 664грн., договори № 30/10-14 від 30.10.2014р., № 01/11-14 від 01.11.2014р. та № 10 від 02.09.2014р., згідно яких надано послуг та поставлено товарів на загальну суму 133 664грн.

За таких обставин, за даними фінансової інспекції та позивача, загальна сума збитків від завищення вартості виконаних робіт складає 17 496,36грн.

Все вищеприведене і стало підставою для звернення ДП АМПУ в особі Іллічівської філії ДП АМПУ до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ Монтаж-23 збитків у сумі 17 496, 36 грн. на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2015р. між ДП „АМПУ та ТОВ „Монтаж-23 було укладено договір підряду № 201-В-ІЛФ-14, згідно умов якого Підрядник зобовязався виконати поточний ремонт огорож по периметру підприємства Іллічівського терміналу ДП „АМПУ від СОК „Чайка до тилу 4 терміналу (район колишньої Вінбази), розташованого за адресою: вул.. Транспортна, 2-Г, та здати у встановлений строк відповідно до технічного завдання, а ОСОБА_3 зобовязався прийняти виконані роботи з поточного ремонту згідно ДСТУ БД.1.1-1-2013 та оплатити на умовах, викладених в договорі.

На виконання вимог договору підряду № 201-В-ІЛФ-14 від 22.10.2015р., Підрядник виконав роботи, а ОСОБА_3 прийняв їх без зауважень, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими печатками підприємств. Сторони у справі не заперечують, що вони узгодили технічне завдання, договірну ціну, та належним чином виконали свої зобовязання за Договором. На виконання умов Договору ОСОБА_3 було проведено оплату виконаних робіт у повному обсязі.

За положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. ОСОБА_3 і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості робіт.

Оскільки між сторонами у справі було укладено Договір на оплатне виконання поточного ремонту огорож по периметру підприємства Іллічівського терміналу ДП „АМПУ, то суд робить висновок, що кошти, які позивач у справі просить стягнути з ТОВ „Монтаж-23, отримано останнім в якості оплати виконаних за Договором робіт. Виявлені ж ревізією порушення не впливають на умови Договору підряду, на спірні договірні відносини та не можуть їх змінювати.

Крім того, слід зауважити, що кошти, які на думку позивача підлягають стягненню з відповідача за даним позовом, позивач вважає збитками. Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного звязку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Проаналізувавши все вищенаведене, суд зазначає, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору підряду, укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, заявлених позивачем, у звязку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12 листопада 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко