Рішення № 53395111, 10.11.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 902/1311/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В,

при секретарі судового засідання Жиляк С.І.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: військової частини А0549 (в подальшому ВЧ А0549)

до: Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (в подальшому ЦВКС «Хмільник»)

про стягнення 3% річних в сумі 228,18грн., пені в сумі 1182,82грн., інфляційних в трат в сумі 2001,10грн.,-

ВСТАНОВИВ :

18.09.2015р. до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ВЧ А0549 до ЦВКС "Хмільник" про стягнення 3% річних в сумі 228,18грн., пені в сумі 1182,82грн., інфляційних в трат в сумі 2001,10грн..

Позов обґрунтований наступним. 20.06.2012р. між ВЧ А0549 та ЦВКС Хмільник було укладено договір №249 за яким надані послуги на суму 2607,36грн.. ЦВКС Хмільник за надані послуги розрахувався повністю, але з порушенням строків вказаних в п.3.3. договору. Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування та стягнення з ЦВКС Хмільник 3% річних в сумі 228,18грн., пені в сумі 1182,82грн., інфляційних втрат в сумі 2001,10грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі №902/1311/15 та призначено до розгляду в засіданні на 20.10.2015 р., окрім іншого, відмовлено в залученні до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, військової частини А 4516.

Ухвалою суду від 20.10.2015р. розгляд справи відкладено на 10.11.2015р..

06.11.2015р. від позивача надійшли пояснення наступного змісту. Документи на підтвердження передачі відповідачу рахунку на оплату та специфікації, відповідно до п.3.3 договору не надсилались, оскільки договір було підписано безпосередньо в м.Хмільнику. Представник ВЧ А0549 відряжався до м. Хмільник саме з метою підписання договору та передачі додатків, які є його невід'ємною частиною. Після надання послуг, під час погодження акту виконаних робіт особи, уповноважені на прийняття даних послуг отримали весь пакет необхідних документів, відповідно до п.3.3. договору №249 від 20.06.2012р.. Частиною 6-ю ст. 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В даному випадку в п.4.1. договору зазначено, що за недотримання строків оплати зазначеної в п.3 договору замовник сплачує виконавцю пеню 0,1% від суми прострочення, (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки), за кожен день прострочення, також в договорі зазначено п.8.1., що договір діє з дати набрання ним чинності до повного розрахунку замовником за надані послуги. Оскільки розрахунок не було проведено вчасно, позивач вважає за можливе стягнути штрафні санкції згідно з розрахунком (а.с.46-47).

В судовому засіданні 10.11.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№10225 від 05.11.2015р. (а.с.45).

Роз'яснюючи деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Вищий господарський суд України у п.3.9.2 постанови пленуму №18 від 26.12.2011р. звернув увагу на те, що неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, за наявними у ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.06.2012р. між ВЧ А0549 (виконавець) та ЦВКС Хмільник (замовник) було укладено договір про надання послуг. Договором передбачено наступне: виконавець на замовлення замовника надає такі послуги: профілактичне обстеження працівників блоку харчування. Виконавець зобовязується в термін до 27 червня 2012 року виконати дослідження результатів обстеження і видати акти виконаних робіт (п.1.1.); замовник зобовязується прийняти за актом виконаних робіт роботи (послуги) та своєчасно здійснити їх оплату на умовах даного договору (п.1.2.); замовник зобовязується перерахувати (оплатити) за виконанні виконавцем зобовязання згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року №1351 зі змінами та доповненнями (п.3.1.); загальна сума договору становить 2824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири)грн.. 64 коп. (без ПДВ) в розрахунку: 27,16грн., пп.16/1(27,16х104 чол.) (п.3.1.); розрахунки за виконані послуги здійснюються протягом 5-ти календарних днів шляхом оплати належним чином прийнятих виконаних послуг після надання виконавцем замовнику в установленому порядку наступних документів: - рахунок фактура; - акт виконаних робіт; - специфікація (калькуляція) (п.3.3.); за недотримання строків оплати зазначеної в п.3 цього договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення, (але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочки), за кожен день прострочення (п.4.1.); цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами (п.6.1.); договір діє з дати набрання ним чинності до повного розрахунку замовником за надані послуги та надання висновків виконавцем до 31.12.2012 року (п.8.1.); доповнення та зміни до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які підписуються сторонами цього договору та додаються до тексту як невідємні його частини (п.10.1.); додатки до договору: - акт виконаних робіт, - специфікація (калькуляція) (а.с.13-14).

Згідно додаткової угоди №391 від 06.09.2012р. до договору сторонами у п.3.2 договору внесено зміну суми, у звязку зі зменшенням кількості обстежених працівників 96 чоловік (104 чоловіка). Остаточна сума складає 2607 (дві тисячі шістсот сім) гривень 36 копійок (без ПДВ) з розрахунку: (27,16х96) (а.с.15).

Згідно специфікації від 06.09.2012р. вартість наданих послуг становить 2607,36грн. (а.с.49).

На виконання умов договору ВЧ А0549 надала ЦВКС Хмільник послуги на суму 2607,36грн., що стверджується актом здачі-приймання роботи №5 від 10.09.2012р. (а.с.16).

ВЧ А0549 було виставлено ЦВКС Хмільник рахунок №5 від 10.09.2012р. на суму 2 607,36грн. для оплати наданих послуг (а.с.17).

З метою досудового врегулювання спору ВЧ А0549 звернулась до ЦВКС Хмільник з претензією вих.№736 від 31.03.2015р. з проханням виконати зобовязання за договором №249 від 20.06.2012р., шляхом оплати послуг (профілактичне обстеження працівників блоку харчування) в сумі 2607,36грн. на рахунки ВЧ А0549 (а.с.18-20). Дана претензія отримана начальником адміністративної частини ЦВКС "Хмільник" 03.04.2015р., що стверджується відміткою на претензії (а.с.18)

Згідно акту виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків за надані послуги від 27.07.2015р., обопільно підписаного представниками сторін, станом на 1 липня заборгованість ЦВКС Хмільник перед ВЧ 0549 становить 2607,36грн. (а.с.22).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку з відповідача належить стягнути пеню в сумі 1182,28 за період з 16.09.2012р. по 19.08.2015р., 3% в сумі 228,18грн. за період з 16.09.2012р. по 19.08.2015р., інфляційні втрати в сумі 2001,10грн. за період з 01.10.2012р. по 31.07.2015р.(а.с.24-26). Згідно вказаного розрахунку загальна сума заборгованості становить 3 412,10грн., проте позивач на власний розсуд заявив до стягнення 3 411,56 грн., що є його правом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини із договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2012р. між ВЧ А0549 та ЦВКС Хмільник було укладено договір про надання послуг №249. На виконання умов договору ВЧ А0549 надала ЦВКС "Хмільник" послуги на суму 2607,36грн.. ЦВКС Хмільник за надані послуги розрахувався повністю, але з порушення строків вказаних в п.3.3. договору.

Оскільки відповідач розрахувався за отримані послуги з порушенням строків передбачених п.3.3 договору, то він відповідно з вимогами ст. 612 ЦК України, є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.231,ст.232 ГК України, ст.625 ч.2 ЦК України, п. 4.1. договору вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 228,18грн. за період з 16.09.2012р. по 19.08.2015р..

Разом з тим позивачем при здійсненні розрахунку не враховано положення ч.4 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані послуги здійснюються протягом 5-ти календарних днів шляхом оплати належним чином прийнятих виконаних послуг після надання виконавцем замовнику в установленому порядку наступних документів: - рахунок фактура; - акт виконаних робіт; - специфікація (калькуляція).

Оскільки рахунок було виставлено 10 вересня 2012р., а 5-й день (останній день оплати) припадає на 15 вересня (субота, вихідний день), то останнім днем виконання зобовязання буде наступний за ним робочий день - 17 вересня 2012р., тому нарахування штрафних санкцій слід проводити з 18.09.2012р..

Згідно проведеного судом підрахунку (правильність розрахунку перевірена судом з використанням калькулятора штрафів системи Ліга Закон) розмір 3% річних за період з 18.09.2012р. по 19.08.2015р. становить 228,45грн.. Проте суд не вправі за власною ініціативою збільшувати розмір позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума 228,18грн., яка заявлена позивачем, але за період з 18.09.2012р. по 19.08.2015р..

Що стосується вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2001,10грн. за період з 01.10.2012р. по 31.07.2015р., то вони підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно проведеного судом підрахунку з використанням калькулятора штрафів системи Ліга Закон , розмір інфляційних втрат за період з 01.10.2012р. по 31.07.2015р. становить 1955,02грн..

З урахуванням наведеного, в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 46,08грн. (2001,10 - 1955,02 = 46,08) слід відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1182,82 грн. за період з 16.09.2012р. по 19.08.2015р. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем при здійснені розрахунку не враховано положення ч.4 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані послуги здійснюються протягом 5-ти календарних днів шляхом оплати належним чином прийнятих виконаних послуг після надання виконавцем замовнику в установленому порядку наступних документів: - рахунок фактура; - акт виконаних робіт; - специфікація (калькуляція).

Оскільки рахунок було виставлено 10 вересня 2012р., а 5-й день (останній день оплати) припадає на 15 вересня (субота, вихідний день), то останнім днем виконання зобовязання буде наступний за ним робочий день - 17 вересня 2012р., тому нарахування штрафних санкцій слід проводити з 18.09.2012р..

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищий господарський суд України роз'яснюючи питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань у п. 2.5. постанови пленуму від 17 грудня 2013 року N 14 акцентував увагу на тому, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням наведеного положення п.4.1 договору від 20.06.2012р. щодо нарахування пені за кожний день прострочки не може вважатися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням обставин вказаних вище та відповідно до розрахунків, здійснених судом з використанням калькулятора штрафів системи Ліга Закон, розмір пені за шість місяців становитиме 194,48 грн. за період з 18.09.2012р. по 18.03.2013р..

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 988,34грн. (1182,82 - 194,48 = 988,34) слід відмовити.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Центрального військового клінічного санаторію «Хмільник» (вул. 1-го Травня, 39, м. Хмільник, 22000, код ЄДРЮОФОП 08482599) на користь військової частини А0549 (вул. Червоноармійська, 105, м. Вінниця, 21007, код ЄДРЮОФОП 08540799) 3% річних в сумі 228,18грн., пеню в сумі 194,48грн., інфляційні втрати в сумі 1955,02грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1273,32грн..

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 998,34грн. та інфляційних втрат в сумі 46,08грн...

Повне рішення складено 12 листопада 2015 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ЦВКС "Хмільник" (вул. 1-го Травня, 39, м. Хмільник, Вінницька область, 2000).