Ухвала суду № 53395029, 11.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 листопада 2015 року Справа № 910/7451/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової Т.Б., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Проксіма"на постанову від 08.09.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/7451/15-г господарського міста Києваза позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Проксіма" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енексім"простягнення 143500,00 грн. ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Проксіма" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову від 08.09.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/7451/15-г господарського міста Києва

Згідно з п.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №3).

У касаційній скарзі не зазначено які саме норми права на думку касатора були порушені судом при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови та не зазначено суті порушення судом апеляційної інстанції цих норм.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

26.03.2015 Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Проксіма" про стягнення 143 500, 00 грн.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати.

На момент подання позову ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п. 2,1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 відсотки від ціни позову, що становить 2 870,00 грн.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України № 484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих атків України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015 року, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Касаційну скаргу подано 25.09.2015.

Таким чином, сума судового збору має складати 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 120 відсотків від суми 2 870,00 грн.

Однак, як вбачається з долученого скаржником до касаційної скарги платіжного доручення №2659 від 23.09.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Проксіма" сплачено лише 2 583,00 грн., що не відповідає розміру встановленої Законом ставки судового збору.

З урахуванням наведеного, платіжне доручення №2659 від 23.09.2015 р. не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Виходячи з викладеного та керуючись пунктами 4, 6 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Проксіма" на постанову від 08.09.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/7451/15-г господарського міста Києва повернути без розгляду.

Головуючий суддя Ходаківська І.П.

Судді Данилова Т.Б.

Фролова Г.М.