Рішення № 53394194, 12.11.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8862/15-ц

Провадження № 2/750/2960/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючої судді Карапута Л.В.,

при секретарі Руденок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність,

встановив:

31.08.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 649940,6 гри., з яких: тіло кредиту - 601464,39 грн.; відсотки - 48476,21 грн. за кредитним договором № 11087154000 від 30.11.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_1. а саме: - нежиле приміщення загальною площею 88,2 кв. м., що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на нежиле приміщення загальною площею 88,2 кв. м., що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до його початку надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України справа розглядається за відсутності сторін, без здійснення технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

30.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11087154000, згідно з умовами; якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 83500,00 доларів США з розрахунку 12.3% річних на строк з 30.11.2006 по 29.11.2017 року.

В частині надання кредитних коштів АТ «УкрСиббанк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором. АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, AT «Дельта банк» набуло статус нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків нового Кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вказаних норм 08.11.2011 року AT «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги заборгованості за Кредитними договорами, у тому числі, за кредитним договором № 11087154000 Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», що підтверджується Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.11.2011 року.

Отже, відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами AT «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання кредиту № 11087154000 від 30.11.2006 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 30006Z210 від 30.11.2006 року передав в іпотеку нерухоме майно:

нежиле приміщення загальною площею 88,2 кв. м„ що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки є власнісню Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л .А. 28.07.2005 року за реєстровим № 1085, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 739246, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 1285270 від 28.07.2005 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 28.08.2005 року, номер запису б в книзі 6 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на Предмет іпотеки. Право власності Іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 6349372, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8143303, виданим Комунальним підприємством Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 25.08.2005 року.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УКРСИББАНК» змінило назву на ПАТ «УКРСИББАНК», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКІБ «УКРСИББАНК».

08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», останнім передано Публічному акціонерному товариству «Дельта банк», (що підтверджується Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 36 вказаного Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся, в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак відповідачем зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачем виникла заборгованість у сумі: 649940,60 грн., з яких: тіло кредиту 601464,39 грн. та відсотки 48476,21 грн., що підтверджується розрахунком від 28.07.2015 року (а.с. 44).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.ст. 509, 526 ЦК України новий кредитор ПАТ «Дельта банк» має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь.

В рахунок виконання основного зобов'язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. шо міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст.ст. 36. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Відповідно до правової позиції, висловленої судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, при розгляді справи №6-124цс13, виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов»язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Пунктом 5.1 Договору іпотеки № 30006Z210 від 30.11.2006 року сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - передачу іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи невизнання та порушення прав Іпотекодержателя, існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність Іпотекодержателю.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник Зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до умов іпотечного договору № 300067Z210 від 30.11.2006 року, звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за даним договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за даним договором.

Згідно умов іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі:

рішення суду;

виконавчого напису нотаріуса;

позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до умов іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема: передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за

вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно висновку суб»єкта оціночної діяльності складеного ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» станом на 28.09.2015 року вартість нежитлового приміщення, загальною площею 88,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 складає 869053 грн. 00 коп., тому підлягає стягненню з позивача компенсація різниці вартості предмета іпотеки в сумі 219112 грн. 40 коп.

Враховуючи вище викладене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 649940,60 грн., з яких тіло кредиту 601464,39 грн.; відсотки - 48476,21 грн. за кредитним договором № 11087154000 від 30.11.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки № 30006Z210 від 30.11.2006 року з ОСОБА_1, а саме: - нежиле приміщення загальною площею 88,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л.А. 28.07.2005 року за реєстровим № 1085, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 739246, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 1285270 від 28.07.2005 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 28.08.2005 року шляхом визнання права власності на зазначене майно за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за ціною визначеної на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності вартістю 869053 грн. 00 коп..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці вартості предмета іпотеки в сумі 219112 грн. 40 коп.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на: нежиле приміщення загальною площею 88,2 кв. м., що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя Л.В. Карапута