Номер провадження: 22-ц/785/7779/15
Головуючий у першій інстанції Калібова М. М.
Доповідач Сватаненко В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2015 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Сватаненка В.І.
суддів - Артеменка І.А., Черевка П.М.,
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - «Про відшкодування шкоди» за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 18 травня 2015 року про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИЛА:
07.05.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, по якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20000 грн., а також майнову шкоду, для визначення розміру якої призначити судово-будівельну експертизу.
Одночасно, позивачем була подана заява про забезпечення позову, по якій позивач просив провести опис та арешт майна відповідача у вигляді 13/25 частин будинку АДРЕСА_1, які належать відповідачу на праві власності.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 18.05.2015 року накладений арешт на 13/25 частин будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_3 на праві власності.
18.08.2015 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору є грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що ухвалою районного суду були забезпеченні позовні вимоги позивача в межах позовних вимог.
Судова колегія вважає, що таким заходом забезпечення позову як накладання арешту на частину будинку, який належить відповідачу в межах позовних вимог, суд першої інстанції захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Забезпечення позову шляхом накладання арешту на частину будинку відповідача не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Таким чином, судова колегія вважає, що накладання арешту на частину будинку відповідача не носять дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача.
Застосування арешту на частину будинку відповідача здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін на момент забезпечення позову, крім того є співмірним з заявленими позовними вимогами.
Судова колегія вважає, що в відповідності з зазначеними нормами процесуального права у суду першої інстанції були всі підстави для забезпечення позову на момент постановлення даної ухвали суду, оскільки від позивача до суду надійшла відповідна заява про забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, колегія суддів керується роз'ясненнями Верховного Суду України, наданими в п.4 Постанови Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», в якому судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позовних вимог. Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, відповідає вимогам ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 18 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області В.І. Сватаненко
І.А. Артеменко
П.М. Черевко
11.11.2015 року м. Одеса
Судове рішення № 53392056, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 11.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 497/1060/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: