Ухвала суду № 53391938, 11.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7645/15

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастма», Одеської міської ради, треті особи: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕсЕйчВі» - «Про надання житлової площі» за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2015 року про зміну способу виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.02.2014 року, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, зобов'язано Одеську міську раду надати ОСОБА_2 двокімнатну квартиру загальною площею не менше 67,73 кв.м.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.10.2014 року касаційна скарга Одеської міської ради відхилена, рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

09.04.2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про зміну способу виконання рішення, по якій просила змінити спосіб виконання зазначеного рішення районного суду, шляхом стягнення з рахунку ВК ОМР на користь ОСОБА_2 грошових котів у розмірі 923 785 грн., виходячи із середньостатистичної ринкової вартості рівноцінної двокімнатної квартири у даному районі м. Одеси.

Мотивуючи свою заяву, заявник посилалась на те, що Одеська міська рада є розпорядником грошових коштів, але розрахункового рахунку для виконання рішення суду немає, тому тільки на ВК ОМР покладені зазначені функції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.05.2014 року заява задоволена, змінений порядок виконання рішення районного суду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.07.2014 року ухвала районного суду від 06.05.2014 року скасована, питання про заміну способу виконання рішення передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2014 року заява про зміну способу виконання рішення суду залишена без розгляду.

11.03.2015 року ОСОБА_2 знову звернулась до суду із заявою про заміну способу виконання рішення районного суду, шляхом стягнення з бюджету м. Одеси на її користь грошових коштів для придбання житлової квартири у розмірі 1 545 767,62 грн., посилаючись на те, що 24.12.2014 року Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що згідно повідомлення юридичного департаменту ОМР об'єктів, зареєстрованих за територіальною громадою м. Одеси та які можуть бути надані на виконання судового рішення, відсутні.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2015 року заява задоволена, порядок виконання рішення районного суду змінений шляхом стягнення з бюджету міста Одеси на користь ОСОБА_2 грошових коштів для придбання житлової квартири в сумі 1545767,62 грн..

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.06.2015 року ухвала районного суду від 31.03.2015 року скасована у зв*язку з порушенням норм процесуального права, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2015 року заява задоволена втретє: спосіб виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2013 року змінений шляхом стягнення з бюджету м. Одеси на користь ОСОБА_2 грошових коштів для придбання житлової квартири у розмірі 1 545 767,62 грн.

07.08.2015 року Одеська міська рада подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення районного суду, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування районним судом обставин по справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За правилами ч. 2 п. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції.

Судом встановлені наступні фактичні обставини у справі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.02.2014 року, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, зобов'язано Одеську міську раду надати ОСОБА_2 двокімнатну квартиру загальною площею не менше 67, 73 кв.м.

Дане рішення районного суду було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.02.2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.10.2014 року касаційна скарга Одеської міської ради відхилена, рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

На даний час рішення районного суду не виконане.

ОСОБА_2 звертаючись до суду з заявою про заміну способу виконання рішення районного суду, шляхом стягнення з бюджету м. Одеси на її користь грошових коштів для придбання житлової квартири у розмірі 1 545 767,62 грн., посилається на те, що Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що згідно повідомлення юридичного департаменту ОМР об'єктів, зареєстрованих за територіальною громадою м. Одеси та можуть бути надані на виконання судового рішення, відсутні.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.

Відсутність у боржника - виконкому Одеської міської ради на час виконання судового рішення необхідної квартири для виконання рішення не є тією обставиною, що ускладнює його виконання.

Отже, матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення. Виконання рішення суду можливо без зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Також, приписи ст. 373 ЦПК України передбачають встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а не зміни резолютивної частини рішення, яка містить висновки суду по суті позовних вимог.

Отже, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Таким чином, заява про зміну способу і порядку виконання рішення не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини рішення суду, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 33 вказаного Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також встановлення чи про зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку. По інших рішеннях відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про правові наслідки невиконання судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов*язковими до виконання на всій території України, а обов*язковість рішень суду визнається однією із засад судочинства. Обов*язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов*язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній із сторін. Неможливо уявити, що стаття 6 Конвенції, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, відкритий, і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6 Конвенції, якими користується особа на час судової стаді розгляду втрачають зміст.

Відповідальність боржника за невиконання без поважних причин судового рішення також передбачена ст. 89 Закону України «Виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала районного суду підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2015 року - скасувати.

Постановити у справі нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2013 року - залишити без задовлення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

11.11.2015 року м. Одеса