Постанова № 53391872, 09.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/682/15

Номер справи місцевого суду: 521/14832/15-п

Головуючий у першій інстанції Передерко Д.П.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участю його захисника Цимбала С.Ю., представника Одеської Митниці ДФС Ткаченко О.В., розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Одеської Митниці ДФС Іваненко Г.М. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21.09.2015 року про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України,

встановив:

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, провадження по справі про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_5 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції вказав, що як вбачається з матеріалів справи, митне оформлення вантажу, у тому числі складання митної декларації з наданням відповідних документів, які є підставою для переміщення товарів, здійснювалось митним брокером ОСОБА_6, яка є співробітником ТОВ «СМТ Южний ЛТД». Будь-яких даних, яки б вказували на те, що підроблені документи чи документи, які одержані незаконним шляхом або такі, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, були подані до органу доходів і зборів саме ОСОБА_5 матеріали провадження не містять.

В апеляційній скарзі заступник начальника Одеської Митниці ДФС Іваненко Г.М., зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з неналежним з'ясуванням обставин справи, з огляду на наступне:

- в ході проведення митних формальностей щодо оформлення товарів, встановлено, що підприємством - декларантом ТОВ «СМТ Южний ЛТД» Одеській митниці ДФС, як підстави для пропуску через митний кордон України товару «ячмінь фуражний» надано підроблені документи, а саме зовнішньоекономічний контракт №17/06С від 17.06.2015, рахунок-фактура №1 від 18.06.2015, договір №РБ/094-15 від 18.06.2015 року, що є однією з ознак порушення митних правил, передбачених ст. 483 МК України;

- на підставі отриманих від Головного управління ДФС у Миколаївській області документів та при проведенні перевірки встановлено, що загальне керівництво ТОВ «СМТ Южний ЛТД», яке здійснювало декларування даного товару, укладення контрактів та керівництво всієї фінансово-господарської діяльності здійснює директор ОСОБА_5, який згідно з п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою підприємства;

- в договорі на декларування товарів №РБ/094-15 від імені TOB «СМТ Южний ЛТД» проставлений підпис директора ОСОБА_5, а від імені ТОВ «Стангор» - директора ОСОБА_7, який помер до укладання цього договору, тому будучи посадовою особою підприємства, яке укладає контракти з іншим підприємством, у ОСОБА_5 була можливість знати з ким саме він укладає контракт, хоч він і не передбачав можливості настання шкідливих наслідків, що свідчить про вчинення правопорушення у формі необережностіта наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 483 ч.1 МК України.

За таких обставин, апелянт просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якоювизнати ОСОБА_5 виннуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % від вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, та конфіскації вказаних товарів.

На вказану апеляційну скаргу від захисника Цимбала С.Ю. надійшли заперечення, в яких він вказав, що вважає постанову суду 1-ої інстанції законною та обґрунтованою та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки:

- посадові особи TOB «СМТ Южний ЛТД» не знали і не могли знати про те, що на момент проведення митного оформлення і підписання документів, директор ТОВ «Стангор» є померлим;

- постановами судів різних інстанцій за результати розгляду аналогічних справ, прийняті рішення на користь осіб, відносно яких складені протоколи про адміністративні правопорушення за відсутністю в їх діях складу такого правопорушення;

- протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_5 грунтуються лише на припущеннях, що є непереконливими;

- у посадові обов'язки ОСОБА_5 не входить подання та оформлення до митних органів документів для проходження митного контролю вантажу, оскільки виконання таких обов'язків від імені ТОВ «СМТ Южний ЛТД» покладено на співробітника товариства - ОСОБА_6;

- представником Одеської митниці ДФС не надані доказі наявності в діях ОСОБА_5 прямого умислу на вчинення правопорушення, що є обов'язковим для кваліфікації його дій за ст. 483 ч.1 МК України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Одеської Митниці ДФС Ткаченко О.В.підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, захисник ОСОБА_5 - адвокат Цимбал С.Ю. заперечував проти її задоволення.

Вислухавши пояснення учасників процесу, а також вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що як підстави для пропуску через митний кордон України товару «ячмінь фуражний» ТОВ «СМТ Южний ЛТД» Одеській митниці ДФС надані підроблені документи, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно матеріалів справи, 24.06.2015 року, як підстави для вивезення задекларованих товарів за межі митної території України відповідно до ст. 335 МК України, разом з митною декларацією, митним брокером ОСОБА_6 надано зовнішньоекономічний контракт №17/06С, укладений 17.06.2015 року між ТОВ «Стангор» та шотландською компанією «Stockform sales LP» та рахунок - фактура №1 від 18.06.2015 року. Для підтвердження своїх повноважень щодо можливості декларування вказаного товару, ОСОБА_6 надала договір на брокерські митні послуги №РБ/094-15, укладений 18.06.2015 року між ТОВ «СМТ Южний ЛТД» та ТОВ «Стангор».

В контракті №17/06С від імені продавця ТОВ «Стангор» проставлений підпис директора ОСОБА_7 з відбитком печатки ТОВ «Стангор», від імені шотландської компанії-покупця «Stockform sales LP» проставлено підпис директора ОСОБА_8 з відтиском печатки «Stockform sales LP». В рахунку - фактурі №1 від 18.06.2015 року та договорі №РБ/094-15 від імені ТОВ «Стангор» проставлений підпис директора ОСОБА_7 з печаткою директора ТОВ «Стангор», від імені ТОВ «СМТ Южний ЛТД» проставлений підпис директора «СМТ Южний ЛТД» ОСОБА_5.

Апеляційний суд враховує те, щокваліфікація посадовими особами митниці дій ОСОБА_5, які виразилася у поданні ним начебто підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом, містить в собі посилання на ознаки дій, що переслідуються в кримінальному порядку та покарання за яке призначається виключно після визнання особи винуватою у скоєнні злочину та винесення обвинувального вироку судом, що прямо визначено у ст. 62 Конституції України.

Єдиним можливим доказом того, що підписи, проставлені на наданих митниці документах є підробленими є листи Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.07.2015 №5505/7/14-29-07-08, від Миколаївської митниці № 2715/7/14-70-26-26 від 17.07.2015 року та ВВБ ТУ ДФС у Миколаївської області №5847/7/14-29-08-11 від 29.07.2015 року, в яких повідомлено про те, що гр. України ОСОБА_7 (02.12.1975 р.н), який згідно реєстраційних документів є директором, засновник та головним бухгалтером ТОВ «Стангор» (код ЄДРПОУ 39544196) помер в лютому 2015 року.

Проте, апелянтом відповідне рішення, прийняте за результатами досудового розслідування кримінального провадження №32015150000000049, в тому числі відносно ОСОБА_5 не надано.

Більш того, згідно із листом насальника СУ УМВС України в Миколаївській області №5/8621 від 06.11.2015 року на запит апеляційного суду, під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження про підозру у вчиненні злочинів жодна особа не повідомлялась, в тому числі ОСОБА_5. Експертні дослідження підписів, виконаних в зовнішньоекономічному контракті №17/06С від 17.06.2015 року, рахунку-фактурі №1 від 18.06.2015 року, договорі №РБ/094-15 від 18.06.2015 року не проводились.

Таким чином, висновок представників Одеської митниці ДФС про те, що документи, надані митним брокером ОСОБА_6 для проходження митних процедур, а саме, зовнішньоекономічний контракт №17/06С від 17.06.2015 року, рахунок-фактуру №1 від 18.06.2015 року, договір №РБ/094-15 від 18.06.2015 року, являються підробленими, апеляційний суд вважає передчасним.

Крім того, апеляційний суд враховує, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких дій на внесення відповідних змін до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вжито не було, тому, на час заповнення відповідних документів, за відсутності загальнодоступної інформації про смерть керівника ТОВ «Стангор», посадові особи ТОВ «СМТ Южний ЛТД» були позбавлені можливості перевірити інформацію та встановити достовірність відомостей щодо директора ТОВ «Стангор».

Також, згідно копій зовнішньоекономічного контракту №17/06С від 17.06.2015, рахунку-фактури №1 від 18.06.2015, договору №РБ/094-15 від 18.06.2015 року, на них значиться ПІБ директора ТОВ «Стангор» ОСОБА_7 та його підписи (або підпис від його імені) засвідчені печаткою товариства.

Отже, за відсутності у ТОВ «СМТ Южний ЛТД» відомостей про смерть ОСОБА_7, саме посадові особи ТОВ «Стангор», засвідчуючи печаткою підприємства його підпис повинні нести відповідальність за його достовірність.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що оскільки директор ОСОБА_5, який згідно з п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою підприємства, то його вина у формі необережності в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України доведена, то саме він повинен бути притягнутим до відповідальності за вчинення правопорушення, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Насамперед, ч.2 ст.61 Конституції України чітко передбачає, що юридична відповідальність кожного (а адміністративна відповідальність - один з видів юридичної відповідальності) має індивідуальний характер.

Згідно із ст. 8 Конституції, її норми мають вищу юридичну силу і в той же час - є нормами прямої дії, захист прав громадян, у т.ч. і судовій сфері, на підставі безпосередньо норм Конституції України, - гарантується.

Згідно п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України, до посадових осіб окрім керівників, віднесені інші працівники підприємства, які в силу постійного або тимчасового виконання обов'язків, відповідають за додержання вимог Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України, декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якого здійснюється декларування.

Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_5 має повноваження діяти як митний брокер, матеріали справи не містять.

Згідно із копією митної декларації № 500010003/2015/005788 (а.с.7) вона заповнювалась та подавалась не ОСОБА_5, а іншою особою - декларантом TOB «СМТ Южний ЛТД» митним брокером ОСОБА_6, тобто ОСОБА_5 митне оформлення вантажу не здійснював.

Відповідно до графи № 54 зазначеної декларації, відповідальною особою за заповнення та надання до органу доходів та зборів України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема МД № 500010003/2015/005788 є особа, уповноважена на роботу з митницею - ОСОБА_6, яка відповідно до вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Так, у графі 54 зазначаються дані про місцезнаходження особи та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта та особистий підпис, а саме, значиться, що вона подана декларантом/представником ОСОБА_6 із зазначенням номеру телефону та адресою.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що всі процедури з оформлення документів для проходження митних процедур вчиняла митний брокер ОСОБА_6, то апеляційний суд погоджується з висновками суду 1-ої інстанції про те, що з огляду на зазначені норми Конституції України, ОСОБА_5 не може являтися суб'єктом даного правопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги те, що приписами ст. 266 МК України не передбачено обов'язку та відповідальності декларанта за автентичність підпису власника вантажу, від імені якого здійснюється декларування.

Крім того, відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

В матеріалах справи відсутні належні докази умислу чи мотиву в діях ОСОБА_5, як генерального директора TOB «СМТ Южний ЛТД» на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу, як підстав переміщення товарів, підроблених документів.

Відповідно до положень ст. 458 ч. 1 МК України обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за порушення митних правил є вина. У даному випадку вина ОСОБА_5 не доведена, а ст.483 ч. 1 МК України передбачає, що для настання відповідальності у діях особи повинен бути тільки прямий умисел.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 знав, що на час надання ТОВ «Стангор» документів, підписаних від імені ОСОБА_7, останній помер, тому вони можуть бути підроблені, чи одержані незаконним шляхом, та за їх допомогою навмисно хотів перемістити товари через митний кордон України.

Таким чином, вище зазначені обставини свідчать, про відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, а висновок митних органів про його вину в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 МК України, був зроблений на підставі припущень, що відповідно до вимог ст. 62 Конституції України є недопустимим.

Оцінивши викладені вище обставини в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції докази по справі досліджені належним чином та їм надана вірна оцінка, тому не має підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.

Керуючись ст.ст. 285, 294 КУпАП, ст.ст. 483 ч.1, 527, 528, 529 МК України, ст.ст. 8, 61, 62 Конституції України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу заступника начальника Одеської Митниці ДФС Іваненко Г.М. - залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21.09.2015 року про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца