Ухвала суду № 53391769, 11.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7776/15

Головуючий у першій інстанції Алексєєва О. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Желєзнову В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року,

встановила:

В провадженні Ширяївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя.

10 серпня 2015 року представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ОСОБА_3 користуватися автомобілем марки ВАЗ 21061, 1989 року випуску, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, та передати його ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 на відповідальне зберігання.

Заяву обґрунтовує тим, що зазначений автомобіль, який є предметом поділу у справі, куплений родиною позивача 08.10.2003 року у ОСОБА_4, що було оформлено розпискою та довіреністю.

З вказаного часу та по сьогоднішній день автомобіль знаходиться у одноособовому користуванні відповідача. Відповідач використовує автомобіль для власних, а не сімейних потреб. Автомобіль піддається зносу, що знижує вартість автомобіля.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2

В скарзі з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановки нової про задоволення заяви про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 3, 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. ст. 27, 46 ЦПК України обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 08.10.2003 року власник спірного автомобіля ОСОБА_4 видала на ім'я відповідача довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 розпоряджатися, керувати з правом тимчасового виїзду за кордон, зняти з обліку в органах автоінспекції, продати належний їй спірний автомобіль, для чого надала відповідні права. Довіреність була видана строком на три роки з правом передоручення та дійсна до 08.10.2006 року.

Згідно відповіді Центру надання послуг, пов'язаних з використання автотранспортних засобів з обслуговування Любашівського, Савранського та Ширяївського районів при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, спірний автомобіль станом на 30.06.2015 року зареєстрований за ОСОБА_4

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже, всупереч твердженню скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. ст. 311, 312 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева