Вирок № 53385333, 06.10.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6056/15-к

1-КП/415/486/15

ВИРОК

Іменем України

06.10.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Тищенко А.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Привілля Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, учня ІІІ курсу ДПТНЗ «Привільський професійний ліцей», не одруженого, судимого 16 березня 2015 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

03 серпня 2015 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши, в стані алкогольного сп'яніння, до будинку АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав - жіночу каблучку із золотого лігатурного сплаву, відповідаючого «585-пробі», вагою 1,94 грам, вартістю 1305 гривень, та ковдру-покривало, розміром 1,5х2 м, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №377-149/7 від 21 серпня 2015 року, 180 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 1485 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_1, зокрема, - жіночої каблучки та ковдри-покривала, за місцем мешкання останньої, по АДРЕСА_3, в ніч з 02 на 03 серпня 2015 року, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_1 майнова шкода - відшкодована повністю, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у житло, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 - не працює, навчається на ІІІ курсі ДПТНЗ «Привільський професійний ліцей» і має позитивну характеристику за місцем навчання (а.с.73), має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.74), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.25).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, продовжує навчання у професійно-технічному закладі, де характеризується позитивно, за місцем проживання - має позитивну побутову характеристику, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю злочину, крім того, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, враховуючи також повне відшкодування заподіяної майнової шкоди та думку потерпілої ОСОБА_1 у судовому засіданні, яка на призначенні обвинуваченму суворого покарання не наполягала, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний злочин, який - є корисливим, а також, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, інкримінований злочин - вчинено в період невідбутого покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисного злочину, в тому числі, і за аналогічних обставин, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 березня 2015 року (а.с.65-66), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 березня 2015 року.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 18 вересня 2015 року (а.с.101), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, було проведено судову товарознавчу експертизу за №377-149/7 від 21 серпня 2015 року (а.с.35-39), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 614 гривень 40 копійок (а.с.40), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

жіноча каблучка із золотого лігатурного сплаву, відповідаючого «585-пробі», вагою 1,94 грам, та ковдра-покривало, розміром 1,5х2 м, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (а.с.29,51),

- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_1

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 березня 2015 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді домашнього арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

614 (шістьсот чотирнадцять) гривень 40 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

жіночу каблучку із золотого лігатурного сплаву, відповідаючого «585-пробі», вагою 1,94 грам, та ковдру-покривало, розміром 1,5х2 м, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1,

- повернути потерпілій ОСОБА_1

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: