Ухвала суду № 53384811, 10.11.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1651/15-ц

4-с/405/56/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого : Циганаш І.А.

при секретарі: Лисоконь А.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2015 року заявник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, зазначив, що 20.10.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» випадково стало відомо про постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2015 року № 49031153 про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 1 402 254 грн.

Постанову винесено на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2015 року № 405/1651/15-ц, 2/405/367/15.

Вважають, що державним виконавцем при винесенні зазначеної постанови були порушені норми чинного законодавства.

Згідно ч.1. ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби,об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Вважають за необхідне зазначити, що в Жовтневому ВДВС Дніпропетровського МУЮ на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 11355726 щодо боржника ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до п.3.8.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 року, у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах ДВС, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при обєднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом V цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Пунктом 3.8.4. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до п.3.8.7 Інструкції, якщо виконавче проваджена щодо одного й того самого боржника виявлено в іншій області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих провадження приймається Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно з п.6.1 виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Вважають, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець повинен був перевірити Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень на наявність інших відкритих виконавчих проваджень стосовно Боржника ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570).

Для фіксації тих чи інших дій державного виконавця Законом та Інструкцією передбачено складання ОСОБА_4 державного виконавця.

За таких обставин при відкритті виконавчого провадження стосовно Боржника не за місцезнаходженням його постійно діючого органу, державний виконавець повинен був скласти ОСОБА_4 за результатами перевірки ЄДРВП, в якому зафіксувати відсутність, а в даному випадку наявність відкритих виконавчих проваджень відносно Боржника ПАТ КБ «ПриватБанк», які перебувають на виконанні в інших органах ДВС, а саме зведеного виконавчого провадження в Жовтневому відділі державної виконавчої службі Дніпропетровського МУЮ.

Зясувавши наявність інших виконавчих проваджень, які були відкриті значно раніше в інших відділах, та станом на день відкриття виконавчого провадження на користь ОСОБА_3 перебувають на виконанні, повинен був повідомити (письмово, службовою (доповідною) запискою на підставі складеного ОСОБА_4 державного виконавця) начальника відділу, якому він підпорядкований, для вирішення питання подальшого виконання рішення суду, а саме звернення до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, яке повинно звернутись до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та вирішити питання у відповідності до п.3.8.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 року.

Просить визнати бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 в частині не перевірки ЄДРВП під час відкриття виконавчого провадження № 49031153 від 20.10.2015 року, та не повідомлення начальника відділу про наявність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника, неправомірною. Зобовязати державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 на виконання п.3.8.3, 3.8.4., 3.8.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 року, звернутися з службовою (доповідною) запискою до начальника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, у якій зазначити, що згідно ЄДРВП на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебувають інші виконавчі провадження (зведене виконавче провадження).

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Представник Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 просила в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, зазначив, що 15.10.2015 року на адресу відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 405/1651/15-ц, 2/405/367/15 від 09.10.2015 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 1 402 254,00 грн. на користь ОСОБА_3. Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору місця виконання між кількома органами державної служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Згідно заяви стягувача у боржника наявні грошові кошти та майно на території Ленінського району м. Кіровограда за адресою м. Кіровоград, вул. Преображенська, 26/70, що підтверджується наданою стягувачем інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до журналу обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю вищезазначений виконавчий документ передано державному виконавцю на виконання 16.10.2015 року.

Керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 20.10.2015 р., в якій боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 26.10.2015 року.

В заяві про відкриття виконавчого провадження, з метою забезпечення виконання рішення суду стягував просив накласти арешт на майно, яке перебуває у власності боржника на території Ленінського району м. Кіровограда. На підставі ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 20.10.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копію постанови направлено до регіструючих органів для виконання та боржнику до відома.

Представником ПАТ КБ «Приватбанка» 22.10.2015 року надано до відділу заяву про зупинення виконавчого провадження в звязку з тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.10.2015 року зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про повернення грошових коштів до закінчення розгляду касаційної скарги Вищим спеціалізованим судом України.

На підставі п.6 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 22.10.2015 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.4 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні зазначили, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, порушень при виконанні виконавчого провадження не вбачається, тому скарга ПАТ КБ «Приватбанка» є необґрунтованою та безпідставною.

Заслухавши пояснення скаржника, представника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2І, стягувача ОСОБА_3 та її представника, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до висновку, що скарга ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено обовязковість виконання судових рішень. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа,зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7, 8 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання,перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця,державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини,надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника,місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам,передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення,виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Згідно п.6 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право.

У відповідності до ч.4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення,дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 29.05.2015 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», стягнуто на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу в сумі 1 402 254 грн.

На виконання даного рішення Ленінським райсудом м. Кіровограда 09.10.2015 року було видано виконавчий лист № 405/1651/15-ц, № 2/405/367/15.

Керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 20.010.2015р., в якій зазначено, що заява про примусове виконання подана стягувачем 15.10.2015 року, боржник ПАТ КБ «Приватбанк» знаходиться за адресою вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, (наявні грошові кошти і майно по вул. Преображенська, 26/70 в м. Кіровограді, боржнику надано строк для самостійного виконання в строк до 26.10.2015 року.

З постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 03.04.2015 року вбачається, що головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5, при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/15839/14-ц виданого 18.03.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з боржника ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 приєднано виконавче провадження № 47016605 з примусового виконання даного виконавчого листа до зведеного виконавчого провадження № 11355726, яке веде Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Відповідно до п.2 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 43/5 від 20.05.2003 року дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру. Унесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця.

Згідно п 3.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 року встановлено, що у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Підпунктом 3.8.1 Інструкції передбачено, що виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника обєднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

Згідно підпункту 3.8.3 Інструкції у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах ДВС, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом V цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Відповідно до підпункту 3.8.4 Інструкції наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження.

У відповідності до підпункту 3.8.5 Інструкції у разі виявлення іншого виконавчого провадження, відкритого щодо одного й того самого боржника в тому самому органі ДВС, державний виконавець звертається до начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, щодо прийняття рішення стосовно обєднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження.

Згідно підпункту 3.8.6 Інструкції якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі ДВС в межах регіону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу ДВС вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно обєднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного та визначення органу ДВС, який буде здійснювати виконання зведеного виконавчого провадження.

У відповідності до підпункту 3.8.7 Інструкції якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншій області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих проваджень приймається Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень: 6.1. Виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією. 6.3. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: а) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС; б) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - за рішенням начальника цього відділу щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС та виконавчих групах, утворених при цих органах; в) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС; г) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС; ґ) до виконавчої групи, утвореної в межах органу ДВС, - за рішенням керівника цього органу ДВС; д) від одного державного виконавця до іншого в межах органу ДВС та виконавчої групи - за рішенням відповідних керівників цих органів та керівника виконавчої групи у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників відділів територіальних органів ДВС. 6.4. Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у звязку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС. 6.5. У постанові обовязково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати пяти робочих днів. 6.6. При передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС державний виконавець або керівник виконавчої групи в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, у якому зазначає свій робочий телефон, дні прийому та місцезнаходження органу ДВС, до якого передано виконавче провадження або при якому утворено виконавчу групу. 6.7. При передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.

У відповідності до п.6 ч.1ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 22.10.2015 року на підставі Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2015 року винесено постанову про зупинення даного виконавчого провадження до розгляду справи в касаційному порядку по суті.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що державним виконавцем правомірно у відповідності до ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження та внесені дані виконавчих документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень згідно заяви стягувача по місцю знаходження коштів і майна боржника ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою по вул. Преображенська, 26/70 в м. Кіровограді, дійсно виявлене виконавче провадження щодо одного й того самого боржника в іншій області, однак у відповідності до п.п 3.8.1 Інструкції виконавчі провадження щодо одного боржника обєднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання, крім цього, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих проваджень повинно прийматися Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийме рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС, у постанові обовязково повинні бути зазначені обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження, а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати пяти робочих днів, однак, в даному випадку, з моменту відкриття виконавчого провадження 20 жовтня 2015 року, надання боржнику строку самостійно виконати рішення суду у строк до 26 жовтня 2015 року, до винесення постанови про зупинення виконавчого провадження 22.10.2015 року пройшло два дні, а у відповідності до ч.4 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, не провадяться, тому суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, зобовязання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів після проголошення ухвали через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І. А. Циганаш