Рішення № 53383331, 06.11.2015, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/584/15-ц

Провадження № 2/342/370/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії, ОСОБА_6, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Городенківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору іпотеки квартири,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулась в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору іпотеки від 15 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», згідно з яким іпотекодавцем в іпотеку надана квартира АДРЕСА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Городенківського районного нотаріального округу ОСОБА_3. Позовні вимоги мотивує тим, що про існування договору іпотеки дізналась в березні 2015 року, отримавши ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 р. за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_7, ОСОБА_6 та до неї про виселення з квартири АДРЕСА_1. А позовні вимоги банк обґрунтовував тим, що між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк") та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, згідно з яким остання в якості забезпечення зобовязання ОСОБА_7 за кредитним договором від 06.11.2007 р. № IFG2GА0000000027 передала в іпотеку належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2. Вказаний договір іпотеки 15.11.2007 р. посвідчений приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2288. Позивачка вважає договір іпотеки недійсним, так як на час його укладення вона проживала разом з своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстрований 27.11.2001 р.), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований 17.10.2003 р.), і їх права на законне користування вказаним житлом та проживання в ньому були порушені. Даний факт підтверджується записами в будинковій книзі та довідкою Городенківського районного сектору Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області від 01.04.2015 р. № 13/718. Правочин щодо нерухомого майна був укладений між ОСОБА_6 та ПАТ КБ "Приватбанк" всупереч ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та ч.1 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», без згоди органу опіки та піклування. Тому позивачка просила суд визнати договір іпотеки недійсним, як такий, що укладений з порушенням прав її малолітніх дітей.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позові. У підтвердження того, що орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації не надавав дозволу на укладення договору іпотеки квартири чи оформлення кредиту ОСОБА_6, представник позивачки надав відповідь служби в справах дітей Городенківської РДА № 454/01-15 від 07.09.2015 р. на його адвокатський запит. Пояснив, що іншого житла неповнолітні діти позивачки не мають. Надати пояснення з приводу того, чому в квартирі, належній ОСОБА_6, станом на 15.11.2007 р., тобто на час укладення нею договору іпотеки, були зареєстровані її малолітні онуки, а ні батько, ні мати дітей не були зареєстровані в цій квартирі, представник не міг.

Відповідачка ОСОБА_6 та представник відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" в судове засідання не зявились повторно, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили. Оскільки в судове засідання не зявились обидва відповідачі, представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд, відповідно до ст.224 ЦПК України, ухвалює заочне рішення.

Згідно ухвали суду від 21.10.2015 р. явку позивачки ОСОБА_1 для дачі особистих пояснень по справі визнано обовязковою. В судовому засіданні 06.11.2015 р. позивачка позов підтримала, просить задовольнити. Суду пояснила, що вона з 2001 р. постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3, що належить її свекрусі ОСОБА_6, де й продовжує проживати в даний час разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4, якому 12 років, та ОСОБА_5, якому 14 років. В даний час ОСОБА_6 перебуває за кордоном. Спочатку в будинковій книзі для прописки громадян, що проживають в згаданій квартирі, було зазначене її дошлюбне прізвище Чернецька, потім її прізвище зазначене Сенів. Був випадок, коли вона посварилась із свекрухою ОСОБА_6, виписалась із квартири в 2005 р., після чого в лютому 2008 р. прописалась в цій же квартирі. У 2007 р. вона чула розмови, що будуть брати кредит, але не знала про те, що квартира буде йти в заставу. Про те, що її чоловік ОСОБА_7 в 2007 р. укладав кредитний договір з КБ "Приватбанк" вона не знала, і про те, що перед укладенням договору застави, 30.10.2007 р. чоловік був знятий з реєстрації в АДРЕСА_3, і знову зареєструвався за цією адресою 29.11.2007 р., яким чином свекруха вибирала в міській раді довідку про те, що вона одна була приписана в своїй квартирі, - позивачці не відомо.

Третя особа, приватний нотаріус Городенківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 просить в позові відмовити, оскільки порушень закону при вчиненні нотаріальної дії нею не допущено. Посвідчувався договір іпотеки квартири від 15.11.2007 р. на підставі представлених відповідачем ОСОБА_6 документів. Згідно п. 22 гл.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року, яка була чинною на час посвідчення договору, передбачено, що нотаріусом не приймаються документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не прошнуровано, не пронумеровано і кількість прошнурованих аркушів не завірена підписом посадової (уповноваженої на те) особи та печаткою юридичної чи фізичної особи, що видала документи. Так як Будинкова книга не пронумерована, не прошнурована, можливе розєднання її аркушів, тому на підтвердження факту реєстрації і проживання іпотекодавець, власник квартири ОСОБА_6 надала довідку, видану органом місцевого самоврядування - виконавчим комітетом Городенківської міської ради про те, що в м. Городенка по вул. Шевченка, 65/15 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає одна, відомостей про проживання інших осіб довідка не містить. Для посвідчення договору застави в той час не було ніяких застережень про перевірку права користування неповнолітніх чи малолітніх дітей житловими приміщеннями.

Заслухавши осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 8283291, виданим 08.09.2005 р. Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації стверджено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу 53 (23.02.1993) є власником квартири, що становить 189/10000 частин будинку за адресою: Івано-Франківська обл., Городенківський район м. Городенка вул. Шевченка Тараса (вул. Леніна, вул. Дорошенка Гетьмана)АДРЕСА_4. Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 37737169, сформованою 19.05.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Городенківського РУЮ також стверджено, що ОСОБА_6 є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_5. Отже, ОСОБА_6 є єдиним власником квартири.

15.11.2007 року між іпотекодавцем ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що є майновим поручителем за зобовязанням ОСОБА_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та іпотекодержателем Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, укладено договір іпотеки в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_7 перед іпотекодержателем за кредитним договором від 06.11.2007 р. № IFG2GА0000000027, укладеним між іпотекодержателем та позичальником. Відповідно до п.33.3 договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_6 надала в іпотеку нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 61,00 кв. м., житловою площею 38,90 кв. м., розташовану в АДРЕСА_6, що належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.1993 року. Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 2288. Згідно п.33.4 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 212554,5 грн..

Пунктом 11 іпотечного договору, визначено, що на момент укладення цього договору предмет іпотеки не знаходиться у спільній власності, відносно нього відсутні вимоги третіх осіб, в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Довідкою № 3493, виданою 01.11.2007р. виконавчим комітетом Городенківської міської ради гром. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, стверджено, що вона проживає одна в ІНФОРМАЦІЯ_5. Згадана довідка була надана нотаріусу іпотекодавцем ОСОБА_6 в підтвердження того, що крім неї, в квартирі, яка є предметом іпотеки, на час укладення іпотечного договору, інші особи не проживали. Згідно будинкової книги Будинковій книзі для прописки громадян, що проживають у ІНФОРМАЦІЯ_6, яка не прошита і не пронумерована, ОСОБА_6 постійно проживає за вказаною адресою, її чоловік був знятий з реєстрації 30.11.2005 р. в звязку з смертю. Із записів у цій Будинковій книзі також встановлено, що позивачка ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7, була зареєстрована в згаданій квартирі під дошлюбним прізвищем Чернецька з 23.11.2001р. по 21.11.2003р., під прізвищем Сенів з 21.11.2003р. по 01.12.2005 р., та з 05.02.2008 р. продовжує бути в ній зареєстрована. Чоловік позивачки, одночасно син відповідачки, - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, був зареєстрований в цій квартирі з 23.11.2001р. по 30.10.2007р., та знову зареєстрований з 29.11.2007 р. Їх діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований з 27.11.2001 р., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 17.10.2003 р.

Довідка виконавчого комітету Городенківської міської ради № 165 від 05.06.2015р. свідчить про те, що вулиця Дорошенка в м. Городенка у 1990 р. була перейменована на вулицю Шевченка і ця назва зберігається на даний час.

Підтвердженням реєстрації в АДРЕСА_6, місця проживання позивачки з 05.02.2008 р. та її неповнолітніх дітей з часу, вказаного в Будинковій книзі, є довідка Городенківського районного сектору Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області № 13/718 від 01.04.2015р.

Відповідно до ч.4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. На 15.11.2007 р., на момент час укладення договору іпотеки, батьки дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проживали в ІНФОРМАЦІЯ_9, про що свідчать відмітки в їх паспортах.

Згідно п.6 ст. 3 до засад цивільного законодавства, в числі інших, віднесено, добросовісність. Позивачкою не доведено, що на час укладення договору іпотеки її діти разом з нею чи разом з батьком проживали в ІНФОРМАЦІЯ_10.

Ч .3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що батьки, або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання. Така позиція розяснена п. 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.3012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». Крім того, згаданою постановою також розяснено, що суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки, до внесення до неї змін Законом № 3234-VI, визначала, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Відповідач ОСОБА_6 не була обмежена в правомочності розпорядження своїм майном, на час укладення договору іпотеки вона не мала малолітніх чи неповнолітніх дітей, а ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України обовязок отримати згоду органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо майнових прав малолітньої дитини покладає на батьків. Приватний нотаріус не мала підстав сумніватись в достовірності наданої ОСОБА_6 довідки виконавчого комітету Городенківської міської ради від 01.11.2007р., яка підтверджувала, що вона проживає одна в ІНФОРМАЦІЯ_5. Банку- іпотекодержателю, як іншій стороні договору іпотеки, не було відомо, і за обставинами справи не могло бути відомо, про те, що у позичальника за кредитним договором є неповнолітні діти, які без жодного з батьків зареєстровані в квартирі, що є предметом іпотеки.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним договору іпотеки від 15.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

На підставі ст.ст. 3, 29 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» , ст. 6 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову про визнання недійсним Договору іпотеки квартири, укладеного в м. Городенка 15 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», згідно з яким іпотекодавцем в іпотеку надана квартира АДРЕСА_1, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ничик Г.І.