Постанова № 53382992, 25.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2013 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого директором ТОВРП «Трансвагонсервіс», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 гривень, -

в с т а н о в и в :

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції,ОСОБА_1, будучи директором ТОВ РП «Трансвагонсервіс», допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в частині заниження податку на додану вартість.

_______________

Провадження № 33/774/807/13 Головуючий у першій інстанції: Колесніченко О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Деркач Н.М.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_104 вересня 2013 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 проситьскасувати постанову суду першої інстанції та зупинити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього до остаточного вирішення в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді справи за позовом очолюваного ним підприємства до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_1 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ним пропущений з поважної причини, а саме, у зв'язку з тим, що при розгляді справи в місцевому суді він не був присутній, оскільки не отримував будь-якого повідомлення про необхідність з'явитися до суду, при цьому копія постанови апелянту судом не направлялась і він її отримав лише 28 серпня 2013 року разом з викликом до ВДВС.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушеннями норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, на момент винесення районним судом оскаржуваної постанови були відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки винесене за результатами проведеної податкової перевірки податкове повідомлення - рішення, було скасоване постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року, яка на теперішній час оскаржується податковим органом в апеляційному порядку, а відтак суми податку на додану вартість та штрафних санкцій є неузгодженими.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, а оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, дійшов висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, при цьому апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 судового виклику. Разом з тим, місцевий суд справу розглянув у відсутність ОСОБА_1, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Докази направлення ОСОБА_1 копії постанови суду відносно нього в трьохденний строк, передбачений ст. 285 КУпАП, в матеріалах справи також відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду і розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Як встановлено дослідженням матеріалів справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення, єдиним доказом вини апелянта у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є копія акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ РП «Трансвагонсервіс» з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій від 19 квітня 2013 року за № 1740/22-5/31649073.

Податковим Кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов'язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб'єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з рішення Державної податкової адміністрації України - має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

Апеляційним переглядом встановлено, що ТОВ РП «Трансвагонсервіс», директором якого є ОСОБА_1, в Дніпропетровський окружний адміністративний суд було подано адміністративний позов до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, винесеного на підставі вищезазначеного акту податкової перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року адміністративний позов ТОВ РП «Трансвагонсервіс» було задоволено в повному обсязі і визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Отже, рішенням адміністративного суду, яке має преюдиційне значення для суду апеляційної інстанції, встановлено необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення ТОВ РП «Трансвагонсервіс» вимог податкового законодавства.

Незважаючи на те, що вищевказана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду податковим органом оскаржується в апеляційному порядку, факт її існування об'єктивно викликає сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП,в той час, як відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова місцевого суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях апелянта складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 гривень.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області Н.М. Деркач