Ухвала суду № 53382901, 09.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8949/15 Справа № 183/3833/15 Головуючий у 1 й інстанції - Мельник О. М. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів: - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2015 року за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вільненської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області,третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а:

Позивачка звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Вільненської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції ( а.с.60)

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскаржуване у справі рішення ухвалено з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 21травня 2004 року помер батько позивачки ОСОБА_5 Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, у тому числі, на житловий будинок АДРЕСА_1.

Звертаючись з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області було відмовлено позивачці в цьому листом від 24 березня 2009 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2009 року за заявою ОСОБА_4 було встановлено факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_5

У подальшому позивачка знову звернулась до вказаної нотконтори з приводу оформлення своїх спадкових прав на житловий будинок, однак постановою від 20 жовтня 2009 року державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з ненаданням документу, що засвідчує право власності померлого ОСОБА_5 на вищезазначений житловий будинок.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивачка пред'явила позов до виконавчого комітету Вільненської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний у позові ОСОБА_4 виконком Вільненської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області не є належним відповідачем і такої установи не існує.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у такій категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем прийняття спадщини.

Згідно до положень ст.ст. 1,6,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Тобто відповідна рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що у разі відсутності інших спадкоємців ОСОБА_5 за законом і за заповітом, належним відповідачем у справі є Вільненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, оскільки саме ця особа є органом місцевого самоврядування і представницьким органом територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно положень ст. 33 ЦПК України, у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме журналу судового засідання від 13 серпня 2015 року, судом неодноразово було роз'яснено позивачці право заявити клопотання про заміну відповідача або залучення іншого відповідача, а також наслідки пред'явлення позову до неналежного відповідача. Однак в ході розгляду справи ОСОБА_4 жодних клопотань заявлено не було. ( а.с.42,43)

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дана справа була розглянута відповідно до вимог ч.4 ст.10, ст.11 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що судом їй не було роз*яснено, що нею невірно був вказаний відповідач, спростовуються матеріалами справи та журналом судового засідання, на який позивачкою не було принесено ніяких зауважень. ( а.с.59)

Інші, викладені в апеляційній скарзі, доводи не мають правового значення для вирішення спору і висновки суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає. А отже апеляційна скарга не задовольняється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: