Вирок № 53380407, 11.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2015 Справа №607/12343/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Книш Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210010001801 від 3 липня 2015 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 серпня 2013 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення, ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 липня 2014 року скорочено невідбуту частину покарання наполовину на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, 4 березня 2015 року звільненого умовно достроково на підставі ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2015 року з невідбутим терміном 5 місяців 5 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст. 125 КК України,

за участю: прокурора Смовж О.В., потерпілого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, захисника адвоката Хоростковської Я.І., обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2015 року в ОСОБА_1, який перебував в приміщенні будинку АДРЕСА_1, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 на сходовій клітці між 5 та 6 поверхами, за допомогою власного ключа відкрив двері допоміжного приміщення (сушки), після чого увійшов у вказане приміщення, де побачив велосипед світло - зеленого кольору марки «Мінськ», який належав ОСОБА_2 В подальшому, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, викрав вказаний велосипед.

Із місця вчинення злочину ОСОБА_1 втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1000 гривень.

Крім цього, 21 липня 2015 року, близько 22 год. 00 хв. у ОСОБА_1, який перебував за місцем свого проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, розпочався конфлікт із батьком ОСОБА_3, в ході якого у нього виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 21 липня 2015 року, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_1, в ході конфлікту із ОСОБА_3, умисно наніс йому декілька ударів кулаками в обличчя, внаслідок чого, спричинив синець і садно на тлі забою м'яких тканин правої лобово-скроневої ділянки, забій, крововиливи у слизову оболонку і садна нижньої губи та неповний вивих третього нижнього лівого зуба (лікованого у минулому), які за ступенем тяжкості належать до легких тілесно ушкоджень

Окрім цього, 1 серпня 2015 року, в обідню пору доби, у ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_1, помітивши на столі кімнати квартири мобільний телефон TM «Nokia Х2-02», який належить ОСОБА_3, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 1 серпня 2015 року, в обідню пору доби, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, у приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_1, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, умисно таємно із корисливих мотивів викрав мобільний телефон TM «Nokia Х2-02» ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 225 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» вартістю 20 гривень, без коштів на рахунку та сім-картка мобільного зв'язку ПрАТ МТС» вартістю 20 гривень, на рахунку останньої було 5 гривень.

З викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 270 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав в повному обсязі.

По суті провадження повідомив, що він дійсно викрав велосипед, належний ОСОБА_2, що знаходився на сходовій клітці в будинку, де вони проживали. Даний велосипед вітчизняного виробництва в подальшому він продав на центральному ринку м. Тернополя.

Також він визнає той факт, що, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по місцю свого проживання, він наніс ряд ударів кулаками в голову своєму батькові ОСОБА_3, чим заподіяв йому тілесні ушкодження.

Окрім цього, в один із днів він, по місцю свого проживання помітив без нагляду телефон «Нокіа», належний своєму батькові, який викрав, а в подальшому здав у ломбард на своє ім'я.

На даний час шкодує про свої вчинки, обіцяє, що більше подібного не повториться, просить його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду повідомив, що обвинувачений є його сусідом.

Він мав у володінні велосипед «Мінськ», який оцінює у 1000 грн. та котрий зберігав на сходовій площадці в під'їзді в будинку по АДРЕСА_1.

В червні 2015 року він виявив зникнення вказаного велосипеда. В подальшому ОСОБА_1 зізнався, що він вищевказаний велосипед викрав та показав кому продав.

На даний час у нього до обвинуваченого будь-які претензій відсутні, у зв'язку із чим просить останнього суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 суду повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його сином. Він (потерпілий) в повній мірі підтверджує обставини, викладені прокурором в обвинувальному висновку.

На його думку, ОСОБА_1 слід покарати суворо.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за :

-ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження;

-ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, те, що він раніше судимий та вчинив злочин під час невідбутого покарання за попереднім вироком, а тому вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, врахувавши дані про його особу, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, обставин, які пом'якшують покарання, а саме те, що він повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, позицію потерпілого ОСОБА_2, котрий не має до нього жодних претензій, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість не призначати йому покарання у максимальному розмірі.

Крім цього, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 серпня 2013 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення, ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 липня 2014 року скорочено невідбуту частину покарання наполовину на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, 4 березня 2015 року звільнений умовно достроково на підставі ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2015 року з невідбутим терміном 5 місяців 5 днів.

Зважаючи на те, що новий злочин ОСОБА_1 було вчинено до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також з ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на залучення експерта.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання, а саме з 31 серпня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування його під вартою.

Крім того, суд вважає, що з врахуванням винесення вироку існує доцільність продовжити стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись наведеним, а також ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч.1 ст.125 КК України у вигляді 200 годин громадських робіт;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст.185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 серпня 2013 року у виді 3 місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити до остаточного відбування покарання ОСОБА_1 у виді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк тримання його під вартою, який обчислювати з моменту його затримання, тобто з 31 серпня 2015 року.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до 00 год. 00 хв. 8 січня 2016 року.

Процесуальні витрати за проведення експертизи на суму 245 грн. 45 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя П.П. Гуменний