Постанова № 53378439, 02.11.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7989/15-а 2-а/335/186/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Рибалко Н.І., при секретареві: Мереуці М.А., за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мигловець К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. У позові зазначив, що він не був сповіщений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.08.2015р., розгляд справи відбувся за його відсутності. СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ВАТ «Запоріжсталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року.За результатом проведеної перевірки було складено акт №92/28-04-46/00191230 від 16.06.2015р. (далі по тексту - Акт перевірки №92).Згідно з п. 3.5.18 акту перевірки №92 перевіркою встановлено порушення пп. 1 п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 р. III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого підприємством занижено єдиний внесок на загальну суму 984 837,84 грн. Відповідач встановив вищевказані порушення при відсутності визначеного порядку відшкодування компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників та коштів у Державному бюджеті України, передбачених на виплату зазначених компенсацій Крім того, як вбачається з акту перевірки №92, адміністративне правопорушення вчинено в період з 01.03.2014р. по 31.12.2014 року. Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята із порушенням ст. ст. 38, 247 КУпАП.

Позивач просить суд скасувати постанову СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів від 03.08.2015 року серії АА № 179120 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 грн. за порушення ч. 1 статті 165-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі доводи викладені у позові, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, надавши суду письмові пояснення і зазначила, що дійсно позивач запрошувався на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідач категорично не погодився із думкою позивача про відсутність події адміністративного правопорушення, про що до справи долучені заперечення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: скасовується постанова і закривається справа.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні або інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що СДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" (далі - ВАТ „Запоріжсталь") з питань дотримання вимог податкового, валютного та законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки складений акт від 16.06.2015р. № 92/28-04-46/00191230, за результатом вказаного вище акту перевірки прийнято: вимогу про сплату боргу (недоїмки №Ю-3 від 16.06.2015р. на загальну суму - 984 837,84 гри. та рішення про застосування штрафних санкцій 84600 від 16.06.2015р. на суму 492 418,92 грн.

За результатом проведеної перевірки був складений акт №92/28-04-46/00191230 від 16.06.2015р. (далі по тексту - Акт перевірки №92).

Згідно з п. 3.5.18 акту перевірки №92 перевіркою встановлено порушення пп. 1 п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 р. III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого підприємством занижено єдиний внесок на загальну суму 984 837,84 грн.

16.06.2015р. на підставі висновків акту перевірки №92 головою комісії з реорганізації СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів були прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 16.06.2015р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015р., згідно яких ВАТ "Запоріжсталь":необхідно сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 984 837,84 грн.;необхідно сплатити штрафні санкції у розмірі 492 418,92 грн.

22.06.2015р. ВАТ «Запоріжсталь» подало до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів заперечення на акт перевірки №92.

СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів листом від 30.06.2015р. №3744/10/28-04-46 повідомило, що за результатами розгляду заперечень не має підстав для задоволення наданих ВАТ «Запоріжсталь» заперечень.

25.06.2015р. ВАТ «Запоріжсталь» надіслано на адресу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 16.06.2015р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015р.

27.07.2015р. ВАТ «Запоріжсталь» отримало рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 18435/10/28-10-10- 4-33 від 24.07.2015р. про результати розгляду скарги, відповідно до якого скарга на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 16.06.2015р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015р. залишені без змін, а скарга ВАТ «Запоріжсталь» - без задоволення.

Крім того за результатом вказаної вище перевірки було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА №179119 від 03.08.2015р., яка є предметом спору у даній справі та відповідно до якої - ОСОБА_3, фінансового директора ВАТ «Запоріжсталь» визнано винним за ч.1 ст.165 -1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

За результатами перевірок були встановлені наступні порушення: пп.1 п.1 ст.7, п.5 р.ІІІ Закону №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне с страхування» в результаті чого - підприємством занижено єдиний внесок на загальну суму 984837,84 грн.

Починаючи з березня 2014 року за працівниками ВАТ «Запоріжсталь», які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігається місце роботи і нараховується середній заробіток відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом №1275) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами, внесеними Законом №1275) не нараховується єдиний внесок на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, частиною сьомою статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прямо передбачено звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

При цьому вказана норма Закону не ставить нарахування та сплату єдиного внеску в залежність від того, в якому порядку, в які строки і кому саме (роботодавцю чи працівнику) компенсується з Державного бюджету України середній заробіток мобілізованих працівників, та не містить таку умову для її застосування, як порядок компенсації середнього заробітку мобілізованим працівникам з Державного бюджету, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Норми частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України і частини сьомої статті 7 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачають прямої виплати коштів мобілізованим працівникам безпосередньо з Державного бюджету України, а тому виплати мобілізованим працівникам можуть здійснюватись роботодавцями з подальшою компенсацією відповідних витрат за рахунок коштів Державного бюджету України.

Але чинним законодавством України не ставиться виконання ч.7 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в залежність віл того чи є механізм повернення відповідних коштів з бюджету та від того чи закладені такі кошти в Державному бюджеті.

Враховуючи викладене, роботодавець звільняється від обов'язку нарахування та сплати єдиного внеску з середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, незалежно від джерела виплати таких коштів.

По такій категорії справ вже висловлена правова позиція, яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 27.08.2015 року К/800/11648/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49353021).При вирішенні справи суд також враховує позицію ВАС України, викладену в ухвалі від 27.11.2014 року у справі № К/800/51902/14, щодо нарахування та виплати єдиного внеску не залежить від фактично виплаченої заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене, суд не знаходить у діях фінансового директора ВАТ «Запоріжєсталь» ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 ч.1 КпАП України.

Крім того, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення став акт перевірки СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів.

Відповідно до п. 56.1 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

04.08.2015р. ВАТ «Запоріжсталь» подало до Запорізького окружного адміністративного суду позов про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 16.06.2015р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015р.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2015 року № 808/4362/15відкрито провадження у справі № 808/4362/15 про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 16.06.2015р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015р.

Пунктом 56.18 ПК України передбачено, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, до моменту розгляду адміністративного позову про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 16.06.2015р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015р., податкові зобов'язання є неузгодженими, отже і протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 не може ґрунтуватись на акті перевірки, висновки якого оскаржуються у встановленому законом порядку та є неузгодженими.

Будь - яких інших доказів винності діяння ОСОБА_3 у постанові про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено.

Окрім того, в супереч ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не було надано до суду доказів наявності у нього даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_3.- станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому суд дійшов переконання, що постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КАС України не відповідає вимогам ч. 1 ст. 268 та є такою, що порушує права позивача.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем вказані норми закону не дотримані, під час винесення постанови відповідачем в порушення ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення відсутні, грошове зобов'язання є неузгодженим.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому суд вважає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому такі дії відповідача є протиправними, а постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

Керуючись ст. ст.10-12, 158-160 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України серії АА № 179120 від 03 серпня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Н.І. Рибалко