Ухвала суду № 53377166, 30.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/277/2015(м)

263/1090/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

суддів: Свіягіної І.М.,

Бєдєлєва С.І.,

Куракової В.В.,

при секретарі судового засідання Меркуловій Я.О.,

за участю прокурора

за участю обвинуваченої

та захисника

за участю потерпілої ОСОБА_3,

ОСОБА_4

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного 03 грудня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014050770004797, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4, на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Маріуполя Донецької області, українку, громадянку України, з середньою освітою, таку, що в силу ст.89 КК України судимості не мала, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Маріупольської міської ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 771,94 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 491,40 грн.,

в с т а н о в и л а:

вироком суду першої інстанції, ОСОБА_4 визнана винною у тому, що вона 02 грудня 2014 року приблизно о 19.40 год., будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в кухні кв. АДРЕСА_3, під час сварки, яка виникла під час вживання спиртних напоїв, на ґрунті особистих неприязних відносин, з раніше знайомим ОСОБА_8, маючи на меті умисел на навмисне спричинення тілесних ушкоджень, утримуючи в руці ніж, навмисно завдала ним ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, удар в область грудної клітини зліва, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 ушкодження у виді: непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, яке за ступенем важкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та на деякий час сварка припинилась, ОСОБА_8 пішов до своєї кімнати, після чого, приблизно о 19.45 год., вона же, перебуваючи в кухні, за вищевказаною адресою, під час продовження сварки, маючи на меті умисел на продовження спричинення тілесних ушкоджень, утримуючи в руці ніж, навмисно завдала ним ОСОБА_8 удар в область грудної клітини праворуч, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки праворуч, з пошкодження правої легені, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент спричинення, що призвели до його смерті в реанімаційному відділені міської лікарні № 4 м. Маріуполя.

Причиною смерті ОСОБА_8 став геморагічний шок, зумовлений проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітки праворуч з пошкодженням правої легені, що ускладнилося кровотечею у праву плевральну порожнину у кількості 1500 мл.

Не погодившись із судовим рішенням, захисником ОСОБА_5, діючим в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує на те, що суд не дослідив і не дав оцінки свідченням обвинуваченої про те, що її дії були відповіддю на тривалі побої потерпілого, про що свідчать тілесні ушкодження на її тілі (експертиза № 1181 від 03 грудня 2014 року). Вважає, що дії обвинуваченої необхідно кваліфікувати, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, відповідальність за яке передбачена ст.124 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_5, який просив оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії обвинуваченої з ч.2 ст.121 на ст.124 КК України, призначивши їй покарання в межах санкції статті, обвинувачену, яка підтримала доводи апеляційної скарги захисника та просила її задовольнити у повному обсязі, прокурора та потерпілу ОСОБА_6, які заперечували щодо задоволення апеляції захисника, відстоювали законність і обґрунтованість вироку та просили залишити його незмінним, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Визнавши ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд першої інстанції належним чином проаналізував зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку і виклав у вироку докладні мотиви свого рішення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України при обставинах, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Так, суд правильно послався, як на докази винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на показання потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, дані, що містяться в протоколах огляду місця події, у висновках судово-медичних експертиз (- дактилоскопічної, - цитологічних, - імунологічних), протоколах огляду трупу ОСОБА_8, протоколі проведення слідчого експерименту, протоколі огляду речей, тощо.

Судом першої інстанції ретельно перевірялись доводи обвинуваченої ОСОБА_4 аналогічні тим, які викладені в апеляції захисника, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 вона спричинила при перевищенні меж необхідної оборони.

Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними колегія суддів вважає аргументованими, такими що відповідають матеріалам кримінального провадження.

Як правильно установив суд, згідно висновку судово-медичної експертизи № 4224/11 від 21 січня 2015 року малоймовірна можливість утворення проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа при натикані на колючо-ріжучий предмет, фіксований в руці іншої людини та направлений в сторону потерпілого, тобто спричинення поранення потерпілому відбулося при навмисному нанесенні удару ножем.

Дійсно, матеріалами справи доведено, що у ОСОБА_4 під час сварки з ОСОБА_8 утворилися тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Але колегія суддів не може прийняти доводи обвинуваченої та захисту у той частині , що ОСОБА_4 заподіяла ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони , оскільки це не підтверджується обстановкою вчинення злочину , чому суд першої інстанції дав правильну мотивовану оцінку .

Так, обвинувачена ОСОБА_4 на протязі всього вечера 2 грудня 2014 разом з ОСОБА_8 вживала алкогольні напої .

Факт знаходження ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується довідкою № 1028 , відповідно до якої ОСОБА_4 пройшла огляд лікаря нарколога у 03.00 годин 3 грудня 2014р. - висновком лікаря встановлено гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю( а.с. 21), чим спростовуються ствердження ОСОБА_4, що вона не вживала спиртні напої.

На протязі вечора ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з'ясовували стосунки , з пояснень потерпілої ОСОБА_6 вбачається , що вона, знаходячись у своєї кімнаті , чула шум , ОСОБА_4 двічі заходила у її кімнату з кухонними ножами у руці, залишала їх, при цьому висловлювала недовільство ОСОБА_8 , який вимусив її своєю поведінкою вдарити його ножем , за допомогою не зверталася та не намагалася залишити квартиру , знов повернулася до ОСОБА_8

З пояснень самої ОСОБА_4 вбачається , що після застосування нею ножа та спричинення ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень , не зважаючи на його неправильну агресивну поведінку, вона продовжила спілкуватися с ОСОБА_8 та вживати алкоголь , в процесі такого спілкування знов виникла сварка , під час якою ОСОБА_8 почав її бити, вона ж, знаходячись на кухні , вихопила інший ніж з підставки для ножів та завдала ним удар в область грудної клітини праворуч, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження.

Перевищення меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому , хто посягає , тяжкої шкоди , яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

З обставин справи випливає , що потерпілий застосував до ОСОБА_4 противоправне насильство , від якого та мала право захищатися , але характер і засоби в даній ситуації не відповідали характерові й небезпечності посягання.

Оцінюючи дії ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з характеру події та мотиву поведінки засудженої, та прийшов до обґрунтованого висновку, що остання навмисно заподіяла ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження.

Колегія суддів, при перевірці матеріалів кримінального провадження, не знаходить підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої з ч.2 ст.121 на ст.124 КК України, про що просить в апеляції захисник, діючий в її інтересах.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував обставини справи в їх сукупності, ступінь тяжкості вчиненого злочину; дані про особу ОСОБА_4 та обставини, що пом'якшують та обтяжують їй покарання, а саме те, що вона скоїла злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, в силу ст.89 КК України судимості не мала, кримінальне правопорушення скоїла перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, і призначив ОСОБА_4 покарання відповідно до ст. 65 КК України, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування вироку суду та перекваліфікації дій ОСОБА_4 з ч.1 ст.121 на ст.124 КК України, оскільки доводи апеляцій захисника підтвердження не знайшли.

Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

_____ ______ ______

І.М.Свіягіна С.І.Бєдєлєв В.В.Куракова