Вирок № 53375828, 04.03.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.03.2014

227/30/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю прокурора Любчик О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області в м. Добропілля кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має двох малолітніх дітей на утриманні, працює ВП «Шахта Родинська» ДП «Красноармійськвугілля», ГРОЗ, раніше не судимого, мешкає за адресою: місто Родинське Красноармійського району, вул. Леніна, 44-46,

у вчиненні кримінального правопорушення за ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

29 вересня 2013 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в якому в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні їхав ОСОБА_2, на задньому сидінні в якості пасажиру їхав ОСОБА_3, рухаючись на відрізку автодороги с.Никанорівка с.Маяк Добропільського району Донецької області, 1км+600м в бік с.Маяк від перехрестя з автодорогою до с.Суворове Добропільського району, в порушення п.п.2.9 «а», 12.1, 12.6 «г», 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, що виразились у тому, що ОСОБА_1, рухаючись на вищевказаному автомобілі в стані алкогольного спяніння, за межами населеного пункту, перевищив допустиму швидкість руху 90 км/год, що не дозволило йому при дії на органи керування автомобілем (рульове управління та гальмівна система), мати постійну можливість контролювати напрямок та траекторію руху автомобілю в межах обраної смуги руху, та не допустити втрати його курсової стійкості, виїхав за межі проїзної частини, з'їхав в поле, де перекинувся, тобто вчинив дії, які в своїй сукупності перебували в причинному звязку з настанням події.

В результаті перекидання автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 пасажиру ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини: переломи 5,6 ребер справа по лінії лопатки без зміщення, які супроводжувала незначна підшкірна емфізема праворуч, гепопневматораксом і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, зазначив, що правильно розуміє зміст обвинувачення.

Не наполягав на виклику і допиті свідків, так як не оспорює обставини вчиненого. Судом розяснені наслідки застосування ст.349 КПК України, ці вимоги закону обвинуваченому зрозумілі.

Суду ОСОБА_1 пояснив, що дійсно при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване йому діяння, а саме напередодні події він 28 вересня 2013 року пив горілку до 22 години. 29 вересня наступного дня його попросив знайомий Хасанов підвести ОСОБА_2 на автомобілі останнього ІЖ. Він погодився. Рухаючись на цьому автомобілі між селами Маяк і Никанорівка зі швидкістю понад 100 км/год., він не впорався із керуванням і, обїжджаючи кішку, ОСОБА_1 крутнув рульове колесо вліво і вправо, внаслідок чого авто понесло, а потім викинуло на поле. Допоміг витащити із машини ОСОБА_2 і одразу викликав швидку. У скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 в суді підтвердив факт заподіяння йому в ході ДТП 29 вересня 2013 року тілесних ушкоджень. Автомобіль, яким керував ОСОБА_1, був його особистим. Коли це сталося, швидкість руху дійсно обвинувачений обрав біля 100 ком/год., і коли робив маневр, крутнувши колесо вліво, а потім вправо, машину винесло із дороги і перевернуло. Обвинуваченим на його користь сплачено матеріальну і моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн. Тому цивільний позов в суді не заявляє, претензій морального і матеріального характеру не має. Просить ОСОБА_1 суворо не карати.

Доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння є:

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.09.2013 року, схемою до нього, фототаблицею, згідно якого місцем події є дільниця автодороги між селом Никанорівка і селом Маяк на відстані 1 км+600 метрів від перехрестя на с.Суворове Добропільського району (а.10-15)

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 29.09.2013р., автомобіль НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної події (а.16)

Провину ОСОБА_1 в допущених ним порушеннях вимог п.п.2.9 «а», 12.1, 12.6 «г», 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, що виразились у тому, що ОСОБА_1, рухаючись на вищевказаному автомобілі в стані алкогольного спяніння, за межами населеного пункту, перевищив допустиму швидкість руху 90 км/год, що не дозволило йому при дії на органи керування автомобілем (рульове управління та гальмівна система), мати постійну можливість контролювати напрямок та траекторію руху автомобілю в межах обраної смуги руху, та не допустити втрати його курсової стійкості, виїхав за межі проїзної частини, з'їхав в поле, де перекинувся, тобто вчинив дії, які в своїй сукупності перебували в причинному звязку з настанням події, суд вбачає з висновку судової автотехнічної експертизи №6674 від 25.12.2013 року (а.59-60)

За висновком судово-медичного експерта №88 від 06.12.2013 року, внаслідок події у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлені тілесні ушкодження, які могли утворитися при умовах дорожньо-транспортної події (а.39-40)

За висновком судово-медичного експерта №106 від 25.12.2013 року, потерпілому від ДТП ОСОБА_2 внаслідок події, що сталася з вини обвинуваченого, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини: переломи 5,6 ребер справа по лінії лопатки без зміщення, які супроводжувала незначна підшкірна емфізема праворуч, гепопневматораксом і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день (а.43-44)

Сукупність досліджених доказів переконує суд в тому, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ст.286 ч.1 Кримінального кодексу України, а саме, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху України, що спричинило за собою заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії правопорушень невеликої тяжкості, дані про винну особу, який раніше не судимий, працює, розлучений, але має двох дітей на своєму утриманні, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання і роботи з позитивної сторони (а.16-24).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування заподіяної потерпілому шкоди. Згідно зі статтею 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного спяніння.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у вигляді обмеження волі на певний строк, із застосуванням іспитового строку згідно положень ст.75,76 КК України. Суд обирає таке покарання з огляду на те, що на утриманні в обвинуваченого двоє дітей, тому в даному випадку не є доцільним призначати покарання, повязані із грошовими стягненнями.

Крім того, враховуючи вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, суд вважає доцільним призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на певний строк.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити наступним чином: автомобіль НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_2, слід залишити в останнього як законного володільця.

В порядку ст.124 КПК України, судові витрати на проведення автотехнічних експертиз на загальну суму 1961,6 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (а.52, 59).

Цивільний позов не заявлений. Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 1(одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1(один) рік.

Відповідно до ст.ст.75,76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також повідомляти цю інспекцію про зміну місця свого проживання і роботи.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь держави витрати на проведення автотехнічних експертиз на загальну суму 1961 (одна тисяча девятсот шістдесят одна) грн. 60 коп.

Автомобіль марки ІЖ-2126 д/н НОМЕР_4, переданий на зберігання ОСОБА_2, слід залишити в останнього як законного володільця.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: суддя В.В. Хандурін

04.03.2014