Ухвала суду № 53373710, 11.11.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9/15

Справа № 754/4487/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, та застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить визнати недійсним Договір дарування, посвідчений 08.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М.; застосувати наслідки недійсності правочину; постановити рішення про повернення майна - квартири АДРЕСА_1, переданого на виконання недійсного правочину за правилами реституції; державну реєстрацію Договору дарування квартири АДРЕСА_1, посвідченого 08.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., реєстровий номер 2738, скасувати.

У судовому засіданні після початку розгляду справи по суті представник ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи, в якому просить: "Призначити почеркознавчу експертизу, поставивши експертам питання: Чи зроблений підпис на договорі дарування особисто ОСОБА_4", мотивуючи його тим, що у судовому засіданні під час допиту свідків, виявилося необхідним заявити таке клопотання, зазначивши на запитання суду про те, чому дане клопотання не було заявлено вчасно під час розгляду судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі, у спосіб передбачений Законом, що він не вбачав це потрібним, можливо помилившись.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував, зазначивши, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до початку справи по суті, додатково зазначивши, що факт підписання Договору дарування квартири з боку ОСОБА_4 не оспорювався сторонами та свідками.

У судове засідання третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про призначення експертизи, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до обґрунтованого висновку про залишення його без розгляду, з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 131 ЦПК України докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Таким чином Закон встановив часові межі подання доказів.

Зазначене правило має важливе дисциплінуюче та стимулююче значення для сторін.

Суд не може встановити інші строки подання доказів, ніж передбачено у наведеній статті, оскільки це б означало істотне порушення процесуальних прав сторін.

На запитання суду з приводу наявності поважної причини несвоєчасного подання клопотання про призначення експертизи представником ОСОБА_1, пояснень отримано не було з цього приводу.

Суд звертає увагу на те, що у клопотанні також не конкретизований предмет дослідження, а саме, не зазначено чітко та однозначно який договір дарування та який підпис має бути предметом дослідження, клопотання містить виправлення та викреслення.

У контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду звернення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, клопотання представника не містить доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з клопотанням та доказів на підтвердження цих обставин.

Судом встановлено, що представник позивача звернувся до суду з клопотанням з пропуском вищезазначених меж розгляду судом заяв і клопотань.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Суд вважає, що несвоєчасне подання клопотання під час розгляду судом справи по суті, без поважних причин, направлено на затягування процесу, що розцінюється судом, як зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи після спливу меж для розгляду судом заяв і клопотань, на підтвердження поважності підстав пропуску встановлених меж звернення до суду жодних доказів або підтверджень не надав, тому клопотання підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 27, 72, 131, 168, 173 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 про призначення експертизи залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Петріщева І.В.