Ухвала суду № 53373079, 12.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2604/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Гудзюк І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С. І.суддівКарпенко О. В. , Новікова О. М. при секретаріШоколенко Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір , відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань , після уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути заборгованість за кредитом в сумі 6763.17 гривень, заборгованість по процентам у розмірі 15951.63 гривни, 500 гривень штраф (фіксована частина), 1813.45 гривень штраф (процентна складова) яка виникла станом на 21.01.2015 року.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 лютого 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 шляхом написання заяви, був укладений договір банківських послуг , за умовами якого позивач надає кредит з процентною ставкою 36% на рік ,строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки, а відповідач зобов'язався погашати заборгованість щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. (а.с.7)

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Позивач виконав умови договору та надав кредит.

Відповідач умови договору порушив внаслідок чого утворилась заборгованість.

Як вбачається з картки, виданої відповідачу, строк її дії до лютого 2009 року.(а.с.48)

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду в січні 2015 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 жовтня 2014 року в справі №6-127цс14.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що картка була перевипущена та строк її дії становив до 02.13, але доказів вказаної обставини ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було.

За таких обставин, колегія суддів, не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст.303,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :