Рішення № 53370617, 09.11.2015, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1518/15-ц

Провадження по справі №2/538/503/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Крекотень С.А.

при секретарі - Криворучко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на будинок, який є предметом іпотеки, ОСОБА_1 та інших зареєстрованих осіб з будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ « Приватбанк » звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою прохаючи звернути стягнення на будинок загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 36,60 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № PLFWGA 0000000003 від 07.05.2008р. ) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в Договорі іпотеки, а саме 125 000 грн., будь - яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ « Приватбанк » всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. ПАТ КБ « Приватбанк » просив також суд виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3 з житлового будинку( предмет іпотеки), розташованому за адресою : АДРЕСА_1; стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач та третя особа на виклик до суду не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи..

Дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.

Відповідно до укладеного договору № PLFWGA 0000000003 від 07.05.2008р. ОСОБА_3 отримала у ПАТ КБ « Приватбанк » кредит у розмірі 105125,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.05.2023 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця у визначений період сплати; позичальник - третя особа по справі повинен надавати Банку - позивачу по справі грошові кошти - щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, комісії, а також інших витрат. Порушуючи умови договору третя особа за цим позовом- Іанюк Л.Р. не виконує належним чином зобов'язання за договором кредиту. У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором кредиту станом на 06.08.2015 року виникла заборгованість 491456,32 грн., яка складається з : 95901,17 грн. - заборгованість за кредитом; 120365,43 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 23893,99 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 227654,95 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; 250,00 грн. штраф (фіксована частина); 23390,78 грн. штраф ( процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 07.05.2008 року уклали договір іпотеки № PLFWGA 0000000003. Відповідно до договору іпотеки відповідач по справі надала в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 36,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Квартира належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Сторонами договору іпотеки обумовлена ціна предмету іпотеки, що становить 125 000 грн. Договором іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитною угодою, вони не будуть виконані. У разі звернення на предмет іпотеки згідно умов цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, витрати по реєстрації предмету іпотеки, а також витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Тобто, невиконання боржником - третьою особою по справі зобов'язання за договором кредиту у визначений договором термін надає іпотекодержателю право звернення на предмет іпотеки. Зазначене право, відповідно до норм закону та умов договору є одним із засобів захисту прав кредитора, яке здійснюється за вибором іпотекодержателя (банку).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язком для виконання сторонами.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» визначає, що іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Отже позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є законними і обґрунтованими.

У відповідності до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та / або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2015 року Банком було надіслано ОСОБА_3 - третій особі у справі та ОСОБА_1 - відповідачу у справі письмову вимогу про усунення порушення та повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги.

Відповідача та третю особу було попереджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання у встановлений термін Банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки та запропоновано добровільно звільнити житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З врахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач набув право звернути стягнення на належну відповідачеві ОСОБА_1 предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Стаття 39 Закону України « Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону.

Вимоги статті 38 закону України «Про іпотеку» встановлють наступну процедуру продажу предмета іпотеки шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Отже, вказані норми надають право банку отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на підставі рішення суду, в якому буде зазначено один із способів реалізації, а саме: продаж іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю неможливо реалізувати без фактичного надання банкові усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно п.п.1.1., 1.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Тому суд вважає, що позовна вимога щодо звернення стягнення на будинок загальною площею площею 57,60 кв. м., житловою площею 36,60 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № PLFWGA 0000000003 від 07.05.2008р. ) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в Договорі іпотеки, а саме 125 000 грн., будь- яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ « Приватбанк » всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки є законною і обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 40 Закону України « Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Тому суд вважає, що позовна вимога щодо виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 які зареєстровані та проживають у будинку ( предмет іпотеки), розташованому за адресою : АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України є передчасною оскільки суду не надані докази щодо осіб які зареєстровані або проживають у вказаній квартирі. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10, 11, 83, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.11, 526, 629, 610, ч.1 ст.1054, ч.1 ст. 1049 ЦК України, ст.7, ч.1ч.3 ст.33 ч.1 ст.35. ст.38-40 Закону України «Про іпотеку» суд -

р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 36,60 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № PLFWGA 0000000003 від 07.05.2008р. ) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладенням від імені відповідача - ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в Договорі іпотеки, а саме 125 000 грн, будь- яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ « Приватбанк » всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.А.Крекотень