ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2015 року м. Київ К/800/22362/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроінвест 2008»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р.
у справі № 815/5124/14
за позовом Приватного підприємства «Агроінвест 2008»
до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області
третя особа: Олександрівська сільська рада
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2014 року Приватне підприємство «Агроінвест 2008» (далі - позивач, ПП «Агронівест 2008») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Болградському районі ГУ ДФС в Одеській області), третя особа: Олександрівська сільська рада (далі - третя особа), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 р. № 0017651703 в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 40 684,32 грн. та штрафних санкцій у сумі 20 947,91 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, оскільки вважає їх прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 24.07.2014 р. по 30.07.2014 р., згідно підпунктом 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 18.07.2014 р. № 294, посадовою особою ДПІ у Болградському районі ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Агроінвест 2008» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за орендовані земельні паї у громадян за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 06.08.2014 р. № 879/1703/35639619 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: - пункту 1 Указу президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, занижено базу оподатковуваного доходу, у вигляді орендної плати нарахованої на користь платників податків та не нарахувало за даними бухгалтерського обліку дохід відповідно до вимог договорів у сумі 271 228,74.грн., що призвело до неперерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 40 684,32 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.08.2014 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0017651703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку на 65 812,43 грн., в тому числі 40 684,32 грн. - за основним платежем та 25 128,11грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суди першої та апеляційної інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з наступних мотивів.Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області спрямовано запит до Олександрівської сільської ради Болградського району Одеської області щодо отримання інформації про загальну площу орендованих земельних паїв у власників земельних часток (паїв) за період 2011-2013 роки.З отриманого листа від 04.08.2014 року № 139 вбачається, що ПП «Агроінвест 2008» орендувало у власників земельних часток (паїв) у 2011 році 970,74 га, у 2012 році 970,74 га, у 2013 році 969,22 га. Загальна кількість орендованих паїв у 2011 році склала 422 паї, у 2012 році 422 паї, у 2013 році 421 пай.
Перевіркою наявності укладених договорів оренди землі сільськогосподарського призначення із власниками земельних часток (паїв) встановлено, що протягом 2011 року на підставі договорів оренди землі, які були укладені між ПП «Агроінвест 2008» (орендар) та власниками земельних часток (паїв) (орендодавці), ПП «Агроінвест 2008» орендував 422 пая, загальна площа орендованих земельних паїв складала 970,74 га., нормативна грошова оцінка одного гектару з урахуванням індексу інфляції становила 11 008,64 грн., у 2012 року - 422 пая, загальна площа орендованих земельних паїв складала 970,74га., нормативна грошова оцінка одного гектару з урахуванням індексу інфляції становила 19 331,17 грн., у 2013 році - 421 пай, загальна площа орендованих земельних паїв - 969,22 га., нормативна грошова оцінка одного гектару з урахуванням індексу інфляції - 19 334,17 грн.
Також перевіркою встановлено, що відповідно до вимог п. 8-11 укладених договорів оренди земельних паїв розмір орендної плати складає 3% нормативно грошової оцінки, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Нарахована орендна плата надається у не грошової формі до 01 листопада щорічно.
Орендна плата сплачувалась у не грошовій формі з урахуванням відповідного коефіцієнту - 1,176 визначеного відповідно до пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами, внесеними Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19.08.2008 року № 725/2008, постановлено визнати одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Згідно із підпунктом 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (абзац 2 підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України).
Пунктом 288.1 статті 288 цього Кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, мінімальний розмір річної орендної плати за земельні частки (паї), грошову оцінку яких встановлено, складає 3% від їх нормативних грошових оцінок відповідно до договорів оренди паїв, укладених позивачем.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нормативно-грошова оцінка землі на кожен рік розраховується з урахуванням індексу інфляції, який визначається відповідно до законодавства та складав у 2011 році 3,2 %, що не було враховано позивачем при розрахунку розміру орендної плати.
Крім того, для цілей визначення оподаткування доходів фізичних осіб вирішальне значення має виплата доходу. За умови фактичного здійснення операції з надання фізичною особою в оренду земельної ділянки у орендаря під час виплати орендного платежу виникає обов'язок з обчислення, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів з фізичних осіб із суми виплаченої орендної плати. При цьому податкове законодавство не пов'язує виникнення у орендаря статусу податкового агента з дотриманням учасниками орендних правовідносин вимог цивільного та земельного законодавства під час укладення та виконання договору оренди. Адже об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб виникає за наслідками здійснення господарської операції, а не за результатами укладення договору, та за фактом одержання платником цього податку доходу, тоді як Податковий кодекс України не обумовлює застосування наведених у ньому правил оподаткування доходів фізичних осіб-орендодавців дотриманням порядку укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 р. № 0017651703 в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 40 684,32 грн. та штрафних санкцій у сумі 20 947,91 грн.
Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроінвест 2008» - відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р. у справі № 815/5124/14залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді: підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко
Судове рішення № 53365848, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5124/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: