Ухвала суду № 53365834, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Київ К/800/60523/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Вінницької митниці Міндоходів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за позовом приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" до Вінницької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, стягнення зайво сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК" звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №401090000/2014/00028 від 20.03.2014 року, рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000028/1 від 20.03.2014 року, стягнення зайво сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість у розмірі 9195,45 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Вінницької митниці Міндоходів №401090000/2014/00028 від 20.03.2014 року у митному оформленні товарів. Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000028/1 від 20.03.2014 року. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Торгтехніка - ПАК» зайво вимушено сплачену за митне оформлення товару суму податку на додану вартість 9195,45 грн. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Торгтехніка - ПАК» понесені судові витрати (судовий збір) в сумі 182,70 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" зайво вимушено сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість 9195,45 грн. та судового збору в сумі 182,70 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" зайво вимушено сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість 9195,45 грн. відмовлено. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" судовий збір в розмірі 91,35 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Вінницька митниця Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК" є юридичною особою та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з виробництвом гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

25 липня 2011 року між ПП "Торгтехніка-ПАК" - "Покупець" та ILIM TRADING SA, Женева, Швейцарія - "Продавець" було укладено Контракт №1.05.20360.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 Контракту, Продавець продав, а Покупець купив картон (крафтлайнер) і флютінг виробництва філіалу ВАТ "Група Ілім" в м. Коряжма.

За умовами п. 3.1 Контракту ціна за товар, включаючи упаковку і маркування, вказується в доларах США за одну метричну тонну (МТ) в Додатках до Контракту, які являються його невід'ємними частинами у відповідності до специфікацій по конкретним додаткам.

Додатковою угодою №23 від 06.12.2012 до даного Контракту №1.05.20360.071 сторонами було погоджено ціну картону в сумі 710 дол. США. за 1 МТ.

В січні 2013 року папір для гофрування у рулонах, в кількості 29515 кг., був розмитнений позивачем за основним методом - за ціною контракту - 710 дол. США за 1 МТ, ціна товару склала 167498,51 грн., курс валюти 7,993, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2013/000902, інвойсом №8713000266 від 15.01.2013 року.

12 лютого 2013 року між позивачем та ILIM TRADING SA, Женева, Швейцарія укладено Додаткову угодою №25 до Контракту №1.05.20360.071. Так, сторонами було погоджено нову ціну картону, яка склала 690 дол. США. за 1 МТ, тобто, продавцем було зменшено для позивача ціну товару на 20 дол. США. Задля уникнення спору з митницею щодо митної вартості товару та обраного методу визначення митної вартості товару, позивач в квітні 2013 року картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в кількості 28693 кг. розмитнив за другорядним методом - резервним за ціною 710 дол. США за 1 МТ, ціна товару склала 162 833,64 грн., курс валюти 7,993, яка була встановлена попередньою додатковою угодою №23 від 06.12.2012 до Контракту, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2013/006542, інвойсом №8713002719 від 28.03.2013 року.

25 листопада 2013 року між позивачем та ILIM TRADING SA, Женева, Швейцарія було підписано додаткову угоду №27 до Контракту №1.05.20360.071 та було встановлено нову ціну товару на рівні 660 дол. США за 1 МТ. Незважаючи на більш низьку вартість товару, позивач в грудні 2013 року картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в кількості 44 858 кг, розмитнив за другорядним методом - резервним за старою ціною в сумі 710 дол. США за 1 МТ., ціна товару склала 254570,50 грн., курс валюти 7,993, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2013/027994, інвойсом №8713011012 від 19.12.2013 року.

Враховуючи велику кількість додаткових угод до Контракту №1.05.20360.071, 01.01.2014 року між ПП "Торгтехніка-ПАК" та ILIM TRADING SA було укладено новий контракт №1.05.24243.024 на аналогічних умовах що й попередній. Додатковою угодою №1 від 11.02.2014 року до даного Контракту сторонами було зафіксовано ціну товару в сумі 670 дол. США за 1 МТ.

18 березня 2014 року позивачем на МП "Вінниця-Центральний" до митного оформлення було подано ВМД №401090000/2014/004993 з метою митного оформлення картону двошарового для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в кількості 41346 кг, за другорядним методом - резервним за ціною 710 дол. США за 1 МТ., ціна товару склала 286417,30 грн., курс валюти 9,7568. Зазначена ціна була встановлена попередньою додатковою угодою №23 від 06.12.2012 року до Контракту №1.05.20360.071 від 25.07.2011 року, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2014/004993.

Разом з ВМД №401090000/2014/004993 позивачем було подано товаросупровідні документи, а саме: платіжне доручення №118 від 21.02.2014 року; інвойс (рахунок-фактура) №8714002128 від 07.03.14 року; залізнично-дорожня накладна №АУ 702098 від 06.03.2014 року; товаросупровідний документ №577652 від 02.03.2014 року; рахунок-фактура №21969 від 03.03.14 року; залізнично-дорожня накладна №2719 від 06.03.2014 року (радіоекологічний контроль); відомість про товар б/н від 02.03.2014 року, декларація про походження товару №21969 від 03.03.2014 року; сертифікат якості від 02.03.2014 року; декларація на товари №10203020/030314/0002314 від 03.03.2014 року.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації (далі - ВМД ) не погодився та відмовив у митному оформленні товарів на підставі зазначеної ВМД.

20 березня 2014 року Вінницькою митницею було складено та видано позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №401090000/2014/00028, оскільки в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Також, Вінницькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000028/1 від 20.03.2014 року, відповідно до якого визначена Вінницькою митницею Міндоходів митна вартість товару - картону склала 330 791,82 грн., тобто ціна за 1 МТ картону була збільшена на 110 дол. США та склала 820 дол. США за 1 МТ. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало те, що у митного органу наявна інформація про вартість схожого товару, яка є більшою, ніж задекларована позивачем.

З метою здійснення митного оформлення товару 21 березня 2014 року ПП "Торгтехніка-ПАК" подало ВМД №401090000/2014/005219 із зазначенням вказаної Вінницькою митницею Міндоходів митної вартості товару - 820 дол. США за 1 МТ. Позивачем за митне оформлення фактично було сплачено ПДВ в сумі 68547,90 грн.

Не погодившись з прийнятими Вінницькою митницею Міндоходів рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судами, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач керувався інформацією з Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби. Так в рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митної вартості схожого товару, що був оформлений у митному відношенні, яке призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості. Числове значення митної вартості товарів є МД №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року.

У вантажно-митній декларації №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року в якості товару зазначений картон з вибіленим поверхневим шаром із сульфатної хвойної целюлози (код товару 4805910000), не каландрований, умови поставки - СРТ, ціна вищезазначеного картону складає 820 доларів США.

Також, в даній автоматизовані системі містяться також відомості про вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/27994 від 27.12.2013 року, в якій в якості товару зазначений картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах (код товару 4805910000), каландрований, умови поставки - DAF. При цьому, ціна вищезазначеного картону складає 630 доларів США.

Крім того, позивачем на вимогу Вінницької митниці Міндоходів надавались прайс-листи виробника, звіт 0-25 про експертну оцінку товару, що ввозиться на митну територію України приватним підприємством "Торгтехніка-ПАК", складений 19 березня 2014 року оцінювачем Вінницької торгово-промислової палати у відповідно до якого ціна картону становила 700 дол. США за 1МТ.

При цьому, судами попередніх інстанцій досліджувався лист АУП "УкрПапір" №414, в додатках якого міститься інформація щодо вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що картон, який ввозився позивачем та картон, ввезений відповідно до вантажно-митної декларації №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року є різними за своїми характеристиками.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів наявне, зокрема, у випадку, якщо документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, проте висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим.

Щодо не надання позивачем всіх витребуваних митницею документів, то судами обґрунтовано відхилено такі доводи відповідача, оскільки під час проведення митного контролю позивачем одночасно з поданням МД для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу надано всі необхідні документи, які підтверджують дійсну ціну товару.

Таким чином, під час проведення митного контролю, одночасно з поданням МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару. Проте, відповідачем необґрунтовано було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів, визначених ч.3 ст.53 МК України, у зв'язку з наявними розбіжностями в поданих документах.

Враховуючи наведене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про необґрунтованість і протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Вінницької митниці Міндоходів відхилити, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: