Ухвала суду № 53365829, 04.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/9991/74564/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Борисенко І.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

та заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року

у справі № 2270/4923/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента»

до 1. Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області (правонаступником якої є Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області),

2. Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області

про визнання протиправним та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області (далі - відповідач-2) про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000341502 від 08 червня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на 81908,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ювента» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальній сумі 95650,00 грн., у тому числі: за липень 2010 року - 1007,00 грн., за серпень 2010 року - 12735,00 грн., за квітень 2011 року - 81908,00 грн. (в редакції заяви про зміну предмету позову від 10 серпня 2012 року № 370).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Славутської ОДПІ в Хмельницькій області № 0000341502 від 08 червня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ювента» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 95650,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ювента» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1775,58 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Славутська ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У заяві про приєднання до касаційної скарги ГУ ДКС України у Хмельницькій області підтримало вимоги касаційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Ювента», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача-1 - Славутської ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби його правонаступником - Славутською ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга та заява про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Ювента» подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року, у рядках 25.1 яких задекларувало суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у таких розмірах: 60893,00 грн. та 97479,00 грн. відповідно. Разом з деклараціями позивачем були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

В свою чергу, Славутською ОДПІ Хмельницької області на підставі акту перевірки №00047/2301/30801338 від 14 лютого 2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032303/0 від 25 лютого 2011 року, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Ювента» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, зокрема: за липень 2010 року - на 59886,00 грн., за серпень 2010 року - на 84744,00 грн.

Таким чином, суми бюджетного відшкодування, щодо яких у податкового органу відсутні заперечення стосовно їх достовірності, та які просив стягнути позивач, становили: за липень 2010 року - 1007,00 грн., за серпень 2010 року - 12735,00 грн.

Також, ТОВ «Ювента» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, у рядку 23.1 якої задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 390839,00 грн. Разом з декларацією позивачем були подані розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Славутською ОДПІ Хмельницької області була проведена камеральна перевірка ТОВ «Ювента» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, за результатами якої складений акт № 338/15/30801338 від 07 червня 2011 року.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 198.3 статті 198, підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2011 року на 81908,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що сума бюджетного відшкодування за квітень 2011 року виникла за рахунок від'ємного значення березня 2011 року, а саме - результати акту № 334/23/30801338 від 07 червня 2011 року вплинули на суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2011 року.

08 червня 2011 року Славутська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000341502, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Ювента» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 81908,00 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, у справі № 2270/443/12 за позовом ТОВ «Ювента» до Славутської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення позов був задоволений та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000092303 від 10 червня 2011 року, прийняте на підставі акту перевірки № 334/23/30801338 від 07 червня 2011 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: стосовно сум податку на додану вартість, заявлених позивачем до бюджетного відшкодування у липні 2010 року у розмірі 1007,00 грн. та у серпні 2010 року у розмірі 12735,00 грн., податковим органом не приймалися податкові повідомлення-рішення щодо їх завищення або заниження, з огляду на що вказані суми підлягають відшкодуванню; податкове повідомлення-рішення № 0000092303 від 10 червня 2011 року про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 81908,00 грн., яке було прийняте на підставі акту перевірки № 334/23/30801338 від 07 червня 2011 року, було скасоване постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, яка набрала законної сили, з огляду на що оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0000341502 від 08 червня 2011 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на 81908,00 грн., в основу прийняття якого були покладені висновки акту перевірки № 334/23/30801338 від 07 червня 2011 року, також підлягає скасуванню; сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у квітні 2011 року, у розмірі 81908,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, оскільки була зменшена податковим органом неправомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно положень підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявлених ним сум бюджетного відшкодування у липні 2010 року у розмірі 1007,00 грн. та у серпні 2010 року у розмірі 12735,00 грн., або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Славутська ОДПІ Хмельницької області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати ці суми коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не був виконаний відповідачами, чим були порушені права позивача.

Відповідно до пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та знайшло своє відображення у акті перевірки, єдиною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на 81908,00 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення рішення податковий орган визначив результати акту перевірки №334/23/30801338 від 07 червня 2011 року про завищення ТОВ «Ювента» від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2011 року на суму 81908,00 грн.

Разом з цим, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, у справі № 2270/443/12 за позовом ТОВ «Ювента» до Славутської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення позов був задоволений та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000092303 від 10 червня 2011 року, прийняте на підставі акту перевірки № 334/23/30801338 від 07 червня 2011 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2012 року (К/9991/34103/12) Славутській ОДПІ Хмельницької області було відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями пунктів 200.7, 200.10, 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Обов'язок, передбачений Податковим кодексом України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не був виконаний відповідачами, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій, дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Славутської ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області та заява ГУ ДКС України у Хмельницькій області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.В. Борисенко

______ А.М. Лосєв