Ухвала суду № 53365796, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Київ К/800/62445/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Головного управління Державної Казначейської служби м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім полімери" до Київської митниці Міндоходів, третя особа: Головне управління Державної Казначейської служби м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» звернулось до суду з позовом про визнання противною відмову Київської митниці Міндоходів у поверненні надмірно сплачених до бюджету митних платежів та про зобов'язання відповідача підготувати висновок щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів за митними деклараціями № 125110010/2013/960138 від 18.10.2013 р. та № 125110010/2013/960255 від 24.10.2013 р. і направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2014 року, залишеною без задоволення ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Київської митниці Міндоходів у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» надмірно сплачених до бюджету митних платежів, оформленої листом № 06.1-47/2/12-5821 від 22.07.2014 року. Зобов'язано Київську митницю Міністерства доходів і зборів підготувати висновок щодо повернення суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість по вантажно-митним деклараціям: від 18.10.2013 р. № 125110010/2013/960138 та від 24.10.2013 р. № 125110010/2013/960255 з відповідного бюджету, в тому числі підтвердження зарахування спірних коштів до Державного бюджету України до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві та подати його останньому до виконання.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову, третя особа подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.10.2013 р. з метою митного оформлення товару ТОВ «Белтім Полімери» подано митну декларацію № 125110010/2013/960115.

18 жовтня 2013 р. Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010080/2.

Після прийняття митним органом названого рішення ТОВ «Белтім Полімери» подало до Київської митниці Міндоходів декларації № 125110010/2013/960138 від 18.10.2013 р. та № 125111110/2013/960255 від 24.10.2013 р. за якими здійснено митне оформлення товару.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 р., визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці митний пост «Східний термінал» Державної митної служби України про коригування митної вартості № 125110010/2013/010080/2 від 18.10.2013 р.

ТОВ «Белтім Полімери» звернулось до відповідача із заявою про повернення суми податку на додану вартість, що становить різницю між сумою митних платежів, обчислених відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом та сумою митних платежів визначеної виходячи з митної вартості товару, визначеної декларантом.

Листом № 06.1-47/2/12-5821 від 22.07.2014 р. Київська митниця Міндоходів відмовила у задоволенні заяви позивача.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність зазначеної відмови з огляду на таке.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

За змістом пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за № 1097/14364 (надалі за текстом - «Порядок»), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІІ названого Порядку для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно з пунктом 7 Розділу ІІІ Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач у встановленому порядку та за наявності передбачених законом підстав звернувся до митного органу для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів. Проте, митний орган, у порушення закону, відмовився від виконання своїх обов'язків, не здійснив ніяких дій щодо повернення надмірно сплаченого податку.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Переглядаючи рішення попередніх судових інстанцій у касаційному порядку Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Рішеннями судів попередніх інстанцій було визнано протиправними дії Київської митниці Міндоходів та зобов'язано останню вчинити дії.

Між тим, дії, бездіяльність чи рішення третьої особи - Головного управління Державної Казначейської служби м. Києва, у цій справі не оскаржувались.

Завдання і предмет адміністративного судочинства обумовлюють більшість його особливостей, які відрізняють його від інших видів судочинства. Завдання відображає спрямованість адміністративного судочинства - його кінцеву мету, а предмет вказує на сферу правовідносин, на яку поширено юрисдикцію судів, що здійснюють адміністративне судочинство.

Зміст та спрямованість правосуддя, в тому числі і в адміністративній справі, випливають із головного обов'язку правової держави - утвердження і забезпечення прав та свобод людини. Призначенням судової влади є захист лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів учасників правовідносин через здійснення правосуддя.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

За таких обставин, з огляду на те, що третю особу не було зобов'язано судовим рішенням вчиняти будь-які дії, у задоволенні касаційної скарги належить відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Державної Казначейської служби м. Києва відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: