Ухвала суду № 53365669, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/34207/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року

у справі № 816/6496/13-а

за позовом Приватної Агрофірми «Агроінвест»

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області

про скасування постанов,

встановив:

Приватної Агрофірми «Агроінвест» (далі - ПА «Агроінвест») звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області (далі - Інспекція), в якому просило скасувати постанови Інспекції № П-66-13-Ю, № П-67-13-Ю від 24 жовтня 2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме застосовано до спірних правовідносин норму, яка почала діяти пізніше, ніж виникли спірні правовідносини, та застосовано закон, дія якого не поширюється на спірні правовідносини взагалі.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач вважає касацій скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 02 жовтня 2013 року ПА «Агроінвест» до Інспекції подано декларацію про початок виконання будівельних робіт по «Будівництву комплексу доробки та зберігання зерна по вул. Леніна,1-Б в с. Корнієнки Великобагачанського району Полтавської області».

Відповідач листом від 08 жовтня 2013року за № 7/16-03/1-16/2928 повідомив позивача про відмову у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

14 жовтня 2013 року Інспекцією на підставі наказу її начальника від 08 жовтня 2013 року № 360 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПА «Агроінвест» на об'єкті - Будівництво комплексу доробки та зберігання зерна по вул. Леніна,1-Б в с. Корнієнки Великобагачанського району Полтавської області.

За результатами вказаної перевірки 14 жовтня 2013 року складено акт, яким встановлено порушення позивачем ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, в частині зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині проведення будівельних робіт за відсутності дозвільного документа.

14 жовтня 2013 року відповідачем також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № П-586-13 за фактом виявлених порушень щодо зазначення ПА «Агроінвест» недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт (номер наказу про призначення головного інженера проекту відповідальним за здійснення авторського нагляду, зазначений в декларації про початок виконання будівельних робіт, не відповідає номеру наказу, наданого під час проведення перевірки) та здійснення самовільного будівництва елементів комплексу доробки та зберігання зерна (приміщення для охорони господарського двору) по вул. Леніна, 1-Б в с. Корнієнки Великобагачанського району Полтавської області, що є порушенням ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

24 жовтня 2013 року відповідачем прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- № П-66-13-10, якою у зв'язку зі здійсненням будівництва за відсутності документу, що надає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ПА «Агроінвест» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пп. 4 п. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 103230 грн.;

- № П-67-13-10, якою у зв'язку із зазначенням недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, ПА «Агроінвест» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пп. 4 п. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 103230 грн.

Позивач, не погодившись з вказаними постановами Інспекції, прийнятими за наслідками проведення перевірки, звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із правомірності проведення перевірки та обґрунтованості оскаржуваних постанов про накладення штрафу за допущені позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, при прийнятті яких відповідач діяв у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з неправомірності прийняття Інспекцією двох постанов на підставі одного протоколу, що за є порушенням положення п. 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також прав суб'єкта господарювання, передбачених ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт протягом трьох місяців з дня подання зазначеного документу.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

П.п. 16, 17 Порядку № 553 передбачено за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

За змістом п.п. 2, 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з ч. 1 ст. 36 вказаного закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

П. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена відповідальність, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також за наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

Так, відповідно до змісту п. 4 ч. 2 ст. 2 вказаного закону, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З наведених норм сліду висновок, що поняття «подання декларації» як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності, передбаченої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за порушення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Тобто, суб'єкт містобудування не може нести відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт, яку повернуто йому, оскільки така не може вважається поданою у розумінні закону.

Як встановлено судами, Інспекцією листом від 08 жовтня 2013року за № 7/16-03/1-16/2928 повідомлено позивача про відмову у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

За таких обставин, постанова Інспекції № П-67-13-10 від 24 жовтня 2013 року, якою позивача притягнуто до відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, є незаконною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, вказана правова позиція виключає в цій справі множинність правопорушення, вчинених позивачем.

Тому, з урахуванням наведеного та за умови відсутності доказів, які б могли спростувати здійснення позивачем будівництва без документу, який дає право виконувати будівельні роботи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про скасування постанови Інспекції № П-66-13-10 від 24 жовтня 2013 року. Суд апеляційної інстанції помилково скасував його законне та обґрунтоване рішення в частині вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови Інспекції № П-66-13-10 від 24 жовтня 2013 року з залишенням в силі постанови суду першої інстанції в зазначеній частині вимог. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року в частині скасування постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області № П-66-13-10 від 24 жовтня 2013 року скасувати та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року в цій частині.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: