Ухвала суду № 53365509, 27.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/19873/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року

у справі №813/6657/13-а

за позовом Приватного підприємства «КСД-Захід» (надалі - ПП «КСД-Захід»)

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова)

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 09.04.2013р. №0002811520.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 09.04.2013р. №0002811520 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2162 грн., в тому числі:основний платіж 1729,60, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 432,40грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015р. визнано умови примирення сторін внаслідок досягнення податкового компромісу. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. в частині задоволення позову визнано нечинною, а в решті - скасовано. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 09.04.2013р. №0002811520 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18493,65грн. (основний платіж 16746,51грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1747,14грн). Провадження у даній справі в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 09.04.2013р. №0002811520 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28210,60грн. (основний платіж 22568,49грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 5642,11грн.) закрито.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «КСД-Захід» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з ПДВ податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Втордеревпром» (надалі - ТОВ) за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Цайпер-Україна» (надалі - ТОВ-1) за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» (надалі - ТОВ-3) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп-Союз» (надалі - ТОВ-2) за періоди з 01.09.2011р. по 31.10.2011р. та з 01.12.2011р. по 30.04.2012р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 18.03.2013р. №638/15-20/31589622, в якому зазначено про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р. №0002811520, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46704,25грн. (основний платіж 39315грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 7389,25грн.

Постанова суду першої інстанції частині відмови в задоволенні позову мотивована тим, що право позивача на податковий кредит по господарських операціях з ТОВ, ТОВ-1 та ТОВ-2 не підтверджено необхідними та достатніми первинними документами, які б стверджували реальність та товарність господарських операцій позивача із його контрагентами.

Досліджуючи правомірність формування податкового кредиту у спірному розмірі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позивачем та його контрагентами належним чином виконано договірні зобов'язання, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягало скасуванню повністю.

Разом з цим, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, сторонами було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку з примиренням сторін, внаслідок досягнення податкового компромісу щодо грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням, в розмірі 28210,60грн (основний платіж 22568,49грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 5642,11грн), у порядку визначеному підрозділом 9-2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та сплатою грошового зобов'язання в розмірі 1128,42грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рішення про досягнення податкового компромісу від 19.02.2015р. №2563/10/13-03-15-01/3.

Згідно з п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» №63-VIII від 25.12.2014р. визначено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України».

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Згідно зі ст.203 цього ж Кодексу постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд мав закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог, а судове рішення - визнати нечинним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість решти позовних вимог, мотивуючи своє рішення тим, що позивачем та його контрагентами належним чином виконані договірні зобов'язання, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту, та, скасувавши постанову суду першої інстанції, ухвалив нове судове рішення в цій частині у формі ухвали (чим порушив норми процесуального права, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України).

У зв'зку з цим слід зазначити, що згідно з ч.1 ст.158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

Зазначене є підставою для скасування рішення апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у відповідності до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І.Цвіркун