Ухвала суду № 53365255, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/29869/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі №826/17540/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 23.10.2013 № 1121 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято Інспекцією незаконно, на підставі хибних висновків акту перевірки щодо відсутності на АЗС позивача необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що реалізується.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області проведено планову перевірку з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС № 03/7 товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» (м. Обухів, вул. Жовтнева, 47), за результатами якої складено акт від 18.09.2013 № 001197.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (нафтопродукти), зокрема, інформації щодо бензину автомобільного неетильованого А-95 «Premium» про строк його придатності, обов'язкових дій позивача після його (строку) закінчення, а також можливих наслідків в разі невчинення цих дій.

Постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»» від 23.10.2-13 № 1121 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 65386,04 грн.

Вважаючи зазначене рішення Інспекції незаконним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити, у тому числі, дату виготовлення та строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), а також вимоги у дотриманні справ споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торгівельного обслуговування регулюються Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.

Пунктом 8 Правил передбачено, що відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС.

Відповідно до пункту 9 Правил суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

Пунктом 15 Правил передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій. На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України «Про захист прав споживачів», а також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу чинних на момент виникнення спірних правовідносин норм законодавства убачається, що вимоги щодо переліку належної інформації, яку суб'єкт господарювання повинен своєчасно надати споживачеві для можливості компетентного та свідомого вибору продукції (у тому числі, під час реалізації нафтопродуктів), є чітко регламентовані, а за відсутність зазначеної інформації суб'єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією за результатами перевірки АЗС позивача встановлено, що останнім реалізується бензин автомобільний неетильований А-95 «Premium» (виробник - АТ «Орлен Летува») за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про вказану продукцію, зокрема, про строк придатності бензину та обов'язкові дії після закінчення такого строку.

Як на підставу для задоволення позову позивач посилався на лист АТ «Орлен Летува» від 30.09.2013 року № D12/12.11-9/0616, адресований Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів, за змістом якого виробник надає роз'яснення щодо відсутності в паспортах якості дати виготовлення нафтопродуктів. Зокрема, у листі зазначено, що датою виробництва бензинів, з урахуванням складності технологічного процесу пов'язаного з виробництвом, зберіганням та подальшим відвантаженням нафтопродуктів в адресу підприємств - покупців, слід вважати дату відбору проб.

Також, позивач вказував, що не є виробником бензину автомобільного неетильованого А-95 «Premium», а тому не може нести відповідальність за відсутність у паспорті якості на зазначений бензин дати виробництва товару та терміну його придатності.

Окремо позивач вказував, що відповідно до сертифікату відповідності, бензин автомобільний неетильований А-95 «Premium» (виробник - АТ «Орлен Летува») відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості». При цьому, відповідно до вимог ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості», гарантійний строк зберігання бензинів визначено як 1 рік з дати виготовлення.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені доводи обґрунтовано не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки вказані документи не дають споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про строк придатності бензину та обов'язкові дії після завершення строку придатності.

Факт відсутності достовірної та своєчасної інформації про зазначену продукцію під час судового розгляду позивачем не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: