Ухвала суду № 53364846, 09.11.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"09" листопада 2015 р. Справа № 806/127/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Жарському В.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача - Мороз А.С. ; Левкович Л.А.;

від відповідача- Ус Н.С.;

від Прокуратури Житомирської області - Пустовіт М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Головного територіального управлінння юстиції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" вересня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Держави Україна в особі Головного територіального управління юстиції у Житомирській області , Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною відмову, стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправною відмову Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про відшкодування збитків;

- стягнути з Держави України в особі Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" грошові кошти збитки на загальну суму 2443650,37 грн., з яких 21100,00 грн. - основна сума збитків (загальна вартість майна), 582782,00 грн. - збитки завдані внаслідок інфляційного обезцінення коштів, 706270,20 грн. - збитки пов"язані з упущеною вигодою (дохід, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин розмістивши кошти на депозитному рахунку в банку), 63300,00 грн. - 3% річних від суми боргу, 475874,17 грн. - збитків, пов"язаних з охороною майна, 404424,00 грн. - витрат, пов"язаних з оплатою послуг фахівця в галузі права. Крім того, просило стягнути з Держави України в особі Головного територіального управління юстиції у Житомирській області витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 07 вересня 2015 року по даній справі провадження в частині позовних вимог щодо стягнення коштів в загальному розмірі 1586568,37 грн. (706270,20 грн. - збитки пов"язані з упущеною вигодою, 475874,17 грн. - збитки, пов"язані з охороною майна, 404424,00 грн. - витрати, пов"язані з оплатою послуг фахівця в галузі права) закрито.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що внаслідок неправомірних дій Державної виконавчої служби підприємство зазнало збитків у зв"язку із визнанням прилюдних торгів недійсними та витребування майна за судовими рішеннями, які набрали законної сили. Оскільки повернення майна неможливе, то підприємство просить відшкодувати збитки, пов"язані із придбанням такого майна.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в задоволенні вимоги про відшкодування збитків понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит".

Стягнуто з Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" понесені витрати в сумі 857082 грн.

В апеляційній скарзі Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулось до Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області з вимогою про відшкодування збитків у загальній сумі 1990398,17 грн. (211000,00грн. - вартість майна, 224293,00 грн. - інфляційне знецінення коштів, 674807,00 грн. - проценти по депозитному вкладу, 475 874,17 грн. - кошти за охорону майна, 404424,00 грн. - витрати, пов"язані з оплатою послуг фахівця у сфері права), які підприємство зазнало у зв"язку з визнанням недійсними торгів та витребуванням майна за судовими рішеннями, які набрали законної сили (а.с.18-22).

Листом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 15.12.2014 року №11967/21/3.3-02 відмовлено позивачу в задоволенні вимоги про відшкодування збитків (а.с.23-24).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Встановлено, що господарським судом міста Києва прийнято рішення 21.06.2004р. у справі №26/142, яким стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Спіка" на користь Акціонерного комерційного банку "Росток-Банк" 3199502,65 грн. заборгованості за кредитним договором №1 від 01.02.1996р., 3775913,43 грн. заборгованості за кредитним договором №11 від 29.07.1996р. та 875287,67 грн. заборгованості за кредитним договором №1-19/2001 від 21.03.2001р., всього на загальну суму 7850703,75 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хмелекомбайну, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами та модуль 102х24, що знаходиться в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, а також гірниче устаткування і обладнання.

На виконання рішення та ухвали суду від 02.07.2004р. господарським судом міста Києва видано наказ №26/142 від 02.07.2004 року, який направлено до виконання Відділу Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції.

Постановою ДВС Житомирського обласного управління юстиції від 19.08.2004р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду №26/142 від 02.07.2004р. про стягнення з ЗАТ "Спіка" на користь АКБ "Росток Банк" заборгованості в сумі 7850703,75 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, що належить боржнику, у тому числі, адміністративно-побутовий корпус, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами; модуль 102х24; пилорама для розпилювання каменю, про що свідчить акт опису й арешту майна від 26.08.2004р. та додаток до акту опису й арешту майна.

13.01.2005р. між відділом ДВС Житомирського РУЮ та спеціалізованим державним підприємством "Укрспецюст" в особі Житомирської філії СДП "Укрспецюст" були укладені договори №5060001 та № 5060002 на реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах.

11 березня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит» придбало з прилюдних торгів вищевказане нерухоме майно загальною вартістю 211 000 грн.

04.07.2006 р. ЗАТ «Спіка» звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право власності ТОВ «Лабрадорит», відміну реєстрації в БТІ та в подальшому збільшило вимоги в частині визнання недійсними прилюдних торгів (справа №2/870-НМ). ТОВ «Лабрадорит» по вищевказаній справі пред"явило зустрічний позов про визнання його добросовісним набувачем та визнання права власності.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14 вересня 2011 року по справі №2/870-НМ за позовом Закритого акціонерного товариства про визнання недійсним свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна провадження у справі припинено, а за зустрічним позовом Товариства з обмеженою дальністю «Лабрадорит» про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на майно в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Лабрадорит» відмовлено (т.1 а.с.59-65).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2011 року, рішення господарського суду Житомирської області від 14 вересня 2011 року по справі №2/870- НМ залишено без змін (т. 1 а.с.66-70).

Постановою Вищого Господарського суду України від 22.02.2012 року вказані судові рішення залишено в силі (т.1 а.с.71-75).

З рішень прийнятих у справі №2/870 - НМ, зокрема, з тексту постанови Вищого Господарського суду України від 22.02.2012 року, встановлено порушення підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Житомирського ОУЮ процедури продажу спірного майна, що і стало підставою визнання торгів недійсними, оскільки Держава в особі органу державної виконавчої служби здійснила продаж майна товариству "Лабродарит" з прилюдних торгів в період дії мораторію, запровадженого ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 року у справі №23/167-б про банкрутство ЗАТ "Спіка".

Враховуючи порушення Державою в особі державної виконавчої служби процедури продажу майна, ЗАТ «Спіка» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Лабрадорит» про витребування цього майна (справа №4/5007/37/12).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 року у справі №4/5007/37/12 позов було задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Лабрадорит» про визнання права власності відмовлено (т.1 а.с.76-87).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. у справі №4/5007/37/12 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 14.04.2014р. та ухвалено нове, яким в позові ЗАТ «Спіка» відмовлено та задоволено зустрічний позов ТОВ «Лабрадорит» про визнання права власності (т. 1 а.с.88-96).

Постановою Вищого Господарського суду України від 08 вересня 2014 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р., а рішення суду першої інстанції у справі № 4/5007/37/12 залишено в силі (т. 1 а.с.97-105).

Отже, за результатами розгляду справи витребувано від ТОВ «Лабрадорит» на користь ЗАТ "Спіка" спірне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами спору щодо спірного майна в судовому порядку визнано торги недійсними та витребувано таке майно у ТОВ "Лабрадорит" на користь ТОВ "Спіка".

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Продаж майна з прилюдних торгів відбувся органом державної виконавчої служби на виконання судового рішення .

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про виконавче провадження», збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Також відповідно до ч. 1 ст. 661 ЦК України, у разі вилучення за рішенням суду товару на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 661 ЦК України, правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

Також за аналогією права в п. 31 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що у разі якщо позов власника про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.

В даному випадку продавцем майна виступила Держава Україна, оскільки стороною (продавцем) прилюдних торгів як різновиду правочину виступив державний орган, який, як суб'єкт владних повноважень, вчинив дії по виконанню судового рішення та допустив порушення права позивача і принципу забезпечення законності при продажу майна, власником якого відповідач не являвся, а здійснював продаж примусово від імені держави в порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» № 17 від 21.01.2015р. було ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, та покладено на Міністерство юстиції завдання і функції зокрема щодо реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Також в п. 2 вищевказаної Постанови КМУ встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови, а також

Крім того, зазначеною Постановою КМУ № 17 від 21.01.2015 р. було внесено зміни до до п. 1 «Положення про Міністерство юстиції України», якими віднесено саме до повноважень Мін'юст питання примусового виконання рішень судів, а саме зазначено: «Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань».

Також відповідно до Наказу Мін'юсту від 30 січня 2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, саме на Міністерство юстиції (та його відповідний територіальний орган яким є Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області), як на правонаступників Державної виконавчої служби, покладено відповідні функції щодо організації примусового виконання рішень судів та, відповідно, саме держава в особі відповідного територіального органу юстиції повинна бути відповідачем у справі про відшкодування збитків, завданих в процесі та за наслідками неналежного виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Держава в особі Головного управління юстиції у Житомирській області, як уповноважений державний орган в питанні виконання судових рішень, вже була одним із відповідачів як у справі № 2/870-НМ про визнання публічних торгів недійсними, так і у справі № 4/5007/37/12 про витребування майна. Судовий розгляд у цих справах здійснювався за участі представників Головного управління юстиції у Житомирській області, оскільки мало місце вчинення неправомірних дій Державою в особі державної виконавчої служби (яка входить до системи органів Міністерства юстиції України), пов'язаних з проведенням торгів, що призвело до ухвалення рішення про витребування майна від ТОВ «Лабрадорит» у зв'язку з допущеними державним виконавцем порушеннями.

Тобто Державна виконавча служба виступила в даному випадку як сторона (продавець) правочину купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а орган державної виконавчої служби, який входить в систему органів юстиції, від імені Держави вчинив продаж майна з прилюдних торгів, допустивши порушення. Правочин купівлі-продажу на торгах по суті є діями, спрямованими на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків, а такі дії продавця в свою чергу були визнані незаконними та цей факт чітко вбачається з Постанови ВГСУ від 29 червня 2011 у справі № 2/870-НМ року, де суд вже встановив порушення підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Житомирського ОУЮ процедури продажу, що і стало підставою визнання торгів недійсними, оскільки Держава в особі органу державної виконавчої служби здійснила продаж майна товариству «Лабрадорит» з прилюдних торгів в період дії мораторію, запровадженого Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2005року у справі № 23/167-6 про банкрутство ЗАТ «Спіка».

Вищенаведене спростовують доводи апелянта про те, що відсутня їх вина у заподіянні збитків позивачу.

Судом встановлено, що внаслідок дій апелянта позивач сплатив кошти в сумі 211 000 грн., які зазнали інфляційного знецінення та не мав можливості їх використовувати в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАСУ, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом неневого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Також в згідно зі ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою.

Відповідного ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Внаслідок неправомірних дій апелянта, який є єдиним уповноваженим органом Держави Україна в питаннях примусового виконання рішень, позивач зазнав збитків у зв'язку з визнанням недійсними торгів та витребуванням майна за судовими рішеннями (які набули законної сили).

При цьому, сумою реальних збитків є кошти, які ТОВ «Лабрадорит» фактично сплатило як переможець торгів, перерахувавши їх за майно, яке наразі втрачене позивачем внаслідок витребування через неправомірні дії державного органу, а саме загальна вартість майна складає 211 000 грн.

Враховуючи тривалість судових спорів з 2005 року, кошти, сплачені позивачем за майно, знецінились. Враховуючи офіційні показники рівня інфляції, встановлені органами статистики, сума інфляції становить 582782 грн.

З цим висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Внаслідок визнанням недійсними торгів та витребуванням майна за судовими рішеннями, відповідно до ст.625 ЦК України, позивач має право на відшкодування збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат особи від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за сплачені грошові кошти,

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-38цс1 та від 20.12.2010 року у справі № 3-57 гс10 .

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відтак, з апелянта на користь позивача правильно стягнуто судом першої інстанції інфляційні витрати та 3% річних, нарахованих на суму боргу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено правомірність відмови в задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про відшкодування вищевказаних збитків.

За таких обставин, з урахуванням того, що позивачем понесено збитки внаслідок порушень, допущених органом державної влади в особі Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо неправомірності відмови в їх відшкодуванні та зобов"язання Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" понесені витрати в сумі 857082 грн., а саме: грошових коштів, сплачених за майно - 21100,00 грн., 582782,00 грн. - збитки, завдані внаслідок інфляційного знецінення коштів (211000,00 грн.) та 63300,00 грн. - 3% річних від суми боргу.

Щодо доводів апелянта відносно того, що спір не є публічно-правовимт аГоловне управління юстиції в Житомирській області не є належним відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця, підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченому цивільним законодавством.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У разі завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця особа має право звернутись до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167 ЦК).

До суб'єктів відповідальності за цими нормами належать створені відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим і правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим органи державної влади і управління, які реалізують функції та повноваження, надані державою у сфері управління, виконавчі органи та посадові особи згаданих державних органів.

Як зрозуміло зі змісту Закону України "Про державну виконавчу службу", остання не наділена функціями та повноваженнями у сфері управління, а здійснює лише функції з виконання судових рішень, тому правові підстави для відповідальності на підставі статті 1173 ЦК відсутні.

Таким чином, Головне управління юстиції в Житомирській області є належним відповідачем по даній справі.

Факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку: у цивільному провадженні у разі коли факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця вже встановлено до пред'явлення цивільного позову; у адміністративному провадженні на підставі частини другої статті 21 КАС, якщо вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

В даному випадку позивачем оскаржуються неправомірні дії Держави щодо відмови у відшкодуванні заподіяної шкоди, а отже спір є публічно-правовим.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управлінння юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" вересня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" листопада 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" вул.Зарічна, 6,с.Кам'яний Брід,Коростишівький район, Житомирська область,12511

3- відповідачу/відповідачам: Держава Україна в особі Головного територіального управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний,1,м.Житомир,10014

4-третій особі: Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області - вул. 1-го Травня,24,м.Житомир,10008,