Ухвала суду № 53364383, 30.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2015 р. Справа № 469/285/15-а

Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Старчеус О.П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 23.07.2014 р. і справа № 496/820/14-а 2-а/469/25/14) позовні вимоги задоволені частково, дії УПФУ в Березанському районі щодо відмови в проведені перерахуноку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визнані протиправними. Суд зобов'язав УПФУ в Березанському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірах, передбачених ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2014 р. апеляційна скарга УПФУ в Березанському районі на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 23.07.2014 р. задоволена частково. Суд зобов'язав УПФУ в Березанському районі здійснити ОСОБА_1 з 08 липня 2014 року перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірах, передбачених ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду, відповідно до довідки управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області №7/1-760/14 від 17 червня 2014 р.

З мотивовальної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду вбачається, що між сторонами виник спір щодо правомірності відмови УПФУ в Березанському районі у проведенні з 01 січня 2014 р. перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судці у відставці, у зв'язку з підвищенням грошового утримання (суддівської винагороди) судді, працюючого на відповідній посаді, з урахуванням довідки управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області №7/1-760/14 від 17 червня 2014 року. На час звернення позивача до УПФУ в Березанському районі ч. 3 ст. 138 Закону №2453, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, діяла в редакції, згідно якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 23.07.2014 р. та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2014 р., які вступили в законну силу, встановлено, що ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання нараховується у розмірі 86 відсотків, виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду, враховуючи те, що позивач є суддею у відставці і має такі ж гарантії недоторканості та соціального захисту, як і до виходу у відставку, з урахуванням вимог ст. 19 Конституції України.

В лютому 2015 р. позивач отримав повідомлення з УПФУ в Березанському районі за №491/04 від 02.02.2015 р. з якого вбачається, що відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р.№2453-1789-У1 із змінами, внесеними Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-У11, який набрав чинності з 01.05.2014 р. щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, тому з 08.08.2014 р. ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці виплачується у розмірі 14067,90 грн. (20097,00 х 70%).

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що 02 грудня 2010 року він звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку і з 25 грудня 2010 року він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області і отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86 відсотків від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду, яке нараховане йому на підставі ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-УІ в редакції, яка була чинною на день його звільнення з посади судді.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем на підставі зазначених постанов йому було зроблено перерахунок довічного грошового утримання згідно ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» із змінами, внесеними Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 1 травня 2014 року, відповідно до якого щомісячне довічне грошове утримання йому перераховано в розмірі 70 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати УПФУ в Березанському районі Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків грошового утримання судді з 08 липня 2014 року на підставі статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 7 липня 2010 року № 2453.

За наслідками розгляду адміністративного позову Березанським районним судом Миколаївської області 27 квітня 2015 року прийнято постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції:

визнав дії управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області щодо перерахунку раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - протиправними.

зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області здійснити з 08 липня 2014 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків, передбачених ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду, відповідно до довідки управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області №7/1-760/14 від 17 червня 2014 року.

стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії УПФУ в Березанському районі Миколаївської області, щодо перерахунку пенсії позивачу з 8 липня 2014 року є неправомірними, оскільки предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 25 грудня 2010 року, а тому на момент виникнення спірних правовідносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 і тому перерахунок довічного грошового утримання позивачу з 8 липня 2014 року має здійснюватися у відповідності до положень цього Закону в редакції, яка діяла на момент призначення довічного грошового утримання позивачу.

УПФУ в Березанському районі Миколаївської області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, відповідач вважає, що розрахунок стажу ОСОБА_1 при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач 02 грудня 2010 року звільнений з посади судді Березанського районного суду Миколаївської області у зв'язку з поданням заяви про відставку і з 25 грудня 2010 року перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86 відсотків від заробітної плати судді на підставі статті 138 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону від 07 липня 2010 року.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначено Конституцією України і законами України, зокрема, на час виникнення спірних правовідносин - Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI.

Згідно з частиною другою статті 1 зазначеного Закону, судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.

Відповідно до ч.1 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до ч.2 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Положення ч.ч.1,2 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI були визнані конституційними Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яка, зокрема, визначає підстави для виходу на пенсію державних службовців та її розмір, а також передбачає, що пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Отже, відставка судді є підставою для виникнення спеціальної правоздатності у судді для набуття особливого соціального забезпечення. Зазначена стаття (ст.138), які і в цілому Закон України №2453-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) посилює гарантії незалежності суддів порівняно з іншими категоріями державних службовців, право на пенсію яких передбачено ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII. Зокрема, вона передбачає можливість вибору суддею одного з двох варіантів соціального забезпечення у разі виходу у відставку - отримання пенсії на умовах, визначених статтею ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, або неоподатковуваного щомісячного довічного грошового утримання.

Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 24 грудня 2013 року у справі №21-452а13, в яких було проаналізованост.43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ ("Право судді на відставку") в розрізі її співвідношення з положеннями ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII ("Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям").

Враховуючи аналогічність положень ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ та ч.ч.1,2ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо можливості судді у відставці отримувати пенсію на умовах, передбачених ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, або щомісячне довічне грошове утримання, суд вважає, що висновки Верховного Суду України (постанова від 24 грудня 2013 року у справі №21-452а13) на даний час не втратили своєї актуальності, а тому є преюдиційними під час вирішення даного спору по суті.

Аналіз статті 43 Закону № 2862-XII свідчить про те, що вона регулює відносини, пов'язані з відставкою судді, яка, у свою чергу, є підставою для виникнення спеціальної правоздатності у судді для набуття особливого соціального забезпечення.

Зазначена стаття, як і в цілому Закон № 2862-XII, посилює гарантії незалежності суддів порівняно з іншими категоріями державних службовців, право на пенсію яких передбачено статтею 37 Закону № 3723-XII.

Крім того, апеляційний суд враховує ту обставину, що з постанови Березанського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2014 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року, якою змінено постанову Березанського районного суду вбачається, що відповідача зобов'язано здійснити позивачу з 08 липня 2014 року перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірах передбачених ст. 138 Закону України « Про судоустрій і статус суддів», виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду, відповідно до довідки управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області № 7/ 1- 760/ 14 від 17 червня 2014 року.

Відповіддю відповідача на адресу позивача від 02.02.2015 року підтверджується, що позивачу на підставі вищезазначених постанов суду відповідно до ст. 138 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 № 2453 із змінами, внесеними Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166, який набрав чинності 01.05.2014 року, здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 70 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. (а.с.14).

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу з 08 липня 2014 року є неправомірними, оскільки предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 25 грудня 2010 року, а тому на момент виникнення спірних правовідносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 і тому перерахунок довічного грошового утримання позивачу з 8 липня 2014 року має здійснюватися у відповідності до положень цього Закону в редакції, яка діяла на момент призначення довічного грошового утримання позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на все вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин