Ухвала суду № 53364303, 11.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3912/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства "СКАЙ ЛАЙН" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "СКАЙ ЛАЙН" (далі - ПП "СКАЙ ЛАЙН") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (дал - ДПІ у м. Черкасах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2014 р. №0004072203, №0004062203.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 04.12.2014 р. №0004072203, №0004062203.

На вказану постанову ДПІ у м. Черкасах подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "СКАЙ ЛАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із постачальником - ТОВ «Барій Стандарт» у липні 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.11.2014 р. №483/23-01-22-03/37551353.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 16 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, п. 18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 р. №10, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягало сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 23771,00 грн., та завищено залишок від`ємного значення за липень 2014 року на суму 3454,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкасах винесені податкові повідомлення-рішення від 04.12.2014 р.:

- № 0004062203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 29714,00 грн., в тому числі 23771,00 грн. - основного платежу та 5943,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0004072203 від 04.12.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2014 року в розмірі 3454,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з TOB «Барій Стандарт» на підставі договору поставки від 04.07.2014 р. №16, який відповідає видам діяльності як ПП «Скай Лайн» так і TOB «Барій Стандарт» згідно КВЕД.

Згідно умов вказаного договору TOB «Барій Стандарт» (постачальник) зобов'язалось постачати і передати у власність ПП "СКАЙ ЛАЙН" (покупець), а покупець прийняти товар та сплатити за нього. Згідно п. 2.1 договору, предметом поставки є товар - запчастини до автотранспортних засобів, а поставка товару здійснюється транспортом за згодою сторін.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано: відповідний договір поставки, видаткові накладні №156 від 07.07.2014 р. на суму ПДВ 9995,11 грн., №159 від 07.07.2014 р. на суму ПДВ 8622,18 грн., №166 від 08.07.2014 р. на суму ПДВ 8607,22 грн.; податкові накладні №156 від 07.07.2014 р., №159 від 07.07.2014 р., №166 від 08.07.2014 р.; банківську виписку щодо перерахування коштів по видатковим накладним; товарно-транспортні накладні від 08.07.2014 р. №0013 та посвідчення про відрядження водія ПП «Скай Лайн» - ОСОБА_3. до м. Кіровограда на отримання запчастин по видаткових накладних №156,159,166 від ТОВ «Барій стандарт».

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг наданих послуг, зокрема які саме запчастини до автотранспортних засобів були поставлені, в якому обсязі, за якою ціною та між якими контрагентами.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, у відповідності до договору оренди автомобіля DAF XF 95.480 від 03.07.2014 р., укладеного між ОСОБА_4 - орендодавцем і ПП "СКАЙ ЛАЙН", та акту про приймання -здачі відремонтованих об'єктів, даний автомобіль пройшов плановий ремонт з 21.07.2014 р. по 30.09.2014 р. на суму 163347,08 грн.

Отже, позивачем підтверджено реальність вчинення таких господарських операцій та їх використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про допущені позивачем порушення ґрунтуються на висновках акту документальної позапланової невиїзної перевірки Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 03.10.2014 р. №19/11/23-22-06/38858360 щодо відносин ТОВ «Барій стандарт» з ТОВ "Метіда Трейд", ТОВ "Меркурій Альянс", згідно якого контрагент позивача не має трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей тощо. Тобто, зазначені у акті перевірки обставини стосуються господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

При цьому, в акті перевірки відповідачем, зокрема зазначено, що позивачем отримано в оренду сідлові тягачі марки DAF XF 95.480, за позивачем зареєстровано 12 легкових автомобілів, балансова вартість згідно бухгалтерського обліку підприємства (основні засоби) станом на 31.07.2014 р. становить 816016,70 грн., за ІІІ квартал 2014 р. в штаті працювало 34 особи, а середня заробітна плата працівників за липень 2014 року становила 1142,00 грн.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Разом з тим, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Отже, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 04.12.2014 р. №0004072203, №0004062203, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.М.

Земляна Г.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.