Ухвала суду № 53364215, 03.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2138/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг" звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС Київської області №0006241501 від 02.04.2015.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на відсутність факту реєстрації податкової накладної від 28 листопада 2014 року № 6 в Єдиному реєстрі судових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю та Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було укладено договір № 071020131 про визнання електронних документів (а.с. 55-56).

26 березня 2015 року податковим органом у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг" за листопад 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2015 №536/15-01/38757831 (а.с.6-10).

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.06 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за листопад 2014 року на суму 14 795 грн. 42 коп.

На підставі акту та за результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 №0006241501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18 494, 27 грн., з яких за основним платежем - 14795,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3698,85 грн. (а.с.11).

На думку податкового органу у декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року (від 15.12.2014 №9072365373), додатку 5 до неї (від 15.12.2014 №9072365318), додатку 1 (від 15.12.2014 №9072365316), додатку № 2 (від 15.12.2014 №9072365279), додатку 8 (від 15.12.2014 №9072365287) та реєстру отриманих та виданих податкових накладних (від 15.12.2014 №9072364964) підприємством до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ 14 795,42 грн. за податковою накладною від 28.11.2014 № 6 по контрагенту ПБП «ІНТЕГРОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ», що не зареєстрована в ЄРПН .

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Пунктами 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України встановлено, що Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 49.3, абзацом 2 п. 49.4 вказаної статті встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.п. 49.9.1 п. 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 200 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.9 ст. 201 ПК України встановлено, що не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 15.12.2014 засобами телекомунікаційного зв'язку відповідачу було подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року із додатками №1,5,8 (а.с.65-69), яку прийнято відповідачем, що підтверджується квитанцією №2, згідно якої документ доставлено 15.12.2014 о 17:05 год. (а.с.64).

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад 2014 року до суми податкового кредиту з податку на додану вартість було включено суму податку на додану вартість 43 128,76 грн. по взаємовідносинах з контрагентом позивача ПБП «ІНТЕГРОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (а.с.68 зворот).

В Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що доданий до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року позивачем неправильно зазначено дату складання податкової накладної, а саме « 28.11.2014» замість правильної « 28.10.2014» (а.с.12).

22.01.2015 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року (а.с.60-63). Уточнюючий розрахунок отримано відповідачем 22.01.2015 о 17:16 год., що підтверджується квитанцією № 2 (а.с.71).

Також, було виправлено помилку в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що доданий до декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року (а.с.80). Реєстр отримано відповідачем 12.02.2015 10:39 год., що підтверджується квитанцією №2 (а.с.75).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що на момент проведення відповідачем камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТРК ІНЖИНІРИНГ» за листопад 2014 року, податкова накладна № 6 від 28.10.2014 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2014 рік від 22.01.2015 та усунуто помилку в даті даної податкової накладної.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 листопада 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.