Ухвала суду № 53363987, 01.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 808/1078/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. у справі №808/1078/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі по тексту - відповідач, податковий орган, ДПІ у Шевченківському районі м.Києві):

- від 26.06.2013 року №23/17.20, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - СГД (11010500) на загальну суму 48337 грн. 81 коп., у тому числі за основним платежем - 38670 грн. 25 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9667 грн. 56 коп.; №25/17.20 від 26.06.2013, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем (21081100) у розмірі 510 грн.;

- від 13.11.2013р. №453/17.01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (14010100) на загальну суму 61586 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - 49269 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12317 грн. 25 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось про необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті зазначені рішення. Позивач спростовує висновки податкового органу щодо нереальності господарських взаємовідносин з ПП "АТМ", які, на думку відповідача, не спричиняються реального настання правових наслідків.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 26.06.2013 №23/17.20 в повному обсязі, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.11.2013 № 453/17.01 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 48389 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 12097 грн. 25 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.06.2006р. та є платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100235102 від 01.08.2009р.).

З матеріалів спрваи вбачається, що податковим органом в період з 15.04.2013 по 26.04.2013 проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено Акт № 665/17.20-23/НОМЕР_1 від 13.05.2013 (а.с. 15-42), в якому зазначено про порушення позивачем:

- підпункту 16.1.5 пункту 16.1. статті 16, пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, а сааме: ФОП ОСОБА_2 на письмову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 2185/К/17.20-21 від 01.04.2013 до перевірки не надав книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи-підприємці;

- підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, а саме: заниження ФОП ОСОБА_2 чистого оподатковуваного доходу на суму 241196грн. 43 коп., у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 у 2012 році до складу одержаного валового доходу включив не всі суми від здійснення підприємницької діяльності в сфері будівельно-монтажних робіт, спеціалізованої діяльності у сфері дизайну, діяльності готелів (хостелів) отримані на розрахунковий рахунок, чим занизив валовий дохід на 12628 грн. 27 коп., а також не правомірно відніс до складу валових витрат витрати на загальну суму 228568 грн. 16 коп., понесені в травні, червні, липні вересні, та жовтні 2012 року, які були виплачені (перераховані) на користь ПП "АТМ", у зв'язку з тим, що операції з купівлі-продажу з даним підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків, їх не можна вважати пов'язаними з отриманням доходів;

- пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 статті 200, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 Податкового кодексу України, а сааме: ФОП ОСОБА_2 неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за товари (послуги), які не призначаються для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування), та суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними на загальну суму 49269 грн.

За висновками відповіача, дані порушення призвели до завищення задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 17 податкової декларації з ПДВ) на загальну суму 49269 грн., та відповідно призвели до заниження позитивного значення різниці між сумою ПЗ та сумою ПК (рядок 18 податкової декларації з ПДВ) та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 49269 грн. (а.с. 40-41).

На підставі Акту перевірки № 665/17.20-23/НОМЕР_1 від 13.05.2013р. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві 26.06.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 23/17.20, яким позивачу збільшено суду грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - СГД (11010500) на загальну суму 48337 грн. 81 коп. у тому числі за основним платежем 38670 грн. 25 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9667 грн. 56 коп. (а.с. 43-45);

- № 24/17.20, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (14010100) на загальну суму 73903 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем - 49269 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24634 грн. 50 коп. (а.с. 46-48);

- № 25/17.20, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем (21081100) у розмірі 510 грн. (а.с. 49-50).

За результатами адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень рішенням № 1517/К/26-15-10-08 від 01.10.2013 Головного управління Міндоходів у м. Києві скаргу позивача задоволено частково: податкове повідомлення-рішення № 24/17.20 від 26.06.2013 скасовано в частині сплати штрафних санкцій на суму 12317,25 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін; податкові повідомлення-рішення № № 25/17.20, 23/17.20 від 26.06.2013 залишені без змін (а.с.51-58).

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акту перевірки № 665/17.20-23/НОМЕР_1 від 13.05.2013 та з врахуванням рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1517/К/26-15-10-08 від 01.10.2013 про результати розгляду скарги позивача прийнято податкове повідомлення-рішення № 453/17.01 від 13.11.2013, яким позивачу збільшено сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість (14010100) на загальну суму 61586 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем 49269 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12317 грн. 25 коп. (а.с. 59).

За результатами подальшого адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.62-68).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За визначенням, наданим в підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доходи це - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно з п. 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування для фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до 178.3 статті 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Як визначають норми пункту 177.4 цієї ж статті, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як зазначає відповідач в акті перевірки, у перевіреному періоду позивач мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "АТМ" в травні, червні, липні, вересні та жовтні 2012 року щодо надання послуг оформлення магазинів (демонтаж та монтаж елементів), виготовлення елементів вивісок та лайтбоксів.

Позивачем отримано від ПП "АТМ" вищезазначені послуги згідно з податковими накладними № №381 від 31.10.2012, 380 від 31.10.2012, 778 від 15.09.2012, 697 від 03.07.2012, 698 від 09.07.2012, 534 від 19.06.2012, 358 від 16.05.2012, 359 від 31.05.2012, факт отримання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № № 800, 1441, 2155, 2156, 3897,4302,4303 (а.с. 71-77, 78-85).

За отримані послуги позивач розрахувався з ПП "АТП" у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № № 57 від 31.05.2012, 54 від 25.05.2012, 51 від 22.05.2012, 39 від 23.04.2012, 75 від 11.07.2012, 63 від 19.06.2012, які містяться в матеріалах справи (а.с. 177-181).

Сума сформована по взаємовідносинам з ПП "АТП" протягом періоду з травня по жовтень 2012 року у розмірі 228568 грн. 16 коп. включена позивачем до складу валових витрат.

В Акті перевірки № 665/17.20-23/НОМЕР_1 від 13.05.2013 податковий орган також зазначає, що ФОП ОСОБА_2 неправомірно відніс до складу валових витрат витрати у розмірі 228568,16 грн. понесені в травні, червні, липні, вересні та жовтні 2012 року, які були виплачені на користь ПП "АТМ" за послуги з оформлення магазинів, виготовлення елементів вивісок та лайтбоксів. У зв'язку з тим, що операції купівлі-продажу з ПП "АТМ" не спричиняють реального настання правових наслідків, то їх не можна вважати пов'язаними з отримання доходів.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на Акті ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП "АТМ", в якому зазначено, що за податковою адресою ПП "АТМ" особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити неможливо, що в свою чергу, обумовлює відсутністю первинних та бухгалтерських документів, які б засвідчували здійснення господарської діяльності. Крім того, встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо реальності вчинених операцій між позивачем та його контрагентом.

Так, податковим органом не доведено, що зміст правочинів позивача з його контрагентом - ПП "АТМ" суперечить актам цивільного законодавства. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків. Загалом, реальність вчинення господарської операції пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності третьої особи, про що зазначається в акті перевірки.

Доводи податкового органу щодо оцінки договору з точки зору нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Крім того, судом враховано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 по справі № 804/1268/13-а визнані протиправними дії ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "АТМ", за результатами якої складено акт № 7198/22-4/24606641, яка 22.05.2013 набрала законної сили.

Надані представником позивача первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та ПП "АТМ", складені у відповідності до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні", пункту 2.4. статті 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо завищення позивачем витрат на суму 228568 грн. 16 коп. необґрунтованими. Тобто порушення з боку позивача вимог п. 164.1 ст. 164, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України не доведено.

Щодо висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 49269 грн. та, відповідно, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 49269 грн., слід зазначити наступне.

Формуючи висновок про завищення позивачем податкового кредиту, відповідач виходив з того, що позивачем до складу податкового кредиту по податку на додану вартість віднесено суми по операціям ПП "АТМ" за період з травня по жовтень 2012 року на загальну суму 45714 грн., та внаслідок віднесення до складу податкового кредиту по податку на додану вартість суми 3555 грн., яка, як стверджує податковий орган, не підтверджена податковими накладними.

Цей висновокм стосується господарських правовідносин позивача з наступними контрагентами: ТОВ "Інфомедія" (на суму ПДВ 224 грн. 55 коп.), ТОВ "Київстар ДЖ.Ес.Ем." (на суму ПДВ 329 грн. 41 коп.), з ТОВ "Авіто Фешн Клаб Інтернешнл" (на суму ПДВ 680 грн.), ПП "Фор-Саж" (на суму ПДВ 1297 грн. 32 коп.), з ТОВ "АГТ Плюс" (на суму ПДВ 533 грн. 51 коп.), ТОВ "Кабанчик" (на суму ПДВ 23 грн. 11 коп.), ТОВ "А1 Секьюріті Сервіс" (на суму ПДВ 41 грн. 67 коп.), ТОВ "Кабанчик" (на суму ПДВ 241 грн. 06 коп.) , ТОВ "Кабанчик" (на суму ПДВ 81 грн. 85 коп.), ТОВ "Дієса" (на суму ПДВ 61 грн. 62 коп.), ТОВ "А1 Секьюріті Сервіс" (на суму ПДВ 41 грн. 67 коп.) (а.с. 35-37).

Як встановлено судом, обставини здійснення господарських операцій з ПП "АТМ" відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача, як зафіксовано в самому Акті перевірки, що підтверджує їх реальність та спростовує висновки про завищення податкового кредиту на суму ПДВ 45714 грн.

Суд також вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту на суму ПДВ 3555 грн. внаслідок непідтвердження податковими накладними.

Згідно з пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

За приписами статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, до суду надано податкові накладні, що виписані ТОВ "Інфомедія" № 377 від 30.08.2011 на суму ПДВ 224 грн. 55 коп., ТОВ "Київстар ДЖ.Ес.Ем." № 122533/006 від 31.08.2011 на суму ПДВ 329 грн. 41 коп., з ТОВ "Авіто Фешн Клаб Інтернешнл" № 35 від 08.012.2011 на суму ПДВ 680 грн., ПП "Фор-Саж" № 48 від 22.02.2012 на суму ПДВ 479 грн. 32 коп., ПП "Фор-Саж" № 9 від 02.02.2012 на суму 818 грн., ТОВ "Дієса" № 2290 від 07.04.2012 на суму ПДВ 400 грн. 30 коп., ТОВ "А1 Секьюріті Сервіс" № 8 від 02.02.2012 на суму ПДВ 98 грн. 50 коп. (а.с. 95-101).

Крім того, позивачем до суду надані платіжні доручення № № 66 від 30.08.2011, 68 від 30.08.2011, 94 від 08.12.2011, 17 від 20.02.2012, 9 від 01.02.2012, 8 від 01.02.2012, які підтверджують розрахунок позивача з ТОВ "Інфомедія", ТОВ "Київстар ДЖ.Ес.Ем.", ТОВ "Авіто Фешн Клаб Інтернешнл", ПП "Фор-Саж", ТОВ "А1 Секьюріті Сервіс" у безготівковій формі та свдчать про оплату отриманих послуг (а.с. 178-180).

Разом з тим, непідтвердженою є сума ПДВ у розмірі 879 грн. 53 коп., яка віднесена до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Кабанчик" на загальну суму 346 грн. 02 коп. та з ТОВ "АГТ Плюс" на суму 533 грн. 51 коп.

Вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Матеріали спрваи підтверджують, що ПП "АТМ" на час здійснення відповідних господарських операцій було у встановленому законодавством порядку зареєстровано як платник ПДВ. Доказів анулювання свідоцтва платника контрагента позивача податковим органом до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні вищезазначених послуг.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції обґрунтовані. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. у справі №808/1078/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. у справі №808/1078/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна