Постанова № 53363901, 09.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2015 рокусправа № 804/6251/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача Гаценка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в справі № 804/6251/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003432206 від 29.12.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 137515,71 грн., з яких 110012,57 грн. - основний платіж, 27503,14 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «БК Гранд-Моноліт» та ТОВ «Арктік Торг» є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на відсутність у контролюючого органу повноважень на здійснення аналізу порушень цивільного та господарського законодавства, оскільки таке законодавство не регулює податкові правовідносини. Також зазначає про необґрунтованість висновку відповідача про недоведеність фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару через неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. На думку позивача, господарські операції з контрагентами та підприємствами-покупцями підтверджені первинними документами, що свідчить про правомірне формування податкового кредиту. Посилання суду першої інстанції на встановлення в ході перевірки відсутності реєстрації транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення товару, не відповідає дійсності, оскільки в акті перевірки зазначено про відсутність реєстрації ТОВ «Інформаційна транспортна агенція України» в довіднику власників автомобілів. Також апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про не підтвердження позивачем належними доказами факту отримання товарів від контрагентів через неявку до судового засідання в якості свідків керівників контрагентів, при цьому вказує на неотримання цими особами ухвали суду.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської міської ради 17.10.2001 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31551274, перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 04895677.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2014 р. Криворізькою південною ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Індустріясервіс» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт» за липень 2014 р., за результатами якої складено акт № 1175/22.06/31551274 від 16.12.2014 р. Перевіркою встановлено, що господарські операції між ТОВ «Арктік Торг», ТОВ «БК Гранд-Моноліт» та ТОВ «Індустріясервіс» не підтверджені належним чином складеними первинними документами. Операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів, робіт (послуг) фактично не проводились, та, як наслідок, у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів, робіт (послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю, а оформлені неналежним чином первинні документи, не містять доказовості первинного документа, що свідчить про нереальність господарських операцій, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «Індустріясервіс» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій всього у сумі 110012,57 грн., у тому числі з ТОВ «Арктік Торг» завищено податковий кредит за липень 2014 р. на суму 23387,51 грн., з ТОВ «БК Гранд-Моноліт» завищено податковий кредит за липень 2014 року на суму 86625,06 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000343206 від 29.12.2014 р. (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 110012,57 грн. за основним платежем та 27503,14 грн. за штрафними санкціями.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ «Індустріясервіс» у липні 2014 р. мало взаємовідносини з ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт».

ТОВ «Арктік Торг» по відношенню до ТОВ «Індустріясервіс» виступало постачальником товару - вогнезахисного матеріалу на підставі договору купівлі-продажу № 219 від 20.02.2014 р.

ТОВ «Індустріясервіс» у липні 2014 р. мало взаємовідносини з ТОВ «БК Гранд-Моноліт» на підставі договору підряду № 01/07-2014 від 20.02.2014 р. та договору купівлі-продажу № 05/05/14ю від 18.03.2014 р. ТОВ «БК Гранд-Моноліт» по відношенню до ТОВ «Індустріясервіс» виступало постачальником послуг та постачальником товару.

Судом першої інстанції фактично не здійснювався аналіз спірних господарських операцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень акту перевірки, а також з не підтвердження позивачем належними доказами факту отримання товару та послуг, що первинні документи, якими позивач підтверджує здійснення господарської операції, не свідчать про реальність укладених угод.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Індустріясервіс» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт» за липень 2014 р., за результатами якої складено акт № 1175/22.06/31551274 від 16.12.2014 р. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Індустріясервіс» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення суми податкового кредиту за липень 2014 р. на суму 110012,57 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього в сумі 110012,57 грн. за липень 2014 р., в тому числі по ТОВ «Арктік Торг» - на 23387,51 грн., по ТОВ «БК Гранд Моноліт» - на 86625,96 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.12.2014 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003432206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 137515,71 грн., в тому числі за основним платежем - 110012,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27503,14 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про нереальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд Моноліт» у липні 2014 р., про що свідчить неподання контрагентами позивача податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 р. та серпень 2014 р., суми податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ТОВ «Індустріясервіс», не включені до складу податкових зобов'язань за липень 2014 р., неможливість ведення контрагентами господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2014 р. сформований, зокрема, по господарським операціям з ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд Моноліт».

Так, ТОВ «Індустріясервіс» укладено з ТОВ «Арктік Торг» договір купівлі-продажу № 219 від 20.02.2014 р., за умовами якого позивач придбаває товар, найменування, кількість якого визначається у рахунках-фактурах або видаткових накладних (а.с. 56).

Фактичне отримання товару (вогнезахисного матеріалу, сольвенту нафтового) за вказаним договором у липні 2014 р. підтверджено накладними № 01/07 від 01.07.2014 р., № 02/07 від 07.07.2014 р., № 03/07 від 03.07.2014 р., № 07/07 від 07.07.2014 р.; податковими накладними № 174 від 01.07.2014 р. на суму поставки 46423,44 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7737,24 грн., № 177 від 02.07.2014 р. на суму поставки 900 грн., в тому числі податок на додану вартість - 150 грн., № 175 від 03.07.2014 р. на суму поставки 46423,44 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7737,24 грн., № 176 від 07.07.2014 р. на суму поставки 46578,18 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7763,03 грн. Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 57-67, 93).

18.03.2014 р. позивачем укладено договір купівлі-продажу № 05/05/14 з ТОВ «БК Гранд-Моноліт», за умовами якого позивач придбаває товар, найменування, кількість якого визначається у рахунках-фактурах або видаткових накладних (а.с. 68).

Фактичне отримання товару (сольвент нафтовий, фарба вогнезахисна) за вказаним договором у липні 2014 р. підтверджено накладними № 26/07/Г від 26.07.2014 р., № 01/07/Г від 01.07.2014 р., № 02/07/Г від 02.07.2014 р., № 04/07/Г від 04.07.2014 р., № 10/07/Г від 10.07.2014 р., № 14/07/Г від 14.07.2014 р., № 16/07/Г від 16.07.2014 р., № 17/07/Г від 17.07.2014 р., № 21/07/Г від 21.07.2014 р. № 23/07/Г від 23.07.2014 р., № 25/07/Г від 25.07.2014 р. (а.с. 69-79); податковими накладними № 80 від 04.07.2014 р. на суму поставки 43057,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7176,20 грн., № 82 від 14.07.2014 р. на суму поставки 56115,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9352,60 грн., № 83 від 16.07.2014 р. на суму поставки 56115,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9352,60 грн., № 84 від 17.07.2014 р. на суму поставки 56115,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9352,60 грн., № 85 від 21.07.2014 р. на суму поставки 56115,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9352,60 грн., № 86 від 23.07.2014 р. на суму поставки 56115,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9352,60 грн., № 87 від 25.07.2014 р. на суму поставки 30521,32 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5086,89 грн., № 79 від 02.07.2014 р. на суму поставки 43382,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7230,40 грн., № 78 від 01.07.2014 р. на суму поставки 43382,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7230,40 грн. (а.с. 92, 94-101). Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 81-91).

Крім того, за умовами договору підряду № 01/07-2014, укладеному позивачем як замовником з ТОВ «БК Гранд-Моноліт» як підрядником 01.07.2014 р., підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати поточний ремонт офісного приміщення, що знаходиться у м. Кривий Ріг, по вул. Орджонікідзе, 6, 3 поверх (а.с. 43-44).

Фактичне виконання умов цього договору підтверджено наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робот за липень 2014 р. форми № КБ-2в, договірною ціною, рахунком-фактурою № ГМ-28/07 від 28.07.2014 р., рахунком-фактурою № ГМ-31/07 від 31.07.2014 р., податковою накладною № 89 від 28.07.2014 р. на суму 23613,43 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3935,57 грн., № 90 від 31.07.2014 р. на суму 56115,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9352,60 грн. (а.с. 45-55, 70).

Судом першої інстанції не досліджувалось питання здійснення позивачем оплати за придбані товари та послуги, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України судом апеляційної інстанції досліджені докази, які не досліджувались судом першої інстанції, та надані позивачем до суду апеляційної інстанції.

Здійснення оплати за придбані товари підтверджується наданими позивачем до суду апеляційної інстанції платіжними документами.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд Моноліт», позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 р.

Оприбуткування у бухгалтерському обліку господарських операцій з придбання товарів у вказаних контрагентів підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 205.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача за липень 2014 р.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції не досліджувалось використання придбаних у ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт» товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України судом апеляційної інстанції досліджені докази, які не досліджувались судом першої інстанції, та надані позивачем до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що використання придбаного позивачем у ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт» товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наступним.

Основними видами діяльності ТОВ «Індустрясервіс» є оброблення металів та нанесення покриття на метали; виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; електромонтажні роботи.

Позивачем укладено з ПрАТ «Криворіжаглобуд» договір субпідряду № 11 від 23.05.2014 р. на виконання робіт з нанесення вогнезахисного покриття. На виконання цього договору у липні 2014 р. позивачем виконані роботи з нанесення механізованим способом покриття з вогнезахисного матеріалу. Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за липень 2014 р., відомості ресурсів до цього акту, позивачем використані при здійсненні робіт за договором сольвент нафтовий, краска вогнезахисна, що також підтверджено актом списання № СпТ-000050 від 31.07.2014 р.

Позивачем укладено з ПрАТ «Криворіжаглобуд» договір субпідряду № 4 від 02.07.2014 р. на виконання робіт з нанесення вогнезахисного покриття. На виконання цього договору у липні 2014 р. позивачем виконані роботи з нанесення механізованим способом покриття з вогнезахисного матеріалу. Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за липень 2014 р., відомості ресурсів до цього акту, позивачем використані при здійсненні робіт за договором сольвент нафтовий, краска вогнезахисна, що також підтверджено актом списання № СпТ-000049 від 31.07.2014 р.

Позивачем укладено з ПрАТ «Криворіжаглобуд» договір субпідряду № 19 від 08.07.2013 р. на виконання робіт з нанесення вогнезахисного покриття. На виконання цього договору у липні 2014 р. позивачем виконані роботи з нанесення механізованим способом покриття з вогнезахисного матеріалу. Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за липень 2014 р., відомості ресурсів до цього акту, позивачем використані при здійсненні робіт за договором сольвент нафтовий, краска вогнезахисна, що також підтверджено актом списання № СпТ-000051 від 31.07.2014 р.

Позивачем укладено з ПАТ «Криворіжіндустрбуд»» договір субпідряду № 12 від 03.10.2013 р. на розробку проекту з вогнезахисної обробки металоконструкцій. Додатковою угодою № 1 від 10.07.2014 р. обумовлено також виконання робіт з вогнезахисту металоконструкцій, передбачених проектами, дія договору продовжена до 31.12.2016 р. На виконання цього договору у липні 2014 р. позивачем виконані роботи з нанесення механізованим способом покриття з вогнезахисного матеріалу. Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за липень 2014 р., відомості ресурсів до цього акту, позивачем використані при здійсненні робіт за договором сольвент нафтовий, краска вогнезахисна, уайт-спирт, що також підтверджено актом списання № СпТ-000026 від 31.07.2014 р.

Використання придбаного у липні 2014 р. товару у виробництві також підтверджено даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 205.

Що стосується використання придбаних у ТОВ «БК Гранд-Моноліт» послуг (робіт) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «Індустріясервіс» є власником нежилого приміщення 31 в будинку № 6 по вул. Орджонікідзе в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорної О.С. 01.03.2012 р. за реєстровим № 463, та витягом про державну реєстрацію прав КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації». Саме задля здійснення поточного ремонту вказаного офісного приміщення позивачем укладено договір підряду № 01/07-2014 від 01.07.2014 р. з ТОВ «БК Гранд-Моноліт». При цьому, дані щодо здійснення ремонту приміщення у липні 2014 р. позивачем відображено у відомості нарахування амортизації ОС «Приміщення (м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 6, прим. 31)», інвентарний номер 43.

Відтак, господарські операції позивача з придбання у вказаних контрагентів товарів та послуг безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару та послуг у ТОВ «Арктік Торг» та ТОВ «БК Гранд-Моноліт» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару та послуг, оплату позивачем як покупцем товару та послуг сум податку на додану вартість в ціні таких товару та послуг постачальникам, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими підтримані судом першої інстанції висновки акту перевірки контролюючого органу щодо не підтвердження фактичного виконання господарських операцій. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на положеннях акту перевірки, які спростовані сукупністю приведених вище обставин. Судом не зроблений аналіз господарських операцій, не надана правова оцінка доводам позивача, а також доказам, наданим платником податків.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки, з чим погодився суд першої інстанції, на відсутність документального підтвердження господарських операцій зі здійснення перевезення товару ТОВ «Інформаційна транспортна агенція України» колегія суддів вважає безпідставними через те, що замовником перевезення виступали постачальники позивача, відповідно, позивач не перебував у договірних відносинах з перевезення товару, що обумовлює відсутність у позивача первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з перевезення товару.

Що стосується дефектності товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне. Певна дефектність товарно-транспортних накладних не може свідчить про безтоварність господарських операцій, оскільки товарно-транспортні накладні визначають взаємовідносини по виконанню перевезень вантажів для обліку транспортної роботи. Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, заповнення товарно-транспортної накладної з певними порушеннями не може бути підставою для безтоварність операцій.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки та суду першої інстанції на наявність податкової інформації про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність належних доказів даних тверджень. При цьому, як вбачається з наданих позивачем до суду апеляційної інстанції доказів, контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були діючими підприємствами, платниками податку на додану вартість, декларували податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 р.

Висновок суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операції є безпідставним та спростовується приведеними вище обставинами.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в справі № 804/6251/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в справі № 804/6251/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти в справі № 804/6251/15 нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003432206, прийняте Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 29.12.2014 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 137515,71 грн., в тому числі за основним платежем - 110012,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27503,14 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3300 (три тисячі триста) грн. 38 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 11.11.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко