Постанова № 53363039, 29.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2015 року 12:22 № 826/17342/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Кобилянського К.М., Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доМіністра оборони України Військової частини А0515 Міністерства оборони Українипровизнання незаконними дій, зобов'язати вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністра оборони України (далі по тексту - відповідач-1), Військової частини А0515 Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач-2), в якому, з урахуванням заями про зміну предмету позову просила:

- визнати протиправними дії відповідача 2 - Військової частини А0515 щодо підготовки питання до звільнення без надання позивачу права носіння військової форми одягу, невнесення права носіння позивачем військової форми одягу і внесення помилки до загальної вислуги років на пенсію до змісту проекту наказу Міністерства оборони України (по особовому складу) про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1;

- визнати протиправними дії відповідача 1 - Міністра оборони України щодо видання наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 21 липня 2015 року № 69Р про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 без надання позивачу права носіння військової форми одягу;

- зобов'язати Міністра оборони України та Військову частину А0515 внести зміни до наказу Міністерства оборони України (по особовому складу) від 21 липня 2015 року № 69Р, відповідно до яких надати полковнику юстиції ОСОБА_1 право носіння військової форми одягу та встановити загальну вислугу років на пенсію - 22 роки 11 місяців.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17342/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 вересня 2015 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку зі зміною предмету позову, необхідністю витребування додаткових доказів по справі та надання часу сторонам для підготовки до судових дебатів.

У судовому засіданні 29 жовтня 2015 року позивач адміністративний позов підтримав, просив суд задовольнити його. Представники відповідідачів у судовому засіданні проти позову заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що полковника юстиції ОСОБА_1, яка перебуває у розпорядженні командира військової частини А0515, колишнього співробітника відділу Резерву кадрового складу військової частини А0515, призначену за посадою помічника командира військової частини А0515, відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у відставку а пунктом «б» (за станом здоров'я), згідно наказу Міністерства оборони України від 21 липня 2015 року № 69Р.

Вислуга років ОСОБА_1 на момент звільнення становила: календарна - 20 років 06 місяців, пільгова - немає, строк навчання у ВНЗ, який зараховується до вислуги років на пенсію, - 05 роки 05 місяців, загальна вислуга років на пенсію - 22 роки 11 місяців.

Однак, позивач не погоджуючись з діями відповідачів та вважаючи їх протиправними, зокрема щодо невірного визначення вислуги років позивача при звільненні та не визначення у спірному наказі від 21 липня 2015 року № 69Р питання про надання ОСОБА_1 права на носіння військової форми при звільненні, що у свою чергу порушує права та законні інтереси позивача, остання звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Звільнення зі служби проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки служби, - на підставі Указу Президента України та на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті;

б) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті;

в) осіб офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, - на підставах, передбачених частиною сьомою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті;

г) осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - після закінчення встановлених строків військової служби та на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті;

ґ) військовослужбовці, призвані на військову службу в особливий період, - на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Військовослужбовці, звільнені зі строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, установленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці строкової військової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Так, порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулювання питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі та визначення відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі по тексту - Положення).

Пунктом 234 Положення передбачено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.

Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення з військової служби. Спірні питання щодо заліку вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються спеціальною комісією Міністерства оборони України.

Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством оборони України.

Пунктом 240 Положення визначено, що військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформляються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Військовослужбовцям, які мають право на пенсію за вислугу років, та позитивно характеризуються по службі, а також тим, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років у разі звільнення в запас або у відставку за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.

Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік (пункт 242 Положення).

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням (пункт 243 Положення).

Матеріали справи свідчать, що позивачем укладено контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0515 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Згідно з Витягу з наказу Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 177 ДСК, полковника юстиції ОСОБА_1, помічника командира військової частини А0515, призначену наказом командира військової частини А0515 (по особовому складу) від 20 серпня 2014 року №0159 на посаду співробітника відділу напрямків Резерву кадрового складу (за посадою помічника командира військової частини А0515 штатно-посадова категорія «полковник юстиції») вважати такою, що здала справи та посаду помічника командира військової частини А0515, з 21 серпня 2014 року прийняла справи та посаду співробітника відділу напрямків Резерву кадрового складу (за посадою помічника командира військової частини А0515 штатно-посадова категорія «полковник юстиції») і приступила до виконання службових обов'язків.

20 липня 2015 року т.в.о. начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України підготовлено подання щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі свідоцтва про хворобу № 2181 від 17 липня 2015 року з висновком про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку», затвердженого постановою Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 17 липня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що бесіда з приводу звільнення з позивачем проведена, з вислугою років остання ознайомлена та направлена на облік до Печерського-Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату за власним бажанням.

Так, на підставі вказаного подання від 20 червня 2015 року, наказом Міністерства оборони України від 21 липня 2015 року № 69Р, полковника юстиції ОСОБА_1, яка перебуває у розпорядженні командира військової частини А0515, колишнього співробітника відділу Резерву кадрового складу військової частини А0515, призначену за посадою помічника командира військової частини А0515, відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я).

Вислуга років ОСОБА_1 на момент звільнення становила: календарна - 20 років 06 місяців, пільгова - немає, строк навчання у ВНЗ, який зараховується до вислуги років на пенсію, - 05 роки 05 місяців, загальна вислуга років на пенсію - 22 роки 11 місяців.

Крім того, згідно з Витягу з наказу Міністерства оборони України від 24 липня 2015 року № 162 ДСК, полковника юстиції ОСОБА_1, яка перебуває у розпорядження командира військової частини А0515 (колишнього співробітника відділу Резерву кадрового складу), звільнену наказом Міністерства оборони України (по особовому складу) від 21 липня 2015 року № 69Р з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 24 липня 2015 року виключено зі списків особового складу частини всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на облік до Печерського-Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату.

Одночасно, виплачено полковнику юстиції ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з військової служби за 22 повних календарних роки служби, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260.

Також, полковнику юстиції ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за невикористані 4 календарних дні щорічної основної відпустки за 2014 рік у розмірі 1196 гривень 60 копійок та за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік у розмірі 13461 гривень 75 копійок.

Щодо посилань позивача на порушення з боку відповідачів вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а саме ненадання ОСОБА_1 права на носіння військової форми одягу, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, військовослужбовцям, які мають право на пенсію за вислугу років, та позитивно характеризуються по службі, а також тим, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років у разі звільнення в запас або у відставку за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на час підготовки документів до звільнення та видання спірного наказу, відповідачем - 2 було встановлено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, у зв'язку з чим, відповідачем - 2 прийнято наказ «Про призначення службового розслідування за фактами правопорушень, вчинених полковником юстиції ОСОБА_1» від 12 червня 2015 року.

Відтак, враховуючи, що право на носіння військової форми одягу військовослужбовцям у разі їх звільнення надається виключно за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення та з урахуванням факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, у відповідачів були відсутні правові підстави для надання ОСОБА_1 права на носіння військової форми одягу.

У свою чергу, суд не погоджується з доводами позивача про внесення помилки до спірного наказу Міністерства оборони України від 21 липня 2015 року № 69Р при визначенні загальної вислуги років на пенсію ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Так, за твердженням позивача, вислуга років на пенсію останньої складає 22 роки та 11 місяців.

Як вже зазначалось, згідно пункту 234 Положення, інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення з військової служби. Спірні питання щодо заліку вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються спеціальною комісією Міністерства оборони України.

Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством оборони України.

Так, з подання Міністерства оборони України від 20 липня 2015 року вбачається, що позивач з вислугою років була ознайомлена, будь-яких заперечень розрахунку вислуги років військової служби, останньою не надавалось.

У свою чергу, зі спірного наказу Міністерства оборони України від 21 липня 2015 року № 69Р вбачається, що вислуга років ОСОБА_1 на момент звільнення становила: календарна - 20 років 06 місяців, пільгова - немає, строк навчання у ВНЗ, який зараховується до вислуги років на пенсію, - 05 роки 05 місяців, загальна вислуга років на пенсію - 22 роки 11 місяців.

Відтак, судом не встановлено порушеного права позивача відносно помилки відповідача при визначенні загальної вислуги років на пенсію ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведена правомірність та обґрунтованість дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді К.М. Кобилянський

А.Б. Федорчук

повний текст рішення виготовлено 11.11.2015 року.