Постанова № 53362973, 28.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2015 року № 826/5385/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «БМ Банк» провизнання незаконним та скасування наказу О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «БМ Банк» про визнання протиправним та скасування п. 4 наказу від 16.03.2015 №370/5.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно проігноровані матеріали, що були надані позивачем під час розгляду акту. Крім того, позивач вказує, що в порушення п. 2.12 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих відповідачем проведено повторну перевірку позивача з питань, які вже були предметом позапланової перевірки за результатом якої складено акт від 12.05.2014. позивач клопотала про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що Міністерство юстиції України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин мала свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) від 13.02.2013 №182.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.03.2015 №370/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) від 13.02.2013 №182 видане ОСОБА_1 (пункт 4 наказу).

Зі змісту наказу від 16.03.2015 №370/5 вбачається, що його прийнято на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією) та з урахуванням протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією) від 13.01.2015 №25/01/15.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-ХІІ) та наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. № 1284/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 03.07.2013р. за №1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (надалі - Порядок №1284/5).

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю). Згідно з п. п. 2.1, вищезазначеного Порядку, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

У відповідності до п. 2.6 Порядку №1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення додаткового контролю.

З матеріалів справи вбачається, що проведення позапланової перевірки позивача призначено у зв'язку надходженням скарги ФОП ОСОБА_2 від 26.09.2014 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «Турбівська цукрова компанія», тобто за наявності підстав визначених п. 2.6 Порядку №1284/5

Відповідно до пп. 2.6.1-2.6.3 Порядку №1284/5 позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

У разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган з питань банкрутства надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки.

Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку. З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.10.2014 № С-18700/13.0.2 Міністерством юстиції України доручено Головному управлінню юстиції у Київський області провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «Турбівська цукрова компанія» з урахуванням того, що Головним управлінням юстиції у Вінницькій області в період з 05.05.2014 по 07.05.2014 проводилась перевірка діяльності ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «Турбівська цукрова компанія» з дослідженням питань проведення інвентаризації, прийняття до свого відання майна та забезпечення його збереження, вивозу майна банкрута з його території.

Відповідно до п. 2.13 Порядку №1284/5 на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 2) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 3), які підписуються керівником структурного підрозділу Мін'юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.

Згідно п. 2.7. Порядку №1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Згідно п. 2.15. Порядку №1284/5 повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

Згідно абз. 2 п. 4.2 Порядку №1284/5 у разі проведення невиїзної перевірки копія посвідчення на перевірку надсилається арбітражному керуючому разом з повідомленням про проведення перевірки. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням юстиції у Київській області було видано посвідчення на проведення позапланової перевірки від 10.11.2014 №86/6/14 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 10.11.2014 №84/14, які разом з копією скарги та запитом направлено на адресу позивача.

Зі змісту повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 10.11.2014 №84/14 вбачається, що предметом перевірки є наступні питання: здійснення у встановленому порядку аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках; здійснення заходів щодо захисту майна боржника; прийняття в господарське відання майна боржника та організація проведення його інвентаризації; організація проведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності боржника; ведення реєстру вимог кредиторів; погашення вимог кредиторів у процедурі ліквідації; належне повідомлення арбітражним керуючим ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_3, уповноваженої особи працівників та засновників (учасників) ТОВ «Турбівська цукрова компанія» про проведення загальних зборів кредиторів боржника та засідань комітету кредиторів; вжиття арбітражним керуючим заходів, направлених на визнання недійними правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство; припинення господарського договору укладеного між ТОВ «Турбівська цукрова компанія» та ФОП ОСОБА_2С від 01.08.2010 про оренду приміщення електростанції після винесення постанови про відкриття ліквідаційної процедури; чи зараховано кошти, які надходили при проведенні ліквідаційної процедури на основний рахунок боржника; чи здійснювались виплати кредиторам у порядку черговості з основного рахунку боржника; чи надавав арбітражний керуючий ОСОБА_1 комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника у справі ТОВ «Турбівська цукрова компанія» про банкрутств.

Відповідно до п. 2.12 Порядку №1284/5 повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Судом встановлено, що в порушення згадуваного пункту Порядку №1284/5 відповідачем повторно проведено перевірку позивача з питань прийняття в господарське відання майна боржника та організація проведення його інвентаризації.

З матеріалів справи вбачається, що листами від 27.11.2014 та від 01.12.2014 позивач направила на адресу Головного управління юстиції у Київській області пояснення по суті справи з доказами на підтвердження таких пояснень.

Відповідно до п. 5.1 Порядку №1284/5 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку (додаток 5) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.

Як зазначено вище, за результатом проведення перевірки відповідачем складено довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 02.12.2014 №72/14.

Згідно п. 6.1 Порядку №1284/5 арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.

Як зазначено вище, за результатом розгляду заперечень та пояснень позивача відповідачем складено акт перевірки від 11.12.2014 №88/14, з якого вбачається, що перевіряючи дійшли наступних висновків, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень: арбітражним керуючим ОСОБА_1 не проведено інвентаризацію активів ТОВ «Турбівська цукрова компанія» у встановленому законодавством порядку, не проведено інвентаризацію майна, що пропонується до списання та за її результатами не складено акт; не визначено економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і не внесено відповідних пропозицій; не встановлено конкретної причини списання майна; не визначено можливість використання окремих вузлів, деталей матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню; не складено відповідно до законодавства акт на списання майна за встановленою формою, чим грубо порушено вимоги абз 4 ч. 2 ст. 41, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що є грубим порушенням прав та законних інтересів боржника та кредиторів боржника.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2013 Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ «Турбівська цукрова компанія».

В подальшому, постановою Господарського суду Вінницької області ТОВ «Турбівська цукрова компанія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2014 позивачем видано розпорядження №1/лп про створення інвентаризаційної комісії та 17.02.2014 видано наказ про проведення інвентаризації, яким призначено провести інвентаризацію майна підприємства з термін з 26.02.2014 по 25.03.2014 та в присутності матеріально відповідальної особи ОСОБА_4

В подальшому, 26-27 лютого, 12, 17 березня 2014 року інвентаризаційною комісією складено акт про виявлені нестачі цінностей в тому числі заставного майна.

25.03.2014 позивачем видано наказ № 5/лп-1 про продовження строків інвентаризації, яким продовжено строк інвентаризації до 31.03.2014.

26.03.2014 інвентаризаційною комісією оформлено інвентаризаційні відомості №1-12 та 27.03.2014 складено акт про виявлені нестачі матеріальних цінностей в тому числі заставного майна на суму 656869,66 грн без урахування розукомплектованого, порізаного та пошкодженого майна.

У зв'язку з викладеним, позивач звернулась до правоохоронних органів з заявою в порядку ст. 214 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.05.2014 у справі № 902/1593/13 відмовлено в задоволенні скарги на дії арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ «Турбівська цукрова компанія») ОСОБА_1

Також, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 у справі №902/1593/13 залишено без змін вказану вище ухвалу Господарського суду Вінницької області.

Отже, ухвала Господарського суду Вінницької області від 13.05.2014 у справі № 902/1593/13 набрала законної сили.

Зі змісту згадуваної ухвали вбачається, що судом встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не допущено порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства при проведенні інвентаризації ТОВ «Турбівська цукрова компанія».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, відсутність порушень арбітражного керуючого ОСОБА_1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства при проведенні інвентаризації ТОВ «Турбівська цукрова компанія» не потребує повторного доказування.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки складеної Головним управлінням юстиції у Вінницькій області про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 07.05.2015 встановлено відсутність порушень арбітражним керуючим ОСОБА_1 не допущено порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства при проведенні інвентаризації ТОВ «Турбівська цукрова компанія».

Отже, висновок викладений в акті від 11.12.2014 №88/14 щодо порушення позивачем абз 4 ч. 2 ст. 41, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині не проведення арбітражним керуючим ОСОБА_1 інвентаризацію активів ТОВ «Турбівська цукрова компанія» у встановленому законодавством порядку, не проведено інвентаризацію майна, що пропонується до списання та за її результатами не складено акт є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.09.2014 у справі №902/1593/13 відмовлено в задоволенні скарги Іллінецької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області на дії арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ «Турбівська цукрова компанія») ОСОБА_1 та встановлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 з метою запобігання розкрадання майна боржника звернулась до заставного кредитора з листом для надання погодження щодо реалізації металобрухту, вапнякових відходів (каміння) та дефекату. Згідно матеріалів справи балансова вартість металобрухту та вапнякових відходів не перевищує 1 000 грн.

В матеріалах справи наявний договір від 04.06.2014 №04/06/2014 укладений між ТОВ «Турбівська цукрова компанія» та ТОВ «Міжгалузевий кліринговий центр «Євроконсалтинг» предметом якого є надання послуг з визначення ринкової (справедливої) вартості залишків пошкодженого обладнання невідомого походження - лежалий, ржавий, корозійно пошкоджений, б/у металобрухт (кусковий брухт та відходи, а також дріт) вагою 1000 кг, який належить ТОВ «Турбівська цукрова компанія» станом на 04.06.2014.

Також, в матеріалах справи наявний звіт про оцінку лежалого, корозійно пошкодженого, ржавого, б/у металобрухту (залишки пошкодженого обладнання) власник - ТОВ «Турбівська цукрова компанія»в відповідно до якого вартість металобрухту становить 1 000 грн за кілограм.

В матеріалах справи також наявні копії наказу про створення інвентаризаційної комісії від 02.06.2014 №7/лп, та інвентаризаційної відомості від 09.06.2014 щодо кількості залишків пошкодженого обладнання (металобрухту).

Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор можу здійснювати безпосередній продаж таких активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі.

Згідно ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Крім того в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії ухвали Господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі №902/1593/13, якою відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «БМ Банк» та скарги поданої в інтересах ФОП ОСОБА_3 на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у названій справі та постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2015 за результатом розгляду скарги на ухвали Господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі №902/1593/13, якими встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків ліквідатор діяла добросовісно, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, на підставі, межах та способі, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (ст. ст. 1, 2, 25, 43, 44, 49, 95, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») - відповідає абз. 4 ч. 2 ст. 41, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, відсутність порушень арбітражного керуючого ОСОБА_1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства в частині не проведення інвентаризації майна, що пропонується до списання та за її результатами не складення акту; не визначення економічної (технічної) доцільності чи недоцільності відновлення та/або подальшого використання майна і не внесення відповідних пропозицій; не встановлення конкретної причини списання майна; не визначення можливості використання окремих вузлів, деталей матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню; не складення відповідно до законодавства акту на списання майна за встановленою формою не потребує повторного доказування.

З огляду на викладене, висновок викладений в акті перевірки від 11.12.2014 №88/14 щодо порушення позивачем абз 4 ч. 2 ст. 41, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині не проведення інвентаризації майна, що пропонується до списання та за її результатами не складення акту; не визначення економічної (технічної) доцільності чи недоцільності відновлення та/або подальшого використання майна і не внесення відповідних пропозицій; не встановлення конкретної причини списання майна; не визначення можливості використання окремих вузлів, деталей матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню; не складення відповідно до законодавства акту на списання майна за встановленою формою є необґрунтований та спростовується матеріалами справи.

Згідно вимог пункту 6.11 Порядку контролю, у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії (далі - структурний підрозділ), щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Абзацом 6 п. 7.1 Порядку контролю визначено, що грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута) є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 7.2 Порядку контролю визначено, що протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - Подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Подання повинно містити висновок структурного підрозділу щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з виявленим порушенням підготовлено подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Відповідно до п. 7.6.2 Порядку №1284/5 7.6.2. на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Акту № 88/14 від 11.12.2014 року Комісією ГУ юстиції у Київській області було внесене листом-пропозицією ГУ юстиції у Київській області від 15.12.2014 № 1779-6-1/6 подання № 320 від 23.12.2014 року на Дисциплінарну комісію про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як зазначено вище, на підставі подання відповідачем прийнято наказ від 16.03.2015 №370/5, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) від 13.02.2013 №182 видане ОСОБА_1 (пункт 4 наказу).

Проте, в подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 30.04.2015 №631/5 зупинено дію пункту 4 оскарженого наказу.

Підсумовуючи викладене: перевірку позивача проведено з порушенням Порядку №1284/5, висновки акту від 11.12.2014 №88/14 щодо порушення позивачем абз 4 ч. 2 ст. 41, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що слугували підставою для прийняття оскарженого наказу спростовано під час вирішення справи, отже оскаржений наказ є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу Міністерства юстиції України від 16.03.2015 №370/5.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур