Постанова № 53362767, 06.11.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року справа № 823/5153/15

13 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Попельнухи Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1 (згідно з довіреністю),

представника відповідачів ОСОБА_2 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулось Канівське комунальне підприємство теплових мереж (далі-позивач) про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 05.08.2015 у виконавчому провадженні №45385957 про стягнення виконавчого збору в сумі 518045,43грн.

Ухвалою суду від 03.11.2015 залучено до участі у справі як другого відповідача ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Позов мотивовано тим, що відповідача не мав правових підстав приймати оскаржуване рішення, оскільки позивач у добровільному порядку сплатив заборгованість (добровільно виконав судове рішення).

Представник відповідачів проти позову заперечував з тих підстав, що позивачем виконано судове рішення поза строками, встановленими для його добровільного виконання, що мало наслідком нарахування виконавчого збору згідно з оскаржуваним рішенням. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення та доводи представників осіб, що брали участь у справі, повно та обєктивно дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке

Канівське комунальне підприємство теплових мереж зареєстроване як юридична особа з 13.10.2000 (код ЄДРПОУ 02082657).

Суд встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження №45385957 про стягнення з Канівського комунального підприємства теплових мереж на користь НАК «Нафтогаз України» заборгованості у сумі 5180454,37 грн. на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 03.10.2014.

05.08.2015 головний державний виконавець Вакуленко С.М. прийняв оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 518045,43грн. у зв'язку з тим, що у встановлений для добровільного виконання строк боржником не виконано вимоги виконавчого документа. 15.09.2015 вказане виконавче провадження закінчено у звязку з повним фактичним виконанням рішення суду та виділено в окреме виконавче провадження зазначену постанову про стягнення виконавчого збору.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного виконавця під час вчинення виконавчих дій передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі Закон №606-ХІV), Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 №74/5 (далі Інструкція №74/5), а також іншими нормативно-правовими актами.

Ч.1 ст.1 Закону №606-ХІV встановлено, що виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Аналогічні положення закріплені також у підп.4.16.1. п.4.16. Інструкції №74/5, яким передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону №606-XIV виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Підп.4.16.2. п.4.16. Інструкції №74/5 встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що прийняття оскаржуваного рішення про стягнення з боржника виконавчого збору є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України у разі невиконання без поважних причин у добровільному порядку рішення про стягнення коштів.

Перевіряючи дотримання відповідачами вищевказаних вимог нормативно-правових актів, суд з'ясував, що вищевказане виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 03.11.2014 і надано позивачу семиденний термін з моменту винесення (отримання) для добровільного виконання рішення суду.

Згідно з усними поясненнями позивач отримав зазначену постанову 11.11.2014 факсимільним звязком. Платіжними дорученнями, копії яких додано до матеріалів судової справи, підтверджується сплата позивачем, як боржником, заборгованості відповідно до судового наказу. Проте така сплата відбулася поза межами 7-денного строку від дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Отже відповідач прийняв оскаржуване рішення з урахуванням вимог закону.

Доводи позивача про ту обставину, що відповідач згідно з вимогами законодавства зобовязаний був зупинити виконавче провадження за його заявою із-за перебування позивачем у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", суд не взяв до уваги, оскільки рішень щодо продовження позивачу терміну на добровільне виконання державний виконавець не приймав і така бездіяльність не є предметом заявленого спору. Крім того, відповідна заява про зупинення виконавчого провадження подана позивачем державному виконацю 24.11.2014, тобто поза строком, наданим позивачу на добровільне виконання рішення суду про стягнення боргу.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Канівського комунального підприємства теплових мереж про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 05.08.2015 у виконавчому провадженні №45385957 про стягнення виконавчого збору в сумі 518045,43грн. відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2015