Постанова № 53362204, 09.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 листопада 2015 р. № 820/10313/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Золотаренко А.П.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління інформаційного забезпечення (УІЗ) Головного управління Національної поліції України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області в особі Управління інформаційно -аналітичного забезпечення зняти з обліків Управління інформаційно - аналітичного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області інформацію щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), про те, що в 1988 році Лінійним відділом внутрішніх справ ст. Харків-пас порушено проти неї кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст.154 ч.1 КК УРСР в редакції 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про невиїзд, у зв'язку з декриміналізацією злочину та спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області в особі Управління інформаційно - аналітичного забезпечення видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про відсутність судимості.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначила, що в липні 2015 року маючи намір оформити закордонний паспорт, звернулася до управління інформаційно - аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Харківській області за довідкою про відсутність судимості. На що їй видано довідку по формі ІП-1, в якій зазначалося, що в за обліками МВС України станом на 03.07.2015 року ОСОБА_1 є особою, стосовно якої в 1988 році Лінійним відділом внутрішніх справ ст. Харків - пас порушено кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст.154 ч. 1 КК УРСР в редакції 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про невиїзд. У зв'язку із чим, позивач звернулась із заявами до Лінійного відділу внутрішніх справ ст. Харків - пас та Ленінського районного суду м. Харкова з метою отримати інформацію про стан кримінальної справи на теперішній час. Згідно відповіді Управління МВС України на південній залізниці Лінійного відділу на ст. Харків - пасажирський від 22.06.2015 року вих. № 1/1/У-2, журнали обліку злочинів, кримінальних справ (матеріалів, протоколів) і осіб мають термін зберігання 10 років, а тому, наразі неможливо надати результати розгляду даної кримінальної справи. Згідно відповіді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.07.2015 року вих. № 12425 за період з 1985 року по 1990 рік справа за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до суду не надходила. Після чого, в серпні 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просила видалити з бази управління інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України вищезазначену інформацію та видати їй довідку про відсутність судимості, оскільки сплили усі можливі строки притягнення її до кримінальної відповідальності. 20.09.2015 року позивач отримала відповідь від відповідача вих.№ 8/6У-73 від 07.09.2015 року, в якій відповідач зазначив, що внесення змін до обліку здійснюється тільки після надання процесуального документу про прийняття остаточних рішень. На думку позивача такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують її права та охоронювані законом інтереси.

Позивач у судовому засіданні підтримала вимоги та доводи заявленого позову, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де вказала, що станом на 09.11.2015 року за даними УІЗ Головного управління Національної поліції України в Харківській області гр. ОСОБА_1 є особою, стосовно якої у 1988 році Лінійним відділом на ст. Харків - пас Південного УВСТ порушено кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст. 154 ч.1 КК України, запобіжний захід - підписка про невиїзд. До УІЗ Головного управління Національної поліції України в Харківській області процесуальних рішень не надходило. Згідно з п.п. "В" п. 11.1 Інструкції, затвердженої наказом №823/188 від 23.08.2002 року, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок. Знімаються з обліку облікові документи за терміном зберігання після відбування покарання. Всі процесуальні дії, що стосуються розслідування кримінальних справ, які приймаються посадовими особами, обліковуються УІЗ Головного управління Національної поліції України в Харківській області на підставі наданих процесуальних рішень. А тому, в діях УІЗ Головного управління Національної поліції України в Харківській області немає порушень чинного законодавства. Самостійно вносити зміни в облікові документі або їх вилучати відносно гр. ОСОБА_1 УІЗ Головного управління Національної поліції України в області не має права. Відповідні зміни можливо внести тільки після отримання відповідних облікових та статистичних документів від органу досудового слідства, прокурора або суду. Просила у позові відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

Як з'ясовано судом, позивач у липні 2015 року звернулась до управління інформаційно - аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Харківській області за довідкою про відсутність судимості для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

З матеріалів справи вбачається, що на заяву позивача управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України надано довідку по формі ІП-1, в якій зазначено, що за обліками МВС України станом на 03.07.2015 року ОСОБА_1 є особою, стосовно якої в 1988 році Лінійним відділом внутрішніх справ ст. Харків - пас порушено кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст.154 ч. 1 КК УРСР в редакції 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про невиїзд (а.с. 8).

Отримавши довідку від управління інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, позивач звернулась із заявами до Лінійного відділу внутрішніх справ ст. Харків - пас та Ленінського районного суду м. Харкова з метою отримати інформації про стан кримінальної справи на теперішній час.

22.06.2015 року управлінням МВС України на південній залізниці Лінійного відділу на ст. Харків - пасажирський надано відповідь вих. № 1/1/У-2, з якої встановлено, що згідно п. 556 наказу № 519-02 МВС України від 04.06.2002 року, термін зберігання журналів обліку злочинів, кримінальних справ (матеріалів, протоколів) і осіб, які скоїли злочини складав 10 років, у зв'язку з чим надати інформацію по вказаній справі не представляється можливим (а.с. 12).

Згідно відповіді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.07.2015 року вих. № 12425 за період з 1985 року по 1990 рік справа за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до суду не надходила (а.с. 11).

13.08.2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просила видалити з електронної бази управління інформаційно - аналітичного забезпечення МВС України інформацію, про те, що в 1988 році Лінійним відділом внутрішніх справ ст. Харків - пас порушено проти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст.154 ч. 1 КК УРСР в редакції 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про невиїзд, видати їй довідку про відсутність судимості для оформлення закордонного паспорту (а.с. 9).

07.09.2015 року управлінням інформаційно - аналітичного забезпечення МВС України надано лист №8/6-У-73, в якому відповідач зазначив, що згідно вимог Інструкції "Про порядок формування, ведення та використання оперативно - довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України", затвердженою спільним наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002 року №823/188 внесення змін до обліку здійснюється тільки після надання до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області копій процесуальних документів про прийняття остаточних рішень (а.с. 10).

Спірні відносини врегульовані Інструкцією Державного департаменту з питань виконання покарань, про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 23.08.2002 року №823/188, Конституцією України, "Про інформацію", Кримінальним кодексом УРСР в редакції від 1960 року, міжнародні договори у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 32 Конституції України передбачено, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 30.05.1980 року по 14.04.1988 року позивач працювала в південному міжтериторіальному об'єднані залізничних ресторанів "Ресторан ст. Харків-пасажирський" Міністерства шляхів сполучення Головного управління залізничних ресторанів, який на час її роботи розташований у Ленінському районі.

У 1988 році проти позивача порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 154 Кримінального кодексу УРСР в редакції від 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про не виїзд.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів відповідача на предмет їх узгодженості з нормами діючого законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про інформацію", основними принципами інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації.

Також, частиною 1 ст.5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

У відповідності до ч.2 ст.7 Закону встановлено, що суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 9 Закону передбачено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.

Згідно до приписів п.2 ч. 1 ст. 51 Кримінального кодексу УРСР в редакції від 1960 року, особу, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що її виправлення і перевиховання можливе без застосування кримінального покарання. В цьому разі відповідно до законодавства України може бути прийнято одне з таких рішень: про передачу матеріалів справи на розгляд товариського суду.

Звільнення від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної відповідальності допускається лише в справах про злочини, за які законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше одного року або інше більш м'яке покарання.

Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду допускається лише в разі, якщо особа вчинила діяння, що містить ознаки злочину, вперше.

Так, для отримання рішення товариського суду за результатами розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1, позивач звернулась до архівного відділу виконавчого комітету Харківської міської ради.

Листом від 13.08.2015 року начальник архівного відділу Харківської міської ради повідомив позивача, що рішення товариського суду південного міжтериторіального об'єднання залізничних ресторанів "Ресторан ст. Харків - пасажирський" за 1988 рік, прийнятого за результатами розгляду справи щодо здійснення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, діяння, кваліфікованого по ч. 1 ст.154 Кримінального кодексу УРСР в редакції 1960 року на зберіганні в архівному відділі Харківської міської ради не виявлено (а.с. 13).

Відповідно до ст. 55 Кримінального кодексу УРСР в редакції 1960 року такими, що не мають судимості визнаються, особи, засуджені до громадської догани, штрафу, позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю або виправних робіт, якщо протягом одного року з дня відбуття покарання вони не вчинять нового злочину.

Згідно до ст. 154 Кримінального кодексу УРСР від 1960 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спекуляція, карається позбавленням волі на строк до двох років з конфіскацією майна чи без такої, або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією майна чи без такої, або штрафом у розмірі до п'ятисот карбованців.

Відповідно до ст. 48 Кримінального кодексу УРСР від 1960 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки: три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років, заслання або вислання (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті).

Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.

Відповідно до п.п. "в" п. 2.3 вказаної Інструкції, в управліннях оперативної інформації регіональному обліку підлягають особи, кримінальні справи щодо яких припинені відповідно до ст.ст. 22, 44- 49 КК України. Відповідно до п.п. "г" п. 10.2.4 Інструкції, термін зберігання цих облікових документів становить 10 років з дня припинення справи.

Пунктом 4 визначено порядок складання облікових і коригувальних документів, терміни їх направлення до облікових підрозділів органів внутрішніх справ України.

У відповідності до п.4.1 облікові і коригувальні матеріали направляються до УОІ-ВОІ: слідчими органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи або протокольні матеріали на осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності і щодо яких запобіжний захід у вигляді взяття під варту не обирався, - один примірник алфавітної картки форми 1 не пізніше 3 діб після винесення постанови: а) про притягнення як обвинуваченого; б) про закриття кримінальної справи відповідно до статей 22, 44 - 49, 97 КК України.

Відповідно до п.п "в" п 6.1 передбачено, що з метою контролю за надходженням рішень органів слідства, дізнання і судів у кримінальних справах із других примірників алфавітних карток форми 1 і дактилоскопічних карт на заарештованих утворюються контрольні картотеки (окремо по кожному із слідчих ізоляторів). З метою контролю за надходженням рішень органів слідства, дізнання і судів у кримінальних справах із других примірників алфавітних карток форми 1 і дактилоскопічних карт на заарештованих утворюються контрольні картотеки (окремо по кожному із слідчих ізоляторів). Щодо осіб, притягнутих як обвинувачені без обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, контроль здійснюється за єдиними журналами обліку кримінальних справ і осіб, що вчинили злочини.

Пунктом 7.1. передбачено, що з метою забезпечення повноти подання і якості оформлення обліково-реєстраційних документів здійснюється постійний контроль за належною фіксацією в них інформації про об'єкти обліку.

Управління (відділи) оперативної інформації використовують такі форми контролю за повнотою і достовірністю облікових документів: - ведення контрольних картотек на осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано взяття під варту (по кожному СІЗО, тюрмі, УВП окремо); приймання від слідчих та дізнавачів правоохоронних органів, перелічених у пункті 4.1, статистичних карток на осіб, які скоїли злочини (форма 2), та на злочини, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення (форма 4), - здійснюється за наявності алфавітних карток ф.1 (додаток 1) на цих осіб; проведення звірень з обліками зацікавлених служб не рідше одного разу на рік.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права позивача, що виразилось у наявності стосовно ОСОБА_1 інформації про її облік в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області, як особи відносно якої порушено кримінальне провадження, однак не вчинено заходів щодо поновлення порушеного права, у відповідності до вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України - принципу диспозитивності, що є недопустимим з урахуванням вищезазначених норм.

Крім того, з наданих до суду листів від Ленінського районного суду м. Харкова, управлінням МВС України на південній залізниці Лінійного відділу на ст. Харків - пасажирський, архівного відділу виконавчого комітету Харківської міської ради, судом не встановлено підстав для невидачі довідки про відсутність судимості у позивача, так як, наразі відсутні документи, рішення судів на підтвердження судимості позивача.

При цьому, суд зауважує, що в діючому Кримінальному кодексі України від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями) відсутній такий злочин, як спекуляція, а отже, даний злочин декриміналізовано.

Поряд із тим, суд зазначає, що підставами для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом: а) постанова про притягнення як обвинувачуваного; б) вирок суду; в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України; г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи; ґ) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.

В оперативно-довідкових картотеках (банках даних) ДІТ при МВС і територіальних УОІ-ВОІ облікові документи зберігаються незалежно від погашення або зняття судимості. В оперативно-довідкових картотеках облікові документи зберігаються постійно:

а) на засуджених за злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;

б) на засуджених до довічного позбавлення волі (у тому числі тих, хто раніше був засуджений до смертної кари);

в) на осіб, померлих у місцях позбавлення волі та під час слідства;

г) на осіб, що стали жертвами політичних репресій.

Як встановлено в ході судового розгляду, з моменту порушення кримінальної справи у відношенні позивача минуло 27 років, провадження по вказаній справі знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Водночас варто зауважити, що "Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України" не визначений термін зберігання інформації, який сплив у спірних відносинах.

Тому, в такому випадку, суд вважає, що необхідно застосовувати загальні положення Кримінального кодексу України від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями).

В ст.49 Кримінального кодексу України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

За аналогією кримінального закону можливо стверджувати про те, що у відповідача були підстави для вилучення з оперативно - довідкових картотек облікових документів, відомості щодо притягнення позивача до кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі ні документально, ні нормативно не доведено правомірність відмови позивачу у знятті з обліків управління інформаційно - аналітичного забезпечення Головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області інформацію щодо ОСОБА_1.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області в особі Управління інформаційно - аналітичного забезпечення видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, довідку про відсутність судимості, суд вважає її необґрунтованою та безпідставною, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання відповідача вчиняти дії, у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було. На теперішній час у суду немає підстав вважати, що в подальшому відповідачем буде порушуватись право позивача на отримання нею довідки про відсутність судимості.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині зобов'язання управління інформаційного забезпечення (УІЗ) Головного управління Національної поліції України в Харківській області зняти з обліків управління інформаційного забезпечення (УІЗ) Головного управління Національної поліції України в Харківській області інформацію щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), про те, що в 1988 році Лінійним відділом внутрішніх справ ст. Харків - пас порушено проти неї кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст.154 ч.1 КК УРСР в редакції 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про невиїзд. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління інформаційного забезпечення (УІЗ) Головного управління Національної поліції України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати управління інформаційного забезпечення (УІЗ) Головного управління Національної поліції України в Харківській області зняти з обліків управління інформаційного забезпечення (УІЗ) Головного управління Національної поліції України в Харківській області інформацію щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), про те, що в 1988 році Лінійним відділом внутрішніх справ ст. Харків - пас порушено проти неї кримінальну справу №308028 за ознаками злочину, передбаченого ст.154 ч.1 КК УРСР в редакції 1960 року (спекуляція), запобіжний захід - підписка про невиїзд.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2015 року.

Суддя М.О.Лук'яненко