Постанова № 53362144, 29.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" жовтня 2015 р. № 820/9744/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 29.04.15р. ),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 21.07.15р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 8 червня 2015 року №0025611701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 170,00 грн., яке було винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за актом камеральної перевірки від 19.05.2015 року №1568/20-34-17-04/НОМЕР_1, стягнути з Державного бюджету судовий збір на користь позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем неправомірно проведено камеральну перевірку відносно ФОП ОСОБА_3 , оскільки не дотримано вимоги Закону України від 28.12.14р. № 71-VІІІ " Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". Також позивач зазначив, що протягом 2014 року позивач не здійснювала підприємницької діяльності, отже у неї не виникало обов'язку на подачу декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік .

Представник позивача - ОСОБА_1, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов .

Представник відповідача - ОСОБА_2, у судовому засіданні заперечувала проти позову у повному обсязі та просила у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовувала необхідність відмови в задоволенні позову тим, що камеральна перевірка відносно позивача була проведена правомірно та з дотриманням норм чинного законодавства, та позивачу за наявності обґрунтованих підстав нараховано штрафні санкції за неподання декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік .

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_3, була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця з 12.01.2007 року та її діяльність припинено на підставі власного рішення 12.02.2015 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, 19.05.2015 р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації про майновий стан та доходи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за 2014 рік.

Результати камеральної перевірки позивача оформлені актом № 1568/20-34-17-04/НОМЕР_1 від 19.05.2015 року (а.с.8), висновками якого встановлено порушення п.п.49.18.5 п.49.18 ст. 49, п.177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (надалі ПК України), а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан та доходи за 2014 рік .

Що стосується посилання позивача на неправомірність проведеної перевірки, суд зазначає наступне.

П.п.75.1 ст. 75 ПК України ( в редакції, яка була чинна на момент проведення перевірки) закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Ст. 76 ПК України закріплено порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що камеральна перевірка позивача була проведена на підставі п. 177.5 ст. 177 та в порядку ст. 76 ПК України, за результатами якої складено акт перевірки , який направлено позивачу. Матеріалами справи (згідно поштового повідомлення про вручення) підтверджується , що позивачем 24.05.15р. отримано акт перевірки №1568/20-34-17-04/НОМЕР_1 від 19.05.2015 року .

Крім того, судом встановлено, що позивача було запрошено на проведення камеральної перевірки згідно повідомлення про запрошення платника податків від 29.04.15р. Зазначене повідомлення про запрошення отримано позивачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71 - VIIІ установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється, зокрема, з 1 січня 2015 року на перевірки субєктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено з пояснень представника відповідача у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_3 17.07.15р. звернулась до відповідача з заявою від 16.07.15р. , в якій повідомила , що у зв'язку з прийняттям рішення про припинення підприємницької діяльності (про що було внесено запис від 12.02.15р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) , позивач просить ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області здійснити всі необхідні заходи щодо видачі довідки про зняття з обліку платника податків. Таким чином, позивач через свого представника фактично звернулася з заявою про вжиття заходів у зв'язку з припиненням нею підприємницької діяльності ( у тому числі й проведення перевірки згідно норм чинного законодавства), через що обмеження, закріплені у п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71 - VIIІ не поширюється на спірні правовідносини.

На підставі висновків акту перевірки № 1568/20-34-17-04/НОМЕР_1 від 19.05.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2015 року №0025611701, яким позивачу визначено штрафні (фінансові ) санкції у розмірі 170 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу ОСОБА_3 та отримано позивачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки № 1568/20-34-17-04/НОМЕР_1 від 19.05.2015 року судження суб'єкта владних повноважень про неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік.

Представник позивача під час судового засідання не заперечував факт неподання позивачем податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік.

Згідно п.46.1ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

Згідно п.177.5 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Ст. 49 ПК України (у редакції , яка була чинна на момент існування спірних правовідносин , а саме: протягом 2014 року) закріплено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Таким чином, протягом 2014 року нормами ПК України було закріплено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді, у зв'язку з чим суд не приймає посилання позивача про відсутність у нього обов'язку подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік через те, що він не здійснював підприємницької діяльності .

Згідно п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи вищезазначені норми ПК України, суд прийшов до висновку , що податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2015 року №0025611701 є правомірним та обґрунтованим , а в діях відповідача по його прийняттю та проведенню перевірки не вбачається порушень вимог чинного законодавства , у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.