Ухвала суду № 53361411, 26.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Панталієнка П.В.,

суддів: Гриціва М.І., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (в подальшому реорганізовано у Інспекцію) та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 25 липня 2013 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 січня 2014 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 січня 2014 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року про роз'яснення постанови цього ж суду від 25 липня 2013 року визнав нечинною та провадження у справі закрив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 29 травня 2015 року скасував постанову та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року; постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про оплату вимушеного прогулу позивача скасував та направив в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову суду першої інстанції від 25 липня 2013 року та ухвалу цього суду від 1 серпня 2013 року залишив без змін.

7 жовтня 2015 року, Інспекція подала заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року, 10 лютого, 9 квітня 2015 року (справи №№ К/800/49677/13, К/800/57235/14, К/800/57586/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд України ухвалою від 15 вересня 2015 року відмовив у допуску до провадження зазначеної справи, за заявою Інспекції про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року за вищенаведених підстав.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 2392 КАС заява повертається заявнику, якщо є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.

При цьому, Інспекція посилається на рішення касаційного суду від 3 вересня 2015 року (справа № К/800/56729/13), яке, на думку заявника, також підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначеного судового рішення не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цієї справи, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року, оскільки заява Інспекції є необґрунтованою.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач П.В. Панталієнко Судді: М.І. Гриців І.Л. Самсін