Постанова № 53361250, 11.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6042/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання Свириди Х.С.;

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 08.10.2015 року);

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 16.06.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, від 02.10.2015 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, від 02.10.2015 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 08.09.2015 року по 15.09.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених діючим законодавством податків і зборів за період з 25.09.2014 року по 04.09.2015 року.

За результатами цієї перевірки 22.09.2015 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 2338/22-03/39409778, яким встановлені порушення позивачем:

- пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.7 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 183593,00 грн.;

- пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.7 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 8066709,00 грн.;

- пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18, п.49.1-49.2 ст.49 Податкового кодексу України, що виразилося в неподанні (несвоєчасному поданні) податкової декларації;

- ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі цього акту перевірки Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 02.10.2015 року № НОМЕР_3, яким позивачеві за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2383579,42 грн.;

- від 02.10.2015 року № НОМЕР_4, яким позивачеві за порушення гл.3, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 229491,00 грн., у тому числі за основним платежем 183592,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45898,20 грн.;

- від 06.10.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 10083386,25 грн., у тому числі за основним платежем 8066709,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2016677,25 грн.;

- від 06.10.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачеві за порушення гл.2, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 06.10.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, від 02.10.2015 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 та вважає, що вини належать до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (т.1 а.с.4-11).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.3 а.с.28-31).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 04.09.2015 року № 292 та № 293, наказів від 04.09.2015 року № 398-п та від 14.09.2015 року, в період з 08.09.2015 року по 15.09.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених діючим законодавством податків і зборів за період з 25.09.2014 року по 04.09.2015 року.

За результатами цієї перевірки 22.09.2015 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 2338/22-03/39409778 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко», код ЄДРПОУ 39409778, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених діючим законодавством податків і зборів за період з 25.09.2014 року по 04.09.2015 року» (т.1 а.с.12-25).

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.7 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 183593,00 грн.;

- пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.7 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 8066709,00 грн.;

- пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18, п.49.1-49.2 ст.49 Податкового кодексу України, що виразилося в неподанні (несвоєчасному поданні) податкової декларації;

- ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 02.10.2015 року № НОМЕР_3, яким позивачеві за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2383579,42 грн. (т.1 а.с.26);

- від 02.10.2015 року № НОМЕР_4, яким позивачеві за порушення гл.3, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 229491,00 грн., у тому числі за основним платежем 183592,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45898,20 грн. (т.1 а.с.27);

- від 06.10.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 10083386,25 грн., у тому числі за основним платежем 8066709,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2016677,25 грн. (т.1 а.с.28);

- від 06.10.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачеві за порушення гл.2, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн. (т.1 а.с.29).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Впродовж судового розгляду справи суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» уклало з ТОВ «ОСОБА_3 Юг», ТОВ «АМГ Миронівське», ФГ ОСОБА_4, ПОСП «Дружедюбовське», ПП ПСП «Вікторія», СК «Агробізнес», ПП «Соснова», ТОВ «Прогрес», ТОВ «Ванден Агро», ПА «Колос», ПСП «Поділля-Агро», ТОВ «Герром Інвест-Україна», ТОВ «Автокар-777», ТОВ «Пальміра Транссервіс», СФГ «Фортуна», СФГ «Поділля», ТОВ «Подільський бройлер», СТОВ «Тростянчик», СТОВ «Поділля», ТОВ «Трансмет-Юг», ТОВ «Ме-Та», ТОВ «Золотники-Агро», ТОВ «Ясні Зорі», ФГ «Родючі Землі», СТОВ «Маяк», ДП «Рогачівське», ПП «Зіс», ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське», ПП «Хацьки-Агро», СФГ «Обрій», СТОВ «Агросвіт», ФГ «Савлука Анатолій Володимирович», ТОВ «Агронадія», ТОВ «Райффайзен-Агро», СФГ «Кавун», ФГ «Боднюк», СТОВ «Авангард», СТОВ «Стегниківське», ФОП ОСОБА_5, СТОВ «Злагода» договори (контакти) доручення, поставки, купівлі-продажу (т.1 а.с.51-52, 58-59, 61-62, 65-66, 68-69, 74-75, 81-84, 90-91, 122-123, 133-134, 138-139, 144-145, 156-162, 170-171, 189-191, 194-195, 201-202, 209-210, 214-215, 222-224, 233-236, 245-246, 250-251, 254-255; т.2 а.с.1-2, 8-9, 12-13, 182-183, 238-239, 244-245; т.3 а.с.1-2, 4-5, 10-11, 13-14, 17-18, 22-23, 28-30, 36-37, 39-40, 49-51).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, рахунки, накладні, рахунки на оплату, що свідчить про реальність здійснення господарських операцій (т.1 а.с.53-57, 60, 63-64, 67, 70-73, 76-80, 85-89, 92-121, 124-132, 135-137, 140-143, 149-154, 163-169, 172-188, 191-193, 196-200, 203-206, 211-213, 216-221, 225-232, 237-238, 247-249, 252-253, 256-264; т.2 а.с.3-7, 10-11, 14-15, 186-237, 240-243, 246-250; т.3 а.с.3, 6-9, 12, 15-16, 19-21, 24-27, 31-35, 38, 41-48, 52-63).

Суд встановив, що за поставлений товар та надані послуги позивач зі своїм контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану.

Дані факти підтверджується первинними документами, на підставі яких була сформована позивачем податкова звітність у періоді, що перевірявся, які є в матеріалах справи.

Також, під час розгляду справи суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» здійснювало продаж (реалізацію) товару (продукції) в період, що перевірявся. На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду копії договорів (контрактів) з ТОВ «Карпати», ІП ОСОБА_6, ІП ОСОБА_7, Tradlink Limited (Гонконг) (т.1 а.с.239-241; т.2 а.с.16-20, 34-39, 50-51, 69-70, 84-98).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав до суду видаткові накладні, довіреності на отримання цінностей, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки, інвойси, митні декларації, пакувальні листи, рахунки-фактури, звіти про отримання, специфікації (т.1 а.с.242-244; т.2 а.с.21-33, 40-47, 52-68, 71-81, 99-179).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

При цьому, надані ТОВ «Кліо Ко» документи щодо експорту товарів містять всі необхідні реквізити та відмітки митного органу, які спростовують порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки на момент проведення перевірки передбачений строк 180 календарних днів порушений не був.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України: «Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З сукупного аналізу вказаних норм законів суд робить висновок, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), повязані з його господарською діяльністю.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами позивачу поставлялися товари (надавалися послуги), а позивач в свою чергу здійснював оплату за ці товари, що підтверджується матеріалами справи.

Також, суд звертає увагу, що згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» надало до суду всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин зі своїми контрагентами за період з 25.09.2014 року по 04.09.2015 року.

Також, суд не погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем гл.2, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в результаті чого збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що ТОВ «Кліо Ко» податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року подало 20.08.2015 року до Світловодської ОДПІ у Кіровоградській області, а адміністрування податків відбувається в ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до наданої позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Кліо Ко» станом на дату видачі виписки, а саме 09.09.2015 року, перебувало на обліку у Світловодській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області як платник податків, а тому податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року подало до відповідного контролюючого органу у встановлений законом строк (т.1 а.с.207-208).

Таким чином, суд вважає, що позивач не порушував податкове законодавство.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.10.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, від 02.10.2015 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо Ко» (код ЄДРПОУ 39409778) суму сплаченого судового збору в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 11 листопада 2015 року.

СуддяМ.М. Кравченко