Постанова № 53361222, 10.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5027/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Військової частини А2800 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11182,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВЧ А2800 за період з 01.01.2008 р. по 01.11.2010 р. встановлено факти поданормової виплати (видачі майна в рахунок боргу) на загальну суму 6424,99 грн., внаслідок понаднормової видачі речового майна солдатської номенклатури збитки нанесені державі склали 4422 грн., та понаднормової видачі спортивного майна збитки державі склали 335,04 грн. На посаді начальника речової служби наказом № 290 від 23.06.2001 р. назначений ОСОБА_1, у відношенні якого було проведені службові розслідування, в ході яких встановлено недотримання правил приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, допущення випадків псування військового майна, в результаті чого утворилась нестача військового майна на суму 11182,03 грн. Наказом командира частини від 29.12.2010 р. № 716 ОСОБА_1 запропоновано в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду шляхом внесення суми нестачі в касу частини, проте у добровільному порядку відповідачем цього не зроблено, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи, в силу ч.11 ст.35 КАС України, повідомлений належним чином, у зв'язку із чим згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України на ІІ півріччя 2010 року та на підставі посвідчення від 01.11.2010 р. № 234/3/2/384, виданого начальником Територіального Південного контрольно-ревізійного управління, інспектором-ревізором відділу контролю за ресурсним забезпеченням Територіального Південного контрольно-ревізійного управління підполковником ОСОБА_2 у періоді з 01.11.2010 р. по 26.11.2010 р. проведено планову документальну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 2800 за номенклатурою речової та продовольчої служби за період з 01 березня 2008 р. по 31 жовтня 2010 р.

В ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності здійснено перерахунки по довідках наданим звільненим в запас або відставку без права носіння військової форми одягу, в результаті чого встановлено факти понаднормової виплати (видачі майна в рахунок боргу) на загальну суму 6424,99 грн., внаслідок понаднормової видачі речового майна солдатської номенклатури збитки нанесені держави склали 4422 грн., та понаднормової видачі спортивного майна збитки держави склали 335,04 грн.

Начальник речової служби капітан ОСОБА_1, який був призначений на цю посаду наказом Міністра оборони України № 290 від 23.06.2001 р., під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності перебував у декретній відпустці по догляду за дитиною; зявлявся в частині лише на початку її проведення та жодного пояснення щодо своєї діяльності на посаді не надав. З пояснення ТВО начальника речової служби капітана ОСОБА_3, який обовязки по службі виконував впродовж останніх трьох місяців, облік в речовій службі капітаном ОСОБА_1 у повному обсязі не вівся.

У зв'язку із виявленою нестачею були написані рапорти про призначення та проведення службових розслідувань, в ході яких було встановлено, що капітан ОСОБА_1, будучи військовою посадовою особою начальником речової служби військової частини А 2800, в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 3.2.40-3.2.42 Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 р., ст.ст.105-110 Керівництва з обліку озброєння, техніки майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, (частина 2) введеного в дію наказом Міністра оборони № 260 від 1979 р., ст.164 Положення про арсенали, бази та склади авіації Збройних Сил, введеного в дію наказом Головнокомандувача ВПС від 29.10.1984 р. № 232, в період з червня 2001 р. по листопад 2010 р. недбало ставився до виконання своїх службових обовязків, облік наявності матеріальних засобів, які закріплені за речовою службою, належним чином не вів, не дотримувався правил приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, допускав випадки псування військового майна, приймаючи та видаючи матеріальні засоби, цю дію не оформлював встановленим порядком та встановленими документами, в результаті чого в зазначений проміжок часу у військовій частині А 2800 утворилась нестача військового майна на загальну суму 11182,03 грн., чим державі в особі в/ч А 2800 була спричинена шкода.

За результатами проведених службових розслідувань командиром в/ч А 2800 виданий наказ № 716 від 29.12.2010 р. щодо відшкодування заподіяної державні шкоди матеріально відповідальною особою капітаном ОСОБА_1, в якому запропоновано останньому в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду шляхом внесенням суми нестачі в касу частини.

Згідно абз.5 п.13 розд. ІІІ Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою ОСОБА_4 України від 23.06.1995 р. № 243/95-ВР, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

З урахуванням викладеного встановлена ревізією матеріальна шкода, нанесена державі в особі в/ч А 2800, підлягає відшкодуванню матеріально-відповідальною особою начальником речової служби ОСОБА_1, яка на момент розгляду справи не відшкодована.

При цьому суд враховує, що згідно ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до суду із даними вимогами складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Поряд із тим, судом встановлено, що з метою відшкодування вищезазначеної матеріальної шкоди позивач 16.08.2013 р. звернувся до Біляївського районного суду Одеської області із відповідним цивільним позовом (справа № 496/4152/13-ц), за результатами розгляду якого заочним рішенням від 16.06.2014 р. позовні вимоги були задоволені. На вищезазначене заочне судове рішення від 16.06.2014 р. ОСОБА_1 була подана заява про його перегляд, за результатами розгляду якої остання ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08.09.2014 р. залишена без задоволення. ОСОБА_3 ОСОБА_1 заочне рішення від 16.06.2014 р. було оскаржено в апеляційному порядку, в результаті чого рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.11.2014 р. заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16.06.2014 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог в/ч А 2800 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, в/ч А 2800 подала касаційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 03.06.2015 р. заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16.06.2014 р. та рішення апеляційного суду Одеської області від 25.11.2014 р. скасовані; провадження у справі закрито.

Зі змісту вищезазначеної ухвали суду касаційної інстанції вбачається, що підставою для скасування судових рішень та закриття провадження у справі слугувало те, що даний спір підсудний суду адміністративної юрисдикції, тоді як позивач звернувся в порядку цивільного судочинства.

До Одеського окружного адміністративного суду в/ч А 2800 звернулась із даним адміністративним позовом 27 серпня 2015 р.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у звязку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини та вчасне звернення в/ч А 2800 за судовим захистом з порушенням правил підсудності до Біляївського районного суду Одеської області, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем встановленого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини А2800 обґрунтовані, у звязку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати поважними причини пропуску Військової частини А2800 строку звернення до суду.

Адміністративний позов Військової частини А2800 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (Одеська область, Біляївський район, с. Хлібодарське, вул. Артилерійська, в/ч А-2800) на користь Військової частини А2800 (65120, Одеська область, Біляївський район, с. Жовтень, в/ч А2800) 11182,03 грн. (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві грн. 03 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

СуддяІ.В. Завальнюк